2.2. Достовірність діагностування авіоніки

Функціональне діагностування виконується на борту ПС у польоті за допомогою вбудованих засобів контролю (ВЗК) і в лабораторії сервісного центру обслуговування при ремонтно-відновлювальних роботах на демонтованих модулях авіоніки із застосуванням наземних автоматизованих систем контролю (НАСК). При цьому випадкові похибки вимірювання діагностичного параметру знижують об'єктивність його оцінки за результатом . У зв'язку з цим, одним з показників якості діагностування виступає достовірність діагностування. Згідно із ДСТУ 2389-94:

Достовірність діагностування – ступінь об’єктивної відповідності діагнозу (результату контролю) дійсному технічному стану об’єкту [7].

Можна сказати, що достовірність діагностування – міра об'єктивного відображення дійсного технічного стану результатами діагностування або міра довіри до рішень, прийнятих засобами діагностування при оцінці технічного стану авіоніки.

Для практики надзвичайно важливим є можливість кількісної оцінки достовірності діагностування.

Розрахункові залежності для кількісної оцінки достовірності діагностування отримаємо на основі аналізу подій, пов'язаних зі значеннями вимірюваного параметру і результату вимірювання . При кожному вимірюванні ДП можливі наступні чотири складні події.

1. Значення діагностичного параметру – в допуску (одна проста подія); результат вимірювання – в допуску (друга проста подія). Складну подію позначимо як (рис. 2.2).

Рис. 2.2.Умова появи події

Засоби діагностування (ВСК або НАСК) на основі аналізу нерівності формує вірне рішення: "Параметр в нормі". Ймовірність прийняття такого рішення позначимо .

2. Значення діагностичного параметру – поза допуском (одна проста подія); результат вимірювання – поза допуском (друга проста подія). Складну подію позначимо як (рис.2.3). ВСК (НАСК) на основі аналізу нерівності формує також вірне рішення: "Параметр не в нормі". Ймовірність прийняття такого рішення позначимо

Рис. 2.3. Умова появи події

3. Значення діагностичного параметру – в допуску (одна проста подія); результат вимірювання – поза допуском (друга проста подія). Складну подію позначимо як (Рис. 2.4).

Рис. 2.4. Умови появи події

ВСК (НАСК) на основі аналізу нерівності формує невірне рішення: "Параметр не в нормі". Подібну ситуацію зазвичай називають "Хибною відмовою", а ймовірність прийняття такого неправильного рішення – помилкою першого роду.

4. Істинне значення діагностичного параметру – за межею поля допуску (одна проста подія); результат вимірювання – в допуску (друга проста подія). Складну подію позначимо як (рис. 2.5).

Рис. 2.5. Умови появи події

Засоби діагностування на основі аналізу нерівності формують невірне рішення: ”Параметр в нормі”. Цю складну подію називають "Невиявлена відмова", а ймовірність прийняття такого неправильного рішення – помилка другого роду.

Розглянуті чотири події , , и :

• по-перше, несумісні, оскільки в результаті вимірювання параметру може мати місце тільки одна з чотирьох;

• по-друге, утворюють повну групу подій, представляючи всі можливі наслідки під час контролю параметру :

. (2.6)

Очевидно, що сума перших двох доданків є ні що інше як ймовірність прийняття вірних рішень за результатами діагностування, тобто

. (2.7)

Вираз

. (2.8)

визначає ймовірність прийняття невірного рішення під час контролю параметру [6].

Як вже зазначалося, помилки першого роду (хибні відмови) змушують проводити невиправдані відновлювальні та контрольно-регулювальні роботи, що може призводити до затримок рейсів. А наявність помилок другого роду (невиявлених відмов), в свою чергу, може призвести до зниження рівня безпеки польотів, до виникнення аварійних ситуацій з втратами, значно більшими, ніж від помилок першого роду.

Таким чином, діагностування авіоніки з використанням ВСК або НАСК може супроводжуватися прийняттям неправильних рішень, і цей неминучий факт необхідно враховувати при розробці засобів діагностування і при організації технічного обслуговування функціональних систем ПС.

Враховуючи сказане, як кількісного показника достовірності діагностування доцільно взяти ймовірність прийняття правильного рішення:

. (2.9)

Отже, для кількісної оцінки достовірності діагностування необхідно вміти обчислювати значення помилок 1-го і 2-го роду.

Залежність 2.9 визначає достовірність діагностування за умови, що засоби діагностування з точки зору надійності є ідеальними (можуть зберігати працездатний стан нескінченно довго). Насправді надійність засобів діагностування, як ВСК, так і НАСК, істотно впливають на достовірність діагностування, оскільки засоби діагностування також мають потік відмов, потребують діагностування, технічного обслуговування та ремонту.

Дослідженнями встановлено, що і залежать від цілого ряду факторів, до яких відносяться (рис. 2.6.):

– число діагностичних параметрів ;

– розсіювання параметру, що характеризується с.к.в. ;

– назначений (експлуатаційний) допуск ;

– похибка вимірювання ;

– надійність (безвідмовність) засобів діагностування;

– алгоритм діагностування .

Рис. 2.6. Вплив різних факторів на достовірність діагностування