Поняття інфляції та причини її виникнення

Термін "інфляція" (лат. inflatio - надування) Інфляція - це зростання загального рівня цін у країні впродовж певного періоду часу, що супроводжується знеціненням національної грошової одиниці. Іншими словами, зростають ціни на продукти харчування, одяг, підвищується квартирна плата тощо. При цьому ціни різних товарів можуть зростати неоднаковими темпами. Проте, зрозуміло, це не означає що обов‘язково підвищуються ціни на всі товари й послуги. Навіть в періоди досить швидкого зростання інфляції деякі ціни можуть залишатися відносно стабільними, а інші падати. Так, у роки помірної інфляції ціни на окремі товари можуть навіть знижуватися. Одне із головних ознак - це те, що ціни мають тенденцію підійматися дуже нерівномірно. Зростання цін свідчить, що гроші знецінюються, тобто за грошову одиницю можна купити дедалі меншу кількість товарів.

Інфляція - надзвичайно складне соціально-економічне явище, що виявляється в тривалому і швидкому знеціненні грошей внаслідок надмірного зростання їх маси в обороті. Основною формою інфляції є тривале і швидке зростання цін, додатковими формами її є тривалий дефіцит товарів і послуг та девальвація національних грошей.

Інфляція не виникає раптово, а розвивається поступово як тривалий процес, який має кілька стадій. Відрізняються ці стадії співвідношенням темпів зростання пропозиції грошей і темпів їх знецінення а також, впливом на економіку. На першому етапі зростання пропозиції грошей випереджає зростання цін, яке є незначним (до 5% на рік) або зовсім відсутнє. Вона позитивно впливає на економічний розвиток. На наступному етапі темпи зростання цін прискорюються, наближаються до темпів зростання пропозиції грошей і можуть навіть перевищувати їх. Така інфляція називається відкритою або помірною і коливається в межах 5-20% на рік. Вона може мати як позитивний так і негативний вплив на економічний розвиток. Після цього починаються етапи галопуючої інфляції (20-50% на рік) та гіперінфляції - понад 100% на рік. Кожна з цих видів інфляції несе розруху для економіки і соціальної сфери.

25)

Ринок: суть, функції та умови формування

Ринок є складною соціально-економічною структурою, що відображує наявні

відносини.

Ринок – система товарно-грошових

відносин, що виникають між покупцем і продавцем з приводу

купівлі–продажу товарів. Ринок – це обмін, сукупність купівлі–продажу,

яка відбиває збалансування попиту і пропозиції, що здійснюється у

відповідності з економічними законами товарного виробництва і обігу.

Ринок – суспільна форма організації і функціонування економіки, за якою

забезпечується взаємодія виробництва і споживання через посередницькі

інститути, що регулюють більшість виробників і споживачів, їх прямий і

зворотній вплив.

Ринкові відносини – це відносини між його учасниками (суб’єкти ринкових

відносин) з приводу купівлі–продажу товарів і послуг (об’єкти ринкових

відносин). Суб’єкти – всі учасники ринку, об’єкти – товари і послуги,

цінності, багатство, земля, робоча сила.

Ринковий механізм являє собою взаємодію ринкових елементів: ціни,

попиту, пропозиції, конкуренції, кон’юнктури; що надає певної

спрямованості економічній поведінці суспільства і узгоджує приватні та

суспільні інтереси.

Попит – це форма вираження потреби, платоспроможна потреба. На ринку

мається справа не з попитом взагалі, а з попитом платоспроможним. Тому

він включає в себе:

26)