2.2 Оплата лікарняних
Оплата лікарняних поділяється на дві складові: оплата перших п’яти днів лікарняного (проводить роботодавець та відносить ці витрати до складу валових витрат підприємства) та оплата всіх інших днів лікарняного (виплата проводиться роботодавцем, проте потім фонд соціального страхування компенсує ці витрати шляхом перерахування відповідних сум на поточний рахунок або шляхом зменшення суми зобов’язань роботодавця до фонду).
Слід зазначити, що оплаті підлягають робочі дні, що припадають на період тимчасової непрацездатності працівника.
Оплата днів тимчасової непрацездатності застрахованій особі провадиться за основним місцем роботи у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати за робочі дні (години) згідно з графіком роботи, що припадають на дні тимчасової непрацездатності.
Отже, наприклад, якщо працівник захворів у четвер та вийшов на роботу наступної п’ятниці, та роботодавець відносить до валових витрат лікарняні за перші п’ять днів непрацездатності, а саме четвер, п’ятниця, (субота та неділя – вихідні дні, які не оплачуюються) та понеділок. Лікарняні за вівторок, середу та четвер компенсує фонд соціального страхування.
На розрахунок заробітної плати за час хвороби впливає страховий стаж роботи
Визначення коефіцієнту страхового стажу працівника
Цей коефіцієнт визначається згідно із ст.37 Закону [5]:
- 60% середньої заробітної плати особам, що мають страховий стаж до п’яти років;
- 80% середньої заробітної плати особам, що мають страховий стаж від п’яти до восьми років;
- 100% середньої заробітної плати особам, що мають страховий стаж більше восьми років;
Для розрахунку суми лікарняних необхідно визначити:
середньоденну (середньогодинну) заробітну плату;
розмір страхового стажу;
дні (години) непрацездатності, що підлягають оплаті.
Сума, що виплачується по лікарняному листу, залежить від страхового стажу працівника і його офіційного заробітку за останніх півроку. Залежно від розміру страхового стажу працівнику виплачують наступні виплати:
страховий стаж менше 5 років - по лікарняному виплачують 60% офіційного середнього заробітку за останніх півроку;
страховий стаж 6-8 років – 80% офіційного середнього заробітку за останніх півроку;
страховий стаж більше 8 років – 100% офіційного середнього заробітку за останні півроку.
100% офіційного середнього заробітку за останніх півроку виплачують по лікарняному листу чорнобильцям, незалежно від стажу, ветеранам ВОВ, донорам і батькам для догляду за хворою дитиною до 14 років.трахованим особам, зарахованим до 1 – 4 категорій осіб, потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи; одному з батьків або особі, що їх заміняє та доглядає за хворою дитиною віком до 14 років, потерпілою від Чорнобильської катастрофи; ветеранам війни і особам, на яких поширюється дія Закону України від 22.10.93 р. №3551 «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», зі змінами та доповненнями.
Як розраховується розмір оплати лікарняних листів в Україні?
Для розрахунку суми лікарняних необхідно визначити:
середньоденну (середньогодинну) заробітну плату;
розмір страхового стажу;
дні (години) непрацездатності, що підлягають оплаті.
Сума, що виплачується по лікарняному листу, залежить від страхового стажу працівника і його офіційного заробітку за останніх півроку. Залежно від розміру страхового стажу працівнику виплачують наступні виплати:
страховий стаж менше 5 років - по лікарняному виплачують 60% офіційного середнього заробітку за останніх півроку;
страховий стаж 6-8 років – 80% офіційного середнього заробітку за останніх півроку;
страховий стаж більше 8 років – 100% офіційного середнього заробітку за останні півроку.
100% офіційного середнього заробітку за останніх півроку виплачують по лікарняному листу чорнобильцям, незалежно від стажу, ветеранам ВОВ, донорам і батькам для догляду за хворою дитиною до 14 років.
3.Організація оплати праці на СПД
СПД ( суб’єкт підприємницької діяльності).
Адреса: місто Київ пр. Правди ,64-5, кВ 212. Поштовий індекс 04108.
Види підприємницької діяльності, які здійснюються у звітному періоді:
діяльність автомобільного транспорту
організація перевезення вантажів
організація поховань та послуги пов’язані з ними
технічне обслуговування та ремонт
торгівля запасними частинами
Кадровий склад підприємства:
директор
головний бухгалтер
слюсар – ремонтник
продавці
По кожному робітникові ведеться табель використання робочого часу. Вид оплати праці є тарифна система. Тарифна система оплати праці використовується для розподілу робіт за їх складністю, а працівників - залежно від їх кваліфікації й відповідальності за розрядами тарифної сітки. Використовується погодинна форма оплати праці.
Розрахунок на підприємстві ведеться готівковим розрахунком, покупцеві виписується товарний чек по якому він сплачує готівку.
Підприємиць сплачую до бюджету 5 % від отриманих коштів за квартал.
