Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
vidpovidi-gosi_2.doc
Скачиваний:
8
Добавлен:
16.09.2019
Размер:
658.94 Кб
Скачать

Білет 1

  1. Зміст і значення фінансової діяльності.

Важливою умовою ефективного функціонування як економіки держави загалом, так і окремих її ланок є налагоджені та збалансовані фінанси. Фінанси, як одна з найважливіших економічних категорій, відображають процеси формування, розподілу і використання фондів фінансових ресурсів для виконання державою своїх функцій здійснення господарської діяльності і задоволення громадянами власних потреб. На державному рівні фінанси функціонують як міжнародні фінанси, на макроекономічному рівні – як державні фінанси, а на мікроекономічному рівні – як фінанси суб’єктів підприємництва та фінанси суб’єктів невиробничої сфери. Фінансовий аналіз (ФА) – це складова аналізу господарської діяльності підприємства і являє собою метод оцінки та прогнозування фінансового стану підприємства. Мета ФА – інформаційне забезпечення прийняття рішень, на які істотно впливають фактична або прогнозні дані про фінансовий стан підприємства. Фінансове планування (ФП) – розроблення систем фінансових планів за окремими напрямками фінансової діяльності підприємства, які забезпечують реалізацію його фінансової стратегії у плановому періоді. Мета ФП – забезпечення поточної діяльності підприємства необхідними фінансовими ресурсами. Фінансова діяльність(ФД)(статутний капітал, кредит, заборгованість по податках, підрахування ЗП з відрахуваннями) забезпечує основну діяльність (оборотні активи) та інвестиційну діяльність (необоротні активи) грошовими коштами. ФД захищає підприємство від ризику втрат платоспроможності. Завдання ФД: 1. управління платоспроможності; 2. управління розміром виробничих запасів, щоб попередити замороження грошей; 3. управління дебіторською заборгованістю через розробку і реалізацію кредитної політики підприємства; 4. управління джерелами ФД підприємства.

2. Сутність і ф-ї контролю. Види контролю і їх хар-ка. Процес контролю. Хар-ка етапів.

Контроль – система мір перевірки відповідності раельного ходу вир-ва плановим показникам, дотримання норм, правил, стандартів, що регламентують хід процесу. Частота контролю залежить від тривалості вир-го циклу. Основним завданням контролю є процес забезпечення досягнення цілей і місії орг-ї. За доп цієї ф-ї орг-я може попередити кризовий стан. Контроль дозволяє фіксувати помилки і виправляти їх до того як вони стануть на перепоні досягнення мети.

Контроль має свої об’єкти, суб’єкти, цілі та задачі. Об’єктами контролю виступають під-ва. В середині під-ва контролю підлягають процеси, що відбуваються в ньому та окремі ел-ти сис-ми.Суб’єктом контролю виступає контролююча ланка. Контроль виконують державні органи, відомчі упр-ня та інші фізичні та юридичні особи.

Контроль сприяє дисципліні та дотриманню законності. Контроль, що здійснюється до початку діяльності наз попереднім. Він попереджує порушення правил ведення роботи, сприяє попередженню нецільового використання коштів, прийняттю необгрунтованих рішень.Контроль, що здійснюється протягом госп-ї діяльності наз поточним контролем. Його об’єктом є підлеглі співробітники, а здійснюється він начальниками. Його задачі: оперативне виявлення та своєчасне зупинення порушень, відхилень в діяльності. Він здійснюється на основі зворотнього зв’язку. Підсумковий (заключний) контроль здійснюється після того, як робота виконана. Фактично отриманий результат порівнюється з передбачуваним. Його цілями є встановлення правильності, законності та ек-го обгрунтування, виявлення помилок діяльності. При заключному контролі формується інформація для наступних подібних робіт, враховуються недоліки та виправляються помилки.

Виділ 3 етапи: 1) розробка стандартів і критеріїв (конкретизація критеріїв, забезпечення реальності показників, забезпечення можливості прогнозування показників і результатів); 2) порівняння результатів реального виконання із встановленими стандартами (встановлення масштабу допустимих відхилень, вимірювання результатів, передавання і розповсюдження інформації про конкретні результати, оцінка інформації про отримані результати, обгрунтування висновків); 3) реакція на порівняння (коригуючі дії або зміна стандартів) – невжиття заходів, усунення відхилень, перегляд стандартів, поєднання кількох попередніх підходів.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]