- •1. Що таке важкість і напруженість праці?
- •2. Що таке нещасний випадок на виробництві
- •3. Два завдання охорони праці і її складові
- •4. Як поділяють нещасні випадки
- •5. Професійні захворювання та отруєння
- •6. Ризик як оцінка небезпеки
- •7. Чотири класи умов праці
- •8. Методи аналізу виробничого травматизму
- •9. Статистичні методи аналізу травматизму
- •10. Законодавство України в галузі охорони праці
- •11. Принципи державної політики в галузі охорони праці
- •12. Нормативно-правові акти та документи з охорони праці
- •13. Відповідальність за порушення законодавства
- •14. Пільги та компенсації за важкі та шкідливі умови праці
- •15. Гарантії охорони праці жінок, неповнолітніх, інвалідів та людей похилого віку
- •16. Органи державного управління охороною праці.
- •17. Організація охорони праці на виробництві
- •18. Навчання та інструктаж з охорони праці
- •Поняття «фізіологія праці»
- •20. Поняття «стомлення» і «перевтома» працівника
- •Поняття «гігієна праці» та їх класи
- •22. Поняття «умови праці» та їх класи
- •Поняття «виробнича санітарія»
- •Вимоги до розміщення і планування території підприємств
- •25. Вимоги до виробничих і допоміжних приміщень
- •Вимоги до організації праці на робочому місці
- •27. Загальні положення щодо мікроклімату виробничіх приміщень.
- •28. Дія параметрів мікроклімату на людину
- •29.Три категорії робіт за ступенями важкості
- •30. Оптимальні і допустимі параметри мікроклімату
- •31.Загальні заходи та засоби нормалізації мікроклімату
- •32. Забруднюючі речовини, нормування, дія на людину
- •33. Регулювання якості повітряного середовища у виробничих приміщеннях
- •34. Загальні уявлення про світло та основні світлотехнічні поняття
- •35. Основні вимоги до виробничого освітлення
- •36. Природне освітлення
- •37. Дія шуму на людину
- •38. Методи захисту від шуму
- •39. Вплив вібрації на людину
- •40. Основні причини та наслідки пожеж
29.Три категорії робіт за ступенями важкості
Важливе значення з точки зору фізіології праці має вивчення протікання психічних та фізіологічних процесів під чає трудової діяльності людини, яку можна умовно поділити на фізичну та розумову.
Фізична діяльність визначається в основному роботою м'язів, до яких в процесі роботи посилено припливає кров, забезпечуючи надходження кисню та вилучення продуктів окислення. Цьому сприяє активна робота серця та органів дихання. При цьому відбувається витрата енергії. За величиною енерговитрат роботи поділяють на три категорії — легкі, середньої важкості та важкі, перші дві з яких у свою чергу поділяються на відповідні групи (табл. 1).
Таблиця 1
Категорії робіт за ступенем важкості
Характер роботи |
Категорія роботи |
Загальні енерговитрати організму, Вт (ккал/год) |
Характеристика робіт |
Легкі роботи |
Іа |
105-140 (90-120) |
Роботи, що виконуються сидячи і не потребують фізичного напруження |
Іб |
141-175 ( 121-150) |
Роботи, що виконуються сидячи, стоячи або пов’язані з ходінням, та супроводжуються деяким фізичним напруженням |
|
Роботи середньої важкості |
ІІа |
176-232 (151-200) |
Роботи, пов’язані з ходінням, переміщенням дрібних (до 1 кг) виробів або предметів в положенні стоячи або сидячи, і потребують певного фізичного напруження. |
ІІб |
232-290 (201-250) |
Роботи, що виконуються стоячи, пов’язані з ходінням, переміщенням невеликих (до 10 кг) вантажів, та супроводжуються помірним фізичним напруженням. |
|
Важкі роботи |
ІІІ |
291-349 (251-300) |
Роботи, пов’язані з постійним переміщенням, перенесенням значних дрібних (понад 10 кг) вантажів, які потребують великих фізичних зусиль. |
Чим вища категорія виконуваної роботи, тим більше навантаження на опорно-рухову, дихальну та серцево-судинну системи. Так частота серцевих скорочень, яка в стані спокою становить 65—70 скорочень на хвилину, при виконанні важких робіт може зростати до 150—170 Легенева вентиляція так само, як і частота серцевих скорочень підвищується паралельно зростанню інтенсивності виконуваної роботи Вентиляція легень.Під час інтенсивної роботи відбуваються зміни і деяких інших функцій організму.
30. Оптимальні і допустимі параметри мікроклімату
Санітарно-гігієнічне нормування умов мікроклімату здійснюється за ДСН 3.3.6.042199, які встановлюють оптимальні і допустимі параметри мікроклімату залежно від загальних енерговитрат організму при виконанні робіт і періоду року.
Оптимальні мікрокліматичні умови – поєднання параметрів мікроклімату, які при тривалому та системному впливі на людину забезпечують зберігання нормального теплового стану організму без активізації механізмів терморегуляції. Вони забезпечують відчуття теплового комфорту та створюють передумови для високого рівня працездатності. Оптимальні умови мікроклімату встановлюються для постійних робочих місць. Показники температури повітря в робочій зоні по висоті та горизонталі на протязі робочої зміни не повинні виходити за межі нормованих величин оптимальної температури для даної категорії робіт. При виконанні робіт операторського типу, пов’язаних з нервово-емоційним напруженням в кабінетах, пультах і постах керування технологічними процесами, в кімнатах з обчислювальної технікою та інших приміщеннях повинні дотримуватися оптимальні умови мікроклімату.
Допустимі мікрокліматичні умови — поєднання параметрів мікроклімату, які при тривалому та систематичному впливі на людину можуть викликати зміни теплового стану організму, що швидко минають і нормалізуються та супроводжуються напруженням механізмів терморегуляції в межах фізіологічної адаптації. При цьому не виникає ушкоджень або порушень стану здоров’я, але можуть спостерігатися дискомфортні тепло відчуття, погіршення самопочуття та зниження працездатності. Допустимі параметри мікрокліматичних умов встановлюються у випадках, коли на робочих місцях не можна забезпечити оптимальні величини мікроклімату за технологічними вимогами виробництва, технічною недосяжністю та економічно обґрунтованою недоцільністю. Величини показників допустимих мікрокліматичних умов встановлюються для постійних і непостійних робочих місць.