- •1.Теорія держави і права в системі юридичних наук.
- •2.Предмет теорії держави і права.
- •3.Методи теорії держави і права.
- •4.Функції теорії держави і права.
- •5.Призначення теорії держави і права у відношенні до галузевих юридичних дисциплін.
- •6.Співвідношення теорії держави і права з іншими суспільними науками,що вивчають державу і право:філософією,соціологією і т.П
- •7.Структура теорії держави і права.
- •8.Передумови виникнення держави.
- •9.Ознаки держави.
- •10.Суверенітет держави та його види.
- •11.Основні теорії походження держави.
- •12.Сутність формаційного підходу до зясування історичних типів держави.
- •13.Сутність цивілізаційного підходу до зясування історичних типів держави.
- •14.Державна влада;поняття та ознаки
- •15.Функції держави.
- •16.Класифікація функцій держави.
- •17.Форма здійснення функцій держави.
- •18. Форми держави:поняття та види.
- •19.Форма державного правління:поняття і види.
- •20. Президенська республіка та її особливості.
- •21.Парламенська республіка та її особливості.
- •22.Змішана республіка,її особливості та види.
- •23. Республіканська форма правління.
- •24. Форма державного устрою: поняття та види.
- •25. Унітарна держава: поняття та особливості.
- •26. Федеративна держава: поняття та особливості.
- •27. Політичний режим та його види.
- •28. Демократичний політичний режим, його сутність та роль в побудові правової держави.
- •29. Механізм держави.
- •30. Державний апарат: сутність та призначення.
- •31. Принципи організації і діяльності державного апарату.
- •32. Значення держави в політичній системі суспільства.
- •33. Політична система суспільства та її елементи.
- •34. Орган держави: поняття та види.
- •35. Соціальна, правова держава: загальна характеристика.
- •36. Поняття та ознаки громадянського суспільства.
- •37. Ознаки правової держави.
- •38. Загальна характеристика правового статусу особи.
- •39. Співвідношення прав людини та прав громадянина в Україні.
- •40. Форми демократіїї.
- •41. Поняття та основні ознаки народовладдя.
- •42. Право: поняття та ознаки.
- •43. Право та інші соціальні норми: порівняльна характеристика.
- •45. Функції права.
- •46. Сутність загальносоціальних функцій права.
- •48.Структура права.
- •49. Суб'єктивне право.
- •50.Об'єктивне право.
- •51.Публічне право та приватне право: порівняльна характеристика.
- •52. Матеріальне та процесуальне право. Співвідношення.
- •53. Принципи права та їх класифікація.
- •54. Норми права у системі соціальних норм .
- •55. Система соціальних норм.
- •56. Норма права: поняття, види.
- •57. Ознаки правової норми.
- •58. Норма права та її структура.
- •59. Диспозиція правової норми: поняття та види.
- •60. Санкція правової норми. Поняття та види.
- •61. Гіпотеза правової норми. Поняття та види
- •62. Правотворчість: поняття та види.
- •63. Принципи правотворчості.
- •64. Функції правотворчості.
- •65. Стадії законодавчого процессу.
- •86. Система законодавства та її структура
- •88 Галузі законодавства: поняття та сутність
- •89,Систематизація законодавства та її види
- •90, Кодифікація законодавства.
- •91, Інкорпорація законодавства
- •92, Правові відносини: поняття та їх класифікація
- •93, Зміст правовідносин.
- •94, Суб’єктивне право та юридичний обов’зок як елементи змісту правових відносин.
- •95, Суб’єкти правовідносин: поняття та види
- •96, Правоздатність
- •97, Дієздатність.
- •98, Деліктоздатність
- •99, Правоздатність фізичних та юридичних осіб в Україні
- •100, Дієздатність фізичних та юридичних осіб в Україні.
- •101, Об’єкти правовідносин: поняття та види.
- •102, Юридичні факти: поняття та класифікація
- •103 Реалізація норм права: поняття та форми.
- •104 Дотримання права, як форма реалізації норм права
- •105, Використання права, як форма реалізації норм права.
- •106, Виконання права, як форма реалізації норм права.
- •107, Застосування права, як форма реалізації норм права.
- •108 Акти застосування правових норм.
- •114. Функції тлумачення норм права;
- •118. Правова поведінка: поняття та види;
- •119. Правомірна поведінка: сутність та види;
- •131. Гарантії законності.
- •132. Правосвідомість.
- •133. Елементи правосвідомості.
- •134. Види правосвідомості.
