Підхід до вивчення бухгалтерського обліку крізь призму філософських законів розвитку називається:

1. синтетичним;

2. Аналітичним;

3. Немає правильної відповіді.

Які з перелічених особливостей стосуються аналітичного підходу:

1. поєднання філософського та документального підходів;

2. вивчення окремих елементів методу бухгалтерського обліку;

3. викладення історичних фактів у тісному зв'язку з їх докумен­тальним підтвердженням?

Які з перелічених вчених розглядали розвиток бухгалтерського обліку через синтез і поєднання філософського та документального підходів:

1. Р. Вейцман, Б. Ямей;

2. А. Хаар, Ф. Єзерський;

3. Н. Помазков, Р. Теофанович?

Середньовічна парадигма обліку, згідно з якою основним об'єктом обліку є каса, виплати з неї та очікувані надходження, називається:

1. камеральною;

2. простою;

3. складною.

Подвійна бухгалтерія зародилася у:

1. Стародавній Греції;

2. середньовічній Італії;

3. середньовічній Франції.

Перша згадка про подвійну бухгалтерію міститься в книзі:

1. Б. Котрульї "Про торгівлю та досконалого купця";

2. Л. Пачолі "Трактат про рахунки і записи";

3. П. Гарньє "Облік-алгебра права".

Яке з наведених нижче тверджень не відповідає принципам "венеціанської" бухгалтерії:

1. кожна операція оформляється окремою журнальною статтею;

2. хронологічний і систематичний записи відокремлюються один від одного;

3. поряд із синтетичними в Головній книзі відкриваються й аналітичні рахунки?

Для німецької форми бухгалтерії був характерний:

1. поділ облікового журналу на меморіал та касову книгу;

2. зведення обліку не до адміністративного, а до цивільного права;

3. примат рахунків над балансом.

Для якої країни були характерні такі риси бухгалтерського обліку: ведення основних та допоміжних книг, поділ рахунків та регістрів на синтетичні та аналітичні, трактування балансу як самобалансуючого фіналу Головної книги:

1. Іспанія;

2. Німеччина;

3. Франція?

Ідея поділу рахунків на синтетичні та аналітичні належить:

1. Л. Пачолі;

2. Д. Чербоне;

3. Ж. Саварі.

Особливість юридичного напрямку в бухгалтерському обліку полягала у:

1. трактуванні кожного факту господарського життя як договору;

2. зосередженні уваги на внутрішніх розрахунках з матеріально відповідальними особами-факторами;

3. розгляді обліку, як складової науки про управління одиничними підприємствами.

Камеральний (бюджетний) принцип бухгалтерського обліку був характерний для України часів:

1. Київської Русі;

2. Галицько-Волинського князівства;

3. литовсько-польської доби.

Зародження калькуляції в Україні відбувалося:

1. під впливом "французької" школи обліку за часів І. Мазепи;

2. під впливом Росії в монастирському господарстві;

3. під впливом "італійської" школи за часів Польського королівства.

Завдяки чому в XIX ст. бухгалтерський облік набув стрімкого розвитку на території Росії:

1. завдяки створенню спеціальних комерційних навчальних закладів та проникненню обліку з торгівлі у поміщицькі маєтки;

2. завдяки залученню іноземних спеціалістів з бухгалтерського обліку;

3. завдяки поліпшенню економічного становища Російської імперії?