Смт. Гоголеве

У селі розташований музей-садиба М. В. Гоголя (див. в додатки). Тут був родовий маєток Гоголів, де письменник провів свої дитячі та юнацькі роки (на той час населений пункт називався Василівка). У XVIII ст. перейшла батькам Миколи Гоголя у спадщину. 1943 р. – залишився лише фундамент, але в 1984 р. до 175 річчя дня народження Гоголя садиба була відтворена. Посаджено новий парк. Зроблено ставки в парку, альтанки, грот. Все так, як було за життя письменника. Відбудували старий флігель, який був робочим кабінетом. Встановили пам’ятник Гоголю. Садиба відтворена за фотографіями, малюнками, планами, листами і спогадами сучасників. Відновлено батьківський будинок і флігель з робочим кабінетом Миколи Гоголя, збереглися ставки, грот, сад, могила батьків (див.в додатки).

С. Хомутець

Хомутець заснований у ХVI столітті миргородськими козаками. На території села був палац родини Апостолів, за радянських часів палац передано під агропрофшколу, технікум свинарства і нарешті зооветеринарний технікум, який існує тут і дотепер. Зараз палац покинутий (для потреб технікуму збудовано нові приміщення) і поступово руйнується (див. в додатки).

На сьогоднішній день палац в жалюгідному стані аж жалко дивитися. Також в селі є фабрика художньої кераміки.

С. Мгар

Вперше в історичних джерелах згадується у 1-й пол. 17 ст. 1624 р. Тоді хутор Мгарський відданий лубенським старостою в посесію Ісаї Копинському.

Універсалом І. С. Мазепи 1687 р. село віддане у володіння Іпатію Горбачевському, ігумену Мгарського монастиря, (див. в додатки) що було підтверджено 1717 р. універсалом гетьмана І. Скоропадського (див. в додатки).

Смт. Чорнухи

Чорну́хи — селище міського типу, центр Чорнухинського району Полтавської області (див. в додатки). Козацьке містечко найбільше відоме як батьківщина українського філософа Григорія Сковороди, тут діє літературний музей) з меморіальною садибою батьків Григорія Сковороди, встановлено йому пам'ятник (див. в додатки).

Щодо походження топоніму «Чорнухи», крім декількох народних легенд, в тому числі і тієї, що апелює до козака-першопоселенця на ім'я Чорнуха, висуваються 3 версії:

- співвідносить назву селища із уживаною в києво-руські часи назвою племені торків «чорні» за їх більшу смаглявість (існували вживані звороти «пішли до чорних», «пішли до чорнух»), які (точніше їх частина) у цих місцинах несли кінну військову службу на боці Київського князя. Начебто, так могла скластися назва фортечного містечка, а потім вже й всього поселення — Чорнухи. На підтвердження цієї теорії, зокрема, висловлюється чорнухинець-історик Л. В. Падалка, який зазначає, що Чорнухи заснували племена

туземного походження, від них і пішла назва поселення, також про те,

що кочівники торки переходили до осілого способу життя і служили у київських князів, несучи варту на кордонах, писав і російський історик В. Й. Ключевський;

- історик О. М. Лазаревський згадує у своїх працях, що в литовсько-руські часи жили бояри Чорнухи, які мали свої володіння на Лівобережжі, і, вочевидь, на землях нинішніх Чорнух, від чого і могла піти назва поселення;

- ще одна версія полягає в тому, що за доби Київської Русі землі належали київському князеві, боярам, воєначальникам, дружинникам, і зокрема, землі Чорнух належали са́ме київському князеві, які в той час називалися чорними, а селяни чорносошними. Отже, можливо, від «чорних земель» і походить назва Чорнух.