- •135. Функції правосвідомості.
- •136. Правова ідеологія.
- •137. Правова психологія.
- •138. Функції правосвідомості.
- •139.Правовий нігілізм та форми його прояву.
- •140. Правова культура: поняття та зміст.
- •141. Правове виховання: поняття, форми, методи.
- •142. Механізм правового регулювання: поняття та елементи.
- •143. Способи правового регулювання.
- •144. Юридична техніка: поняття та види.
- •145. Види юридичного процесу.
- •146. Правова система: поняття та елементи.
- •147. Поняття типу правової системи та критерії об’єднання правових систем держав у правові сім’ї.
- •148. Правова система: поняття та ознаки.
- •149. Романо-германський тип правових систем: загальна характеристика.
- •150. Англо-американський тип правових систем: загальна характеристика.
- •Теорія держави і права в системі юридичних наук.
- •Предмет теорії держави і права.
34. Орган держави: поняття та види.
Державні органи є структурними ланками державного апарату.
Орган держави — частина державного апарату — група осіб або одна особа, що має юридичне визначену державно-владну компетенцію для виконання завдань і функцій держави. Кожний орган держави створюється для здійснення певного виду державної діяльності, тобто має свої предмет ведення, завдання і функції.
За способом створення вони поділяються на первинні та похідні. Первинні створюються шляхом прямого волевиявлення всього або більшості населення (Верховна Рада), або виникають внаслідок спадкування (монархія), а похідні утворюються первинними органами та їм підзвітні. За обсягом владних повноважень державні органи класифікуються на вищі (їх влада розповсюджується на територію всієї держави) та місцеві (функціонують в адміністративно-територіальних одиницях, їхні повноваження розповсюджуються лише на ці регіони). За широтою компетенції виділяють органи загальної та спеціальної компетенції. Органи загальної компетенції уповноважені вирішувати широке коло питань, яке охоплює всі функції держави (уряд), органи спеціальної компетенції виконують одну функцію (міністерство фінансів, міністерство юстиції). За принципом розподілу владних повноважень державні органи поділяють на законодавчі, виконавчі та судові. За способами створення — виборні, призначувані та ті, що успадковуються. За часом функціонування — постійні та тимчасові. За складом — одноособові (монарх або президент) та колегіальні (парламент, уряд).
35. Соціальна, правова держава: загальна характеристика.
Соціальна правова держава — це політична організація суспільства, у якому право пов'язує і підкоряє собі державну владу, а основні права особи та її соціальна безпека складають зміст свободи, заснованої на законах, які приймаються і піддаються зміні законним шляхом.
Крім звичайних ознак, характерних для будь-якої держави, соціальна правова держава, як вища форма політичного буття, яку виробило людство, має низку специфічних ознак (рис).
1. Пов'язаність державної влади правом і його панування у всіх сферах суспільного життя. 2. Відповідність закону праву (правовий закон) і його верховенство, тобто право як міра свободи і справедливості набуває відпрацьований в законі зміст; конституційний закон має пряму дію. 3. Пов'язаність законом рівною мірою як громадян та їх об'єднань (комерційних і некомерційних), так і державних органів, посадових осіб. 4. Законодавче закріплення і реальне забезпечення основних прав людини — наявність налагодженого правового механізму їх охорони і захисту (включаючи рівень прямого конституційного захисту). 5. Побудова відносин особи та держави на основі взаємної відповідальності, як особа є відповідальною перед державою, так і держава відповідає перед особою за невиконання обов'язків. 6. Поділ державної влади між законодавчими, виконавчими і судовими органами: їх незалежність і єдність; недопустимість підміни функцій один одного; дійовість механізму «стримувань і противаг». 7. Законний (легальний) шлях прийняття законів та їх змін — шлях виявлення волі народу безпосередньо (референдум) або опосередковано (через представницький орган). 8. Наявність ефективних форм контролю і нагляду за здійсненням законів та інших нормативно-правових актів . 9. Можливість особи домагатися конкретного мінімуму соціальних благ завдяки гарантуванню державою її соціальної безпеки — мінімальний (достатній) рівень життя кожному громадянину та його підвищення.
Держава є соціальною, правовою остільки, оскільки вона гарантує людині свободу вияву: - як індивіду, який відрізняється від інших фізичними і психічними якостями, тобто має індивідуальність; - як члену соціального організму, яким є громадянське суспільство, тобто індивіду, який входить до складу громадських і професійних груп і організацій; - як громадянину, який є підданим держави.