Висновок
Оплата праці є головним мотивуючим фактором управління персоналом. Сутність заробітної плати виявляється у функціях які вона виконує. До найважливіших функцій відносяться: відтворювальна, регулювальна, соціальна, оптимізацій ні тощо. Але в сучасних умовах заробітна плата в Україні повною мірою не виконує жодну із зазначених функцій. Розрізняють номінальну, реальну та мінімальну заробітну плату.
До сфери державного регулювання оплати праці відносяться встановлення мінімальної заробітної плати, міжгалузевих співвідношень в оплаті праці, рівня оподаткування доходів підприємств та працівників тощо.
Політика оплати праці підприємств, організацій та інших первинних суб’єктів господарювання формуються й реалізуються в межах чинного законодавства. Конкретна організація політики заробітної плати здійснюється на підставі договірного регулювання оплати праці найманих працівників підприємств, тобто на підставі укладання системи тарифних угод на трьох рівнях: міжгалузевому (генеральна тарифна угода); галузевому (галузева тарифна угода); регіональному (регіональна тарифна угода); виробничому (тарифна угода як складова частина колективного договору).
Організація оплати праці на підприємстві базується на державному й договірному регулюванні її абсолютному рівня та механізмі визначення індивідуальної заробітної плати всіх окремих категорій працівників. Основним організаційно-правовим інструментом обґрунтування диференціації заробітної плати працівників різних суб’єктів господарювання (діяльності) тарифно-посадова система, основні елементи якої такі: тарифно-кваліфікаційні довідки посад керівників, спеціалістів і службовців; тарифні сітки й ставки; схеми посадових окладів або єдина тарифна сітка.
Крім основної заробітної плати до структури підприємства входить додаткова заробітна плата, що є винагородою за працю понад установлені норми, за особливі умови праці тощо. Вона включає надбавки та доплати до тарифних ставок та посадових окладів та інші заохочувальні виплати.
Важливим засобом підвищення матеріальної зацікавленості працівників у поліпшенні кінцевих результатів виробництва є преміювання.
Удосконалення оплати праці потребує як реформування оплати праці на загальнодержавному рівні так і за рахунок конкретних заходів на підприємстві
На підприємстві , необхідно при реформуванні оплати праці враховувати, що: заробітна плата повинна стимулювати трудову діяльність працівника на межі його можливостей і розвивати його творчі здібності, величина заробітної плати має відповідати кон’юнктурі ринку, дохід працівника має забезпечити йому належний рівень життя, широко використовувати трудові угоди, контрактну систему оплати праці.
Список використаної літератури
69. Бутинець Т. А. Бухгалтерський облік: Навч. посіб. для студ. вузів / Т. А. Бутинець, Л. В. Чижевська, С. Л. Береза. — Житомир: ЖІТІ,
2000. — 672 с.
Бутинець Ф. Ф. Особливості бухгалтерського обліку в торгівлі. Курс лекцій. Навч. посіб. / За ред. проф. Ф. Ф. Бутинця, доц. Н. М. Малю-
ги. — Житомир: ЖІТІ, 2000. — 608 с.
Організація бухгалтерського обліку: Підруч. для студ. спец. "Облік і аудит" вищ. навч. закл. / За ред. проф. Ф. Ф. Бутинця. — 3-тє вид., доп. і перероб. — Житомир: ПП "Рута", 2002. — 592 с.
ПанасюкВ. М., Ковальчук Є. К., Бобрівець С. В. Податковий облік: Навч. посіб. — Тернопіль: Карт-бланш, 2002. — 260 с.
Облік у селянському (фермерському) господарстві: Посібник / За ред. М. Я. Дем'яненка. — К.: ІАЕ, 2001. — 403 с.
Вуд Ф. Бухгалтерский учет для предпринимателей. В 4 ч. — М.: Аскери, 1993.
Загородний В. П. Настольная книга бухгалтера малого бизнеса. — К.: Вира-Р; Дакор, 2000. — 608 с.
Нидлз Б. И. др. Принципы бухгалтерского учета (Б. Нидлз, Х. Андерсон, Д. Колдуэл: Пер. с англ.) / Под ред. Я. В. Соколова. — 2-е изд. — М.: Финансы и статистика, 1994. — 496 с.
Скворцов Н. Н. Бухгалтерский учет: Учеб.-метод. пособ. В 2 т. — Харьков, 1999.
Сук Л. К. Бухгалтерський облік: Навч. посіб. — К.: Інститут після-дипломної освіти Київського університету ім. Тараса Шевченка. —
2001. — 339 с.
Ткаченко Н. М. Бухгалтерський облік на підприємствах України з різними формами власності: Навч. посіб. — 6-те вид., доп. і пере-роб. — К.: А.С.К., 2002. — 784 с.
Чистов Д. В., Таранов А. В., Заремба О. А., Заремба А. В. Хозяйственные операции в компьютерной бухгалтерии 7.7 для Украины: Учеб. пособ. — Киев: Диасофт, 2002. — 528 с.