- •Предмет і функції економічної теорії
- •Основні фактори суспільного виробництва та їх взаємодія
- •Потреби і вирибництво. Закон зростання потреб та механізм його дії.
- •Безмежні потреби й обмеженість ресурсів
- •Економічна система: сутність, структурні елементи і критерії класифікації
- •Типи і еволюція економічних систем.
- •Закономірності та особливості розвитку перехідних економік.
- •Особливості сучасної економічної політики в Україні
- •Основні напрями структурної політики
- •Власність, її сутність і місце в економічній системі. Реалізація прав власності.
- •Типи, види та форми власності
- •Суб’єкти та об’єкти власності.
- •Тенденції в розвитку відносин власності в Україні та у світі.
- •Натуральне виробництво і його місце в історичному розвитку суспільства
- •Товарне виробництво: причини виникнення, сутність, ознаки і роль в розвитку суспільства.
- •Товар і його властивості.
- •Закон вартості, його сутність і функції.
- •Виникнення і розвиток грошових відносин.
- •Походження грошей
- •Суть та функції грошей
- •Грошовий обіг і його закони
- •Поняття інфляції та причини її виникнення
- •Ринок: суть, функції та умови формування
- •Ціна товару і закон вартості
- •27) Значення конкуренції
- •Монополізм, вплив монополій на економічні процеси. Антимонопольне законодавство.
- •Види ринків
- •Роль ринкової інфраструктури в регулюванні економічних процесів
- •Особливості ринкових відносин в Україні.
- •Поняття підприємницької діяльності, її ознаки та принципи.
- •Підприємство як первинна ланка економіки.
- •Капітал як економічна категорія, види капіталу та його рух
- •Кругооборот та оборот капіталу підприємства
- •Витрати виробництва та шляхи їх зниження.
- •Сутність і види економічного відтворення
- •Суспільний продукт і його форми. Методи обчислення суспільного продукту
- •Національне багатство: зміст, структура.
- •Поняття циклічності економічного розвитку та її причини. Дати характеристику фаз економічного циклу.
- •Теорія економічного зростання
Основні фактори суспільного виробництва та їх взаємодія
Суспільне виробництво завжди передбачає функціонування двох факторів: особистого й речового. Особистий фактор виробництва представляють трудові колективи, люди, зайняті суспільно корисною працею в галузях матеріального і нематеріального виробництва. Це - працівники промисловості, будівництва, сільського господарства, транспорту, зв'язку, торгівлі, комунального господарства, науки, культури, охорони здоров'я, тобто всі ті категорії працівників, результатом праці яких є певний корисний результат (матеріальний продукт або послуга).
Трудові колективи виступають особистим фактором виробництва тому, що кожний працівник є носієм робочої сили, завдяки якій він може створювати життєві блага, вдосконалювати техніку виробництва.
Робоча сила - це здатність людини до праці, або сукупність її фізичних і розумових здібностей, що використовуються в процесі створення матеріальних і духовних благ. Отже, щоб з'ясувати суть робочої сили, необхідно спочатку розкрити зміст самої праці.
Праця - це свідома діяльність людини, спрямована на створення необхідних для задоволення особистих і суспільних потреб у матеріальних і духовних благах, а також інша діяльність, зумовлена суспільними потребами.
Науково-технічний прогрес підвищує роль людини в суспільному виробництві і висуває нові вимоги до кожного працівника.
Природні фактори господарювання, якими володіє кожна країна, становлять її еколого-економічний потенціал. Він виступає у двох формах: ресурсного та регенераційного потенціалу. Природні ресурси поділяються на дві великі групи: відновні та невідновні. Даний поділ ґрунтується на розмежуванні природних ресурсів за ступенем їх відновлюваності та вичерпності. Велика група ресурсів (до них належать передусім мінерально-сировинні) практично не відновлюються і не мають замінників. На жаль, саме ця група ресурсів активно використовується у суспільному виробництві, та її запаси різко скорочуються. Так, за підрахунками спеціалістів, за останні 50-70 років у світі перероблено стільки сировини, скільки за всю попередню історію людства. Якщо світовий видобуток сировини подвоювався кожні 15 років, то для України цей показник становив близько 10 років. Щорічно у світі видобувається різних гірських порід майже 100 млрд. т, виплавляється близько 800 млн. т різних металів. В Україні щорічний видобуток гірських порід дорівнює близько 2 млрд. т мінеральної сировини - 1 млрд., кам'яного та бурого вугілля - 160 млн. т, залізної руди - 100 млн. т.
5)
Потреби і вирибництво. Закон зростання потреб та механізм його дії.
Свої потреби людина в переважній більшості випадків задовольняє завдяки процесу праці, а в більш узагальненому визначенні - через процес суспільного виробництва. Від його розвитку і залежить не тільки рівень, але і якість задоволення потреб людини й суспільства. При цьому першопричина появи потреби (чи це усвідомлення людиною якогось свого бажання, чи то потреба, яка виникла в самому виробництві) немає жодного значення. Задоволення потреб може бути забезпечено тільки через виробництво.
Потреби як конкретної людини, так і всього суспільства мають як кількісну, так і якісну характеристики. З кількісного боку це завжди бажання мати певну кількість благ, що задовольняють одну або кілька конкретних потреб окремої людини або угруповання людей. З якісного боку це завжди певна сукупність благ, яка є бажаною, а то й єдино прийнятною для конкретної людини. Ця якісна сторона, формування потреби залежить від дуже багатьох чинників, але вона існує і з нею слід в умовах будь-якої економіки постійно рахуватись.
Візьмемо для приклада потребу людини в їжі. Скажімо, загальна щоденна потреба якоїсь пересічної дорослої людини становить 2000 калорій. Але задоволення цієї потреби може бути забезпечено в одному випадку, скажімо, хлібом і салом, а в іншому - хлібом, м'ясом, молоком, овочами й фруктами. Звичайно у другому випадку ми маємо потребу (а вона ще до задоволення може бути дуже чітко сформована як конкретні бажання), що якісно відрізняється від попередньої, є більш високою, ніж перша. Цей якісно інший рівень обумовлений не тільки більш різноманітним набором продуктів, але й кінцевою дією цих благ на людину, її життя і розвиток. Зрозуміло, що з позиції розвитку людини більш прийнятним є споживання не першого, а другого набору благ. Економічні блага - це ті блага, які виробляються за допомогою праці і їх завжди можна отримувати в обмеженій кількості, якщо її порівнювати з сьогоднішніми або прийдешніми потребами. Це означає, що дія закона зростання потреб постійно наштовхується на перепони, пов'язані з обмеженістю тих благ, за допомогою яких забезпечується задоволення потреб людини. Отже, завжди існує проблема нестачі економічних благ, проблема рідкості, яка тісно пов'язана з реальною проблемою рідкості ресурсів. Це перший аспект дії закону зростання потреб.
6)