Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ПОЛИТЭКОНОМИЯ.doc
Скачиваний:
3
Добавлен:
15.09.2019
Размер:
799.74 Кб
Скачать

56. Підприємництво - форма діяльності підприємства. Функції і види підприємництва. Розвиток підприємництва в Україні.

Підприємництвом, як правило, називають ініціативно-самостійну господарсько-комерційну діяльність окремих фізичних та юридичних осіб, що її цілком зорієнтовано на одержання прибутку (доходу). Така діяльність здійснюється від свого імені, на власний ризик і під особисту майнову відповідальність окремої фізичної особи - підприємця або юридичної особи - підприємства (організації).

Основними функціями підприємницької діяльності заведено вважати; 1) творчу - генерування й активне використання новаторських ідей і пілотних проектів, готовність до виправданого ризику та вміння ризикнути в бізнесі (підприємництві). 2) ресурсну - формування й продуктивне використання власного капіталу, а також інформаційних, матеріальних і трудових ресурсів. 3) організаційно-супровідну - практична організація маркетингу, вир-ва, продажу, реклами та інших господарських справ. Підприємницька діяльність може здійснюватись без використання із використанням найманої праці, без утворення і з утворенням юридичної особи.

Підприємництво як форма переважна ініціативної діяльності може започатковуватися й функціонувати у вигляді будь-яких її видів(виробничої та торгівельної діяльності, посередництва, надання послуг тощо). Поряд з цим завжди виокремлюються індивідуальна й колективна форми підприємницької діяльності, тобто такі можливі види останньої, як: 1) малий бізнес (мале підприємництво), що базується на особистій власності або оренді майна, 2)спільне підприємництво (партнерство), засноване на колективній власності, 3) корпоративне підприємництво, матеріальною підвалиною якого служить акціонерна власність.

Важливою передумовою успішної підприємницької діяльності треба вважати вибір організаційно правової форми її здійснення. В Україні поширено здебільшого три основні організаційно-правові форми підприємницької діяльності: 1) одноосібна власність - підприємство, власником якого є фізична особа або сім’я, 2) товариства (партнерства) - об’єднання власних капіталів кількох фізичних або юридичних осіб за умов: однакового розподілу ризику і прибутку, спільного контролю результатів бізнесу, безпосередньої участі в здійсненні діяльності. 3) корпорації (акціонерні товариства) - підприємство,, власниками якого є акціонери, котрі мають обмежену відповідальність (у розмірі свого внеску в акціонерний капітал) і розпоряджаються прибутком.

Важливою формою підприємницької діяльності є франчайзинг, який у широкому розумінні цього терміна означає надання права на вир-во або збут продукції (здійснення послуг), а також практичної допомоги в справі організації бізнесу. Франчайзинг як особлива форма господарювання полягає в такому: незалежна фірма, яка виробляє продукцію, передає право використовувати свій товарний знак іншому підприємству в обмін на зобов’язання виготовляти або продавати продукцію цієї незалежної фірми.

50. Економічна природа підприємства. Ознаки та функції підприємства.

Будь-яке суспільство для забезпечення нормального рівня своєї життєдіяльності здійснює безліч видів конкретної праці. З цією метою люди створюють певні організації (трудові колективи), які спільно виконують ту чи іншу місію(реалізують програму або мету) і діють на засадах певних правил і процедур. Проте мета й характер діяльності таких численних організацій різні. За цією ознакою їх можна поділити на дві групи: підприємницькі (комерційні), що функціонують і розвиваються за рахунок власних коштів, і непідприємницькі (некомерційні), існування яких забезпечується бюджетним фінансуванням держави. Організації з підприємницьким характером діяльності називаються підприємством.

Підприємство - самостійний господарюючий статусний об’єкт, який має права юридичної особи та здійснює виробничу, науково-дослідницьку і комерційну діяльність з метою одержання відповідного прибутку (доходу).

З економічної точки зору підприємство самостійно здійснює індивідуальне відтворення, тобто організовує виробництво, для чого наймає робочу силу, купує сировину і матеріали, напівфабрикати в інших підприємствах. Економічна сутність підприємства полягає в тому, що воно має на меті одержання прибутку, його діяльність спрямована на отримання прибутку після реалізації товару, об’єктивними умовами його існування є безпосередній, постійно повторюваний процес виробництва, тобто відтворення. Факторами виробництва його є робоча сила.

Важливо знати, що кожне підприємств або фірма є юридичною особою, має замкнуту систему обліку та звітності, самостійний баланс, розрахунковий рахунок у банку, печатку з власною назвою, а також товарний знак (марку) у вигляді певного терміна, малюнка або комбінацій таких.

Підприємство зобов'язане:

- охороняти навколишнє середовище від забруднення й інших шкідливих дій;

- відшкодовувати відповідному Раді народних депутатів збитки, нанесені нераціональним використанням землі й інших природних ресурсів і забрудненням навколишнього середовища;

- забезпечувати безпеку виробництва, санітарно-гігієнічні норми і вимоги по захисту здоров'я його працівників, населення і споживачів продукції.

Як економічне явище підприємство характеризується певною сукупністю продуктивних сил і виробничих відносин. По-перше воно має певну кількість засобів вир-ва і робітників, що дає можливість виконувати закінчений цикл операцій і здійснювати випуск продукції. Підприємство також хар-ся певною організацією виробничого процесу, спрямованого на досягнення економічної ефективності.

По-друге, підприємство - це певна підсистема виробничих відносин. Засоби вир-ва можуть бути в різних формах власності: різних видів приватної та державній. Відносини власності на рівні підприємства реалізується безпосередньо через працю та управління. На рівні підприємства реалізується суспільна форма праці та різноманітні форми її організації: спеціалізація, кооперація, зміна праці, комбінування… Відносини розподілу конкретизуються в розподілі за вартістю робочої сили, за працею і за власністю