- •Предметом науки ідпу є вивчення винекнення, розвиткуі зміни типів і форм держави і права, боротьби укр. Народу за утвердження в Україні державності і правової системи.
- •Укр. Народ є автохтон (з грец. Походження – місцевий)
- •На початку 7 століття скіфи посіли у степах пн. Причорномор»я, створивши перше велике політичне об*єднання.
- •3. Скіфсько-сарматське державне об’єднання:
- •4. Античні міста-держави
- •5. Боспорське царство
- •6 .Зародження класового ладу і формування державності у східних слов"ян. Утворення Давньоруської держави - Київської Русі (6 - початок 12 ст.)
- •7. Суспільний лад Київської Русі у другій половині 9 - першій третині 12ст.
- •9. Право Давньоруської держави у другій половині 9 - першій третині 12 ст.
- •10. "Руська правда" - пам"ятка стародавнього феодального права.
- •11. Судочинство і судові органи в Київській Русі
- •4. Злочини проти сім`ї і моральності.
- •13. Утворення Галицько-Волинського князівства
- •14.Суспільний і державний лад Галицько-Волинського князівства
- •16. Сусп. Лад Укр. У литовсько-польський період (друга половина хiv- друга половина xviIст.)
- •17. Держ. Лад на укр. Землях в литовсько-польську добу (друга половина 14 — перша половина 17 ст.)
- •18. Джерела, основні риси і зміст права на Україні в литовсько-польський період (друга половина 14 — перша половина 17 ст.)
- •19. Литовські статути і ї характеристика.
- •20.Виникнення укр. Козацтва: різні концепції в історичній літературі (кінець 15 — перша половина 17ст.)
- •21. Військово-політичний та адміністративно-територіальний устрій Запорізької Січі (кінець XV- перша половина XVII ст.)
- •22. Право і судочинство у Запорізькому низовому війську.
- •23. Антикріпосницький і національно-визвольний характер народної війни
- •26.Джерела та розвиток феодального права в Гетьманській державі.
- •28. Юридичне оформлення входження України до Росії (2пол. XviIст.)
- •27. Правове становище України під протекторатом російського царя. Березневі статті 1654р. Царська жалувана грамота від 27 березня 1654р.
- •30. Політичний лад. Адміністративно – політичне становище України.
- •36.Територія і господарство України в першій половині 19ст.
- •37.Суспільний і державний устрій після ліквідації Української державності (перша пол..19 ст.)
- •39.Територія,суспільний лад і державний устрій в західноукр. Землях
- •40.Судова система і право в західноукр. Землях (в кінці 18-перш.Пол. 19 ст.)
- •42 Державний устрій в другій половині XIX ст.
- •47. Революція 1905-1907рр.
- •48. Суспільний лад України в період з початку хх ст. До 1917р.
- •49 Зміни в державному ладі на Україні в період початку XX ст. До 1917 р.
- •50 Цивільне, кримінальне, адміністративне законодавство на Україні за період з 1900 до лютого 1917 років.
- •51. Зміни в суспільно-політичному ладі і праві Галичини, Північної Буковини і Закарпаття (1900-1917)
- •61. Україна і утв. Срср...
- •62. Адмін.-терит. Реформа в Укр. Утв. Автономної Молд. Республіки (20-ті рр.)
- •63. Основні риси права. Кодифікація законодавства усрр (20 –ті рр.).
- •64. Конституція урср 1937 р.
- •65.Розвиток галузей рад. Права на Укр. На основі загальносоюхних закон. Актів. Віднесення крим. Закон……
- •67 Політика Польщі щодо українців
- •69 Повернення радянської влади на Україну
19. Литовські статути і ї характеристика.
Статут 1529р. - в основу покладені норми, напрацьовані адміністративною та судовою практикою на базі звичаєвого права України, Литви, Білорусії. Складався з 13 розділів, 282 статтей. В перших трьох розділах були зібрані, в основному, норми конституційного права та принципіальні положення інших галузей, в четвертому та п”ятому — шлюбно-сімейне та спадкове, в шостому — процесуальне, в сьомому — кримінальне, у восьмому — земельне, в дев”ятому — лісне та мисливське, в десятому — цивільне, в 11, 12, 13 — кримінальне і процесуальне. Юридично були закріплені основи суспільного та державного ладу, правове становище населення, порядок утворення, склад і повноваження деяких органів держ. управління.
