31. Принципи організації і діяльності державного апарату.

Для підвищення ефективності і якості функціонування державного апарату необхідно, щоб в основі його організації і діяльності була система принципів.

Принципи організації і діяльності державного апарату — відправні засади, незаперечні вимоги, висунуті до формування і функціонування державних органів.

Основні принципи організації і діяльності державного апарату

1. пріоритет прав і свобод людини; 2)  єдність і поділ влади; 3)  верховенство права -- виражається, наприклад, у праві оскарження в суді рішень державних органів, відшкодуванні шкоди, заподіяної їх незаконними діями; 4)  законність; 5)  ієрархічність — підлеглість по вертикалі; 6)  організаційно-правова зв'язаність діяльності державних органів і посадових осіб; 7)  поєднання виборності і призначуваності; 8) демократизм методів і стилю роботи; 9) змінюваність; 10)  поєднання колегіальності та єдиноначальності; 11)  гласність і урахування громадської думки; 12)  професійна компетентність; 13) економічність, програмування, науковість; 14)  право рівного доступу до державної служби.

32. Значення держави в політичній системі суспільства.

Держава - це публічна влада, яка поширює свою дію на суспільство. Вона володіє монополією на примус щодо населення у межах певної території, має право на проведення від імені суспільства внутрішньої та зовнішньої політики, виняткове право видавати закони та правила, які є обов'язковими для всіх громадян, право на збирання податків, мита тощо.Положення держави як центра, ядра політичної системи суспільства зумовлюється тим, що тільки вона: 1. виступає офіційним представником усього населення держави; 2. є уособленням суверенітету народу (нації), реалізує його права на самовизначення; 3. зобов'язана забезпечити і захистити основні права людини, всіх і кожного, хто знаходиться на її території; 4. бере на себе обов'язок задовольнити загально соціальні потреби; 5. встановлює формально обов'язкові для всіх загальні правила поведінки - юридичні норми; 6.володіє суверенною владою, тобто владою верховною і самостійною, формально незалежною від будь-якої організації або особи.Особливе місце в політичній системі суспільства належить державі, оскільки вона є головним засобом досягнення цілей, що постають перед суспільством, концентрує в собі різноманіття політичних інтересів, надає усталеність політичній системі за допомогою впорядкування її діяльності.

33. Політична система суспільства та її елементи.

Політична система суспільства — упорядкована на засадах права система всіх політичних явищ, що функціонують і взаємодіють у суспільстві з метою завоювання, утримання або участі у політичній владі; це механізм організації і функціонування політичної влади.

Елементи політичної системи суспільства:•  суб'єкти політики — держава, політичні партії, політичні рухи, громадські об'єднання та ін.;•  політичні норми і принципи;•  політичні відносини;•  політична ідеологія, свідомість, погляди, культура;• зв'язки між названими елементами.Взаємодія елементів політичної системи суспільства дозволяє виділити п 'ять підсистем її функціонування.1. Інституціональна — суб'єктний склад 2.  Нормативна (регулятивна) — система політичних норм і принципів, що регулюють відносини між народами, соціальними групами, партіями, політичними лідерами.3.  Функціональна — політичні відносини, політичний процес, політичний режим, оскільки через них формується, змінюється, здійснюється політика.4.  Ідеологічна — політична ідеологія, свідомість, погляди, культура, можливість громадянина оцінити політичне буття і обрати варіант поведінки.5.  Комунікативна — интегративні зв'язки всіх підсистем функціонування політичної системи суспільства в цілому.

Кожна із самостійних частин — ланок політичної системи суспільства має власну структуру, свої принципи організації та діяльності, самостійність у вирішенні питань, що належать до їх внутрішніх і зовнішніх справ.Зазначені елементи і частини об'єднуються в єдину політичну систему категорією «політична влада».Особливе місце в політичній системі суспільства належить державі, оскільки вона є головним засобом досягнення цілей, що постають перед суспільством, концентрує в собі різноманіття політичних інтересів, надає усталеність політичній системі за допомогою впорядкування її діяльності.