• Профдіагностика - система психолого-педагогічних заходів, спрямованих на виявлення професійних намірів молоді.

• ТТросросвіта - це форма профорієнтації, яка має на меті дат підростаючому поколінню загальні знання про різні професії.

• 77Росрпропаганда - спрямована на пропаганду важливих для суспільства професій і формування інтересу до них.

• Проср консультація - безпосередня допомога людині у виборі подальшого професійного шляху з урахуванням її інтересів, здібностей, покликання і уточнення відсутності...

Розрізняють психологічну, медичну і педагогічну профконсультацію. Етапи профконсультації: підготовчий (в процесі професійної освіти), завершальний (після закінчення 9 і 11 класів школи) і уточнюючий (в профтехучилищі, вузі тощо).

• Просрадап та ці я - адаптація людини до умов професійного середовища. Її перший етап здійснюється в процесі проф. навчання (зокрема, педагогічна практика в педколеджі), другий - при роботі, наприклад, в школі.

• Професійне самовизначення - поділяють на ряд етапів, тривалість яких різна в залежності від соціальних умов і індивідуальних особливостей розвитку.

Перший етап - дитяча гра, в ході якої дитина приймає на себе різні професійні ролі і моделює окремі елементи пов'язаної з нею поведінки.

Другий етап - підліткова фантазія, коли підліток бачить себе в мріях представником тієї чи іншої захоплюючої для нього професії.

Гретій етап - попередній вибір професії, який охоплює кінець підліткового і більшу частину старшого шкільного віку. Різні види діяльності аналізуються, оцінюються з точки зору інтересів підлітка.

Четвертий етап - практичне прийняття рішення, яке включає в себе два головних компоненти:

а) визначення рівня кваліфікації;

б) вибір спеціальності.

Наприклад, „хочу стати лікарем, вчителем" - це визначення рівня кваліфікації, бо „хочу займатися медициною, вихованням дітей" - це визначення спеціальності.

Послідовність цих двох виборів може бути різна, але, за даними психолого-педагогічних досліджень, другий шлях (вибір спеціальності⁴ переважає („Буду вступати до вузу, але ще не знаю, до якого").

Говорячи про установку при виборі професії старшими школярами, можна виділити різні її якості:

• тверда установка: без сумнівів, після сумнівів;

• нетверда: а) декілька професій подобаються одночасно; б) конфлікт між нахилами і здібностями; в) конфлікт між „ідеалом" у виборі професії і реальними перспективами; г) різноманітні впливи на вибір професії;

• відсутність інтересу до вибору професії.

Необхідно відмітити, що сумніви при виборі професії далеко не завжди свідчать про необґрунтованість цього вибору. Навпаки, відсутність сумнівів інколи пов'язана з недостатніми роздумами по даному питанню, з поверховістю мотивів.

Професійна орієнтація школярів повинна бути органічно пов'язана з їх життєвими перспективами і ціннісними орієнтаціями. Звідси деякі практичні рекомендації по професійному самовизначенні молоді:

• Необхідно знайомити старших школярів з конкретними прикладами вдалих і невдалих життєвих шляхів, пов'язаних з вибором професії. Особливо важливим є знання майбутніх умов праці.

• Враховувати, що для юнаків при виборі професії більш важливим є розмір майбутньої заробітної плати, а для дівчат - сприятливі умови праці.

• Незалежно від рівня знань школярів, вони потребують спеціальної профорієнтаційної роботи. Шкільна програма "цих питань не забезпечує.

• Необхідно пояснювати старшим школярам безпосередню залежність майбутніх професійних досягнень від їх готовності до самовіддачі у праці.

• В профорієнтаційній роботі враховувати не тільки раціональні

моменти, які пов'язані з вибором професії, а й емоційні особливості особистості.