- •1. Що таке важкість і напруженість праці?
- •2. Що таке нещасний випадок на виробництві
- •3. Два завдання охорони праці і її складові
- •4. Як поділяють нещасні випадки
- •5. Професійні захворювання та отруєння
- •6. Ризик як оцінка небезпеки
- •7. Чотири класи умов праці
- •8. Методи аналізу виробничого травматизму
- •9. Статистичні методи аналізу травматизму
- •10. Законодавство України в галузі охорони праці
- •11. Принципи державної політики в галузі охорони праці
- •12. Нормативно-правові акти та документи з охорони праці
- •13. Відповідальність за порушення законодавства
- •14. Пільги та компенсації за важкі та шкідливі умови праці
- •15. Гарантії охорони праці жінок, неповнолітніх, інвалідів та людей похилого віку
- •16. Органи державного управління охороною праці.
- •17. Організація охорони праці на виробництві
- •18. Навчання та інструктаж з охорони праці
- •Поняття «фізіологія праці»
- •20. Поняття «стомлення» і «перевтома» працівника
- •Поняття «гігієна праці» та їх класи
- •22. Поняття «умови праці» та їх класи
- •Поняття «виробнича санітарія»
- •Вимоги до розміщення і планування території підприємств
- •25. Вимоги до виробничих і допоміжних приміщень
- •Вимоги до організації праці на робочому місці
- •27. Загальні положення щодо мікроклімату виробничіх приміщень.
- •28. Дія параметрів мікроклімату на людину
- •29.Три категорії робіт за ступенями важкості
- •30. Оптимальні і допустимі параметри мікроклімату
- •31.Загальні заходи та засоби нормалізації мікроклімату
- •32. Забруднюючі речовини, нормування, дія на людину
- •33. Регулювання якості повітряного середовища у виробничих приміщеннях
- •34. Загальні уявлення про світло та основні світлотехнічні поняття
- •35. Основні вимоги до виробничого освітлення
- •36. Природне освітлення
- •37. Дія шуму на людину
- •38. Методи захисту від шуму
- •39. Вплив вібрації на людину
- •40. Основні причини та наслідки пожеж
32. Забруднюючі речовини, нормування, дія на людину
В даний час близько 60 тисяч хімічних речовин знаходять застосування в діяльності людини. Серед інгредієнтів забруднення повітряного середовища (шкідливі речовини) - тисячі хімічних сполук у вигляді аерозолів (твердих, рідких) чи газоподібному вигляді.
Шкідливими називаються речовини, що при контакті з організмом можуть викликати захворювання чи відхилення від нормального стану здоров'я, що виявляються сучасними методами як у процесі контакту з ними, так і у віддалений термін, в тому числі і в наступних поколіннях.
Найбільш розповсюдженими видами забруднень є тверді суспензії (пил, зола, дим), оксиди вуглецю, азоту, сірки, вуглеводні, аміак, оксиди і солі важких металів і т. іи.
Забруднюючі атмосферу шкідливі речовини при контакті з організмом можуть викликати різні захворювання, професійні і гострі отруєння (у тому числі зі смертельним наслідком). Шкідливі речовини проникають в організм людини головним чином через дихальні шляхи, а також через шкіру і шлунково-кишковий тракт. Ефект токсичної дії різних речовин залежить від кількості речовини, що потрапила в організм, їх фізико-хімічних властивостей, тривалості надходження. Особливе значення має хімізм взаємодії даної речовини з біологічними середовищами (кров'ю, ферментами). Отруйні дії залежать від шляхів надходження і виведення, розподілу в організмі, від статі людини, віку, індивідуальної сприйнятливості й інших супутніх факторів. Загальний токсичний вплив у залежності від виду речовини може викликати різні дії: нервово-паралітичну (бронхоспазм, ядуха, судома, параліч), загально токсичну (набряк мозку, параліч, судоми), задушливу (токсичний набряк легенів), дратівливу (подразнення слизових оболонок), психотичну (порушення психічної активності, свідомості), шкіряно-резорбтивну (місцеві запалення).
Гігієнічне нормування шкідливих речовин проводять по гранично допустимих концентраціях (ГДК, мг/м3) у відповідності з нормативними документами: для робочих місць визначається гранично допустима концентрація в робочій зоні – ГДКра (ГОСТ 12.1.005-88, СН 245-71); в атмосфері повітря населеного пункту - максимально разові ГДКмр (найбільш висока, зареєстрована за ЗО хв спостереження), середньодобові - ГДКсд (середня за 24 год при безупинному вимірі) і орієнтовно-безпечні рівні впливу – ОБРВ. Гігієнічне нормування вимагає, щоб фактична концентрація забруднюючої речовини не перевищувала ГДК (Сфакт <= 1).
33. Регулювання якості повітряного середовища у виробничих приміщеннях
Методи регулювання параметрів повітряного середовища є невід'ємною частиною загальнодержавного підходу до керування навколишнім середовищем відповідно до стандарту ДСТУ ІSO 14001-97 (Системи управління навколишнім середовищем . Київ, Держстандарт України).
Методи керування якістю повітряного середовища можуть бути класифіковані за рівнем значимості:
¨ глобальний — «безвідходні» і передові технології, нові види палива й енергії, нові типи двигунів, міжнародне квотування викидів різних інгредієнтів, міжнародні угоди в галузі екологічного аудиту й ін.;
¨ регіональний — організаційно-планувальні (вибір території і розташування промислових об'єктів); організаційно- економічні (ліцензування діяльності, регіональне квотування викидів, установлення плати за викиди, штрафні санкції, страхування екологічних ризиків, пільги); нормативно-правові (установлення гранично допустимих концентрацій забруднюючих речовин у повітряному середовищі, установлення гранично допустимих викидів на джерелах викидів, нормування технологічних викидів, вимоги по інвентаризації викидів); вибір технологій, палива, застосування ефективних методів очищення й уловлювання забруднюючих речовин;
¨ підприємства – зниження викидів у джерелі утворення (технологічні методи, вибір устаткування і рівень його обслуговування, автоматизація технологічних процесів, придушення шкідливих речовин у зоні утворення, герметизація устаткування, уловлювання забрудненого повітря й ефективне очищення його, вентиляція, контроль якості повітряного середовища, відбір персоналу і контроль стану його здоров'я);
¨ на робочому місці – герметизація (локалізація) робочого місця і створення в ній нормальних параметрів повітряного середовища , застосування засобів індивідуального захисту, організаційні методи роботи.
Успіх функціонування системи керування параметрами повітряного середовища, що діє на людину, залежить від ефективності всіх її ієрархічних і функціональних рівнів. Однак, для сучасного підприємства найбільш розповсюдженим інженерним методом впливу на атмосферу є організація повітрообміну (вентиляція) у приміщеннях, а також локалізація джерел викидів з наступним видаленням забрудненого повітря і його очищенням (аспірація).