8.Економічний інтерес, його об’єкт, функція. Інтереси і потреби: діалектика взаємозв’язку.

Суспільні потреби. Виходячи із структури суспіль­них відносин та соціальної сут­ності людини, слід розрізняти економічні, соціальні, по­літичні, правові, культурні, національні та ін. потреби.

Потреби – це мотив людини, що спонукає її до діяльності. Тому природу людини можна також розглядати, як сутність її потреб і захоплень. Через задоволення потреб індивід відтворює себе як сутність суспільних відносин.

Визначальними з-поміж них є економічні потреби. Людина повинна задовольнити насамперед такі найелемен­тарніші потреби, як потреба в їжі, одязі, житлі. На цій основі можуть бути задоволені культурні, духовні та ін. потреби. У свою чергу, соціальні потреби справляють актив­ний вплив на економічні потреби.

Потреби зароджуються у формі об'єктивної мети, конкретної цілі людини. Відтак вона ставить перед собою завдання і прагне його виконати.

Соціально-економічний прогрес суспільства значною мірою залежить від своєчасного усвідомлення більшості населення нових потреб та їх врахування у практичній діяльності. Так, перед Україною після проголошення її незалежності загальнонаціональною потребою є розбудова держави, могутньої, економічно незалежної. Лише на цій основі можна істотно підвищити життєвий рівень населення, розвивати національну культуру тощо.

Економічні потреби - це іде­альний внутрішній мотив люди­ни, що спонукає її до економічної діяльності з метою забезпечення власного добробуту та добробуту членів своєї сім'ї. За показником добробуту Україна, згідно з оцінкою ООН, входить у сьому десятку країн світу.

Економічну природу людини можна розглядати як сукупність її економічних потреб і захоплень. Усвідомлені економічні потреби виявляються як економічні інтереси.

Останні реалізуються через конкретно поставлену .мету, окремо поставлені завдання щодо її здійснення.

Економічні потреби тісно пов'язані з виробництвом, обміном, споживанням. Необхідність задоволення економіч­них потреб спонукає виробництво створювати необхідні життєві блага. У свою чергу, виробництво, створюючи нові товари та послуги, стимулює розвиток потреб людини.

За ступенем задоволення розрізняють абсолютні, дійсні та платоспроможні (фактичні) потреби.

Розрізняють також економічні потреби суспільства, класів, соціальних верств, прошарків і груп, економічні потреби окремих людей. Серед останніх виділяють фізіо­логічні, соціальні та духовні потреби.

Економічні інтереси – це усві­домлені економічні потреби ок­ремих людей, соціальних верств, груп та класів. У свою чергу, економічні інтереси знаходять свій вияв у постав­лених цілях, конкретних завданнях та діях щодо їх досяг­нення.

Економічні інтереси є також формою вияву відносин власності, різних їх типів, форм. Тому залежно від кількості типів, форм власності розрізняють відповідну кількість типів і форм економічних інтересів. Так, існування трьох основних типів власності (приватної, колективної та державної) зумовлює існування приватних., колективних та суспільних (у разі розвитку державної власності в інтересах всіх членів суспільства) інтересів.

Серед різних типів економічних інтересів у наш час домінують колективні інтереси, і насамперед, трудові колективні інтереси. Це зумовлено тим, що на підприємст­вах, де переважає колективна праця, створюються матері­альні блага. При цьому повинні оптимально поєднуватись особисті та колективні інтереси, кожен член трудового колективу має бути впевнений, що створений спільними зусиллями доход підприємства, в т. ч. частина прибутку, будуть раціонально розподілені відповідно до кількості та якості праці.