Статут 1566р. - правова система незалежної держави, зв”язаної з Польщею тільки спільним правителем. Закріплював соціально-економічні та політичні зміни, що відбулись у Великому князівстві Литовському з 1530 до 1565р. Складався з 14 розділів, 367 артикулів. Більш досконала систематизація правового матеріалу. Розділ 1,2,3 регулюють норми держ. права. Розділ 4 — судоустрій. Розділи 5-10 — приватне право. Розділ 11-14 — кримінальне і процесуальне право. Називають ще Волинським.
Статут 1588р. - 28 січня 1588р. зазночалось, що метою правової держави є охорона прав і свобод громадян. Два з половиною століття являв собою взірець для законодавців і задовольняв судову практику. 14 розділів, 488 статей. До першого розділу увійшли норми, які можна поділити н дві групи: норми, що стосуються основних положень, і норми, які визначають покарання за держ. злочини. Другий розділ регулюють виконання військового обов”язку шляхтою. Третій — норми держ. права. В ін. розділах — норми цив., кримінал., процесуал. права. Основою правової системи даного періоду був поділ права на публічне і приватне. Кримінальні норми зливались як з публічним, так і з приватним правом. Майнові відносини розглядались як відносини людей з речами. Порушення приватного права породжувало обов”язки, виникнення, дія та припинення яких регулювали зобов”язувальним правом. Наприклад, головщина як штраф за вбитого була одним з видів зобов”язань. Тільки визначивши співвідношення публічного, приватного і зобов”язувального права та межу їх дії, право даного періоду можна умовно розділити за галузевим принципом.
Конституційне право. Всі три статути містять норми конст. права. Найкраще в Статуті 1529р. Визначені права і обов”язки громадян, їхнє відношення до уряду, повноваження уряду. В І Статуті яскраво відображені ідеї правової держави, не визначені відносиниміж Церквою і державою, немає поняття образи релігії чи Церкви. ІІ Статут радикально реформував систему органів влади й управління. В ІІІ Статуті жителі міст позбавлялися громадянських та політичних прав. Значно звузились функції уряду.
Цивільне право. Детальній регламентації підлягає інститут приватної власності. Власниками землі могли бути лише “вільні люди шляхетського стану”. Землі шляхти поділялись на родові та вислуги. Родові переходили у спадщину тільки за законом. вислуги — землі, які з часом прирівнювались до д ін. видів земельної власності, і їх власники отримували право вільного розпорядження ними. Статути передбачали недоторканість права власності.
Значний розвиток отримало зобов”язальне право — регламентувались права і обов”язки за договором купівлі-продажу, обміну, застави, покладу, найму майна тощо.
Спадкове право. Спадкування за законом, за заповітом. За законом спочатку спадкували діти, потім онуки і правнуки. За відсутності таких спадкове право переходило до бокових родичів (братів, сестер...). Міщани міст не мали права на самоврядування, могли передавати за заповітом тільки одну третину майна, дві третини переходило до дітей, а при відсутності їх дітей — у власність власника міста.
Шлюбні та сімейні відносини регулювались нормами, яеі складалися ще в Київській Русі і були перенесені в Статути. Шлюбний вік: жінки — 15р., чол. - 18.згодом ІІІ Статут знову зменшив шлюбний вік до 13р.
Кримінальне право. Змінилось поняття злочину — шкода чи злочинність, заподіяна власнику чи громаді. Суб”єкт злочину — вільна чи напіввільна людина, яка за ІІ Статутом досягла 14р., за ІІІ Статутом — 16р.Необхідна оборона чи крайня необхідність звільняли від покарання. З суб”єктивної сторони: навмисні і ненавмисні. Існували закінчені і незакінчені, вчинені особисто і при співучасті. Норми крим.-правового характеру передбачали складну систему злочинів, яка поділялась на 6 головних видів: 1)злочини проти релігії — богохульство, підбурювання до переходу в нехристиянську віру... 2)політичні злочини — втеча до ворога, бунт... 3)державні — поділялись на злочини по службі і проти порядку управління(хабарництво, підробка документів), 4)проти особи — вбивство, образа... 5)майнові — крадіжка, підпал.... 6)проти моралі і сім”ї — двожонство, згвалтування...
Мета покарання — залякування. Найтяжче покарання — смертна кара.