- •1. Предмет, завдання, методи вивчення курсу «Історія держави і права зарубіжних країн»
- •2. Джерела історії держави і права зарубіжних країн
- •3. Періодизація історії держави і права зарубіжних країн
- •4. Мойсеєве право( За Старим Заповітом)
- •5. Правова традиція стародавнього Китаю
- •7. Правоздатність населення Ст Індії за принципом належності до варн
- •9.«Закони Хаммурапі»Характеристика галузей приватного права.
- •6. Правова система стародавньої Індії
- •10. Політична система Стародавнього Єгипту
- •11. Формування інститутів афінської демократії та її особливості
- •12.Етапи становлення та еволюції державності Ст. Риму
- •13. Правові основи принципату
- •14. Періодизація історії римського права.
- •15. Форми права Стародавнього Риму.
- •17. Риси римського приватного права.
- •19. Особливості Візантійської цивілізації, її політико-правові основи
- •20. Основні джерела та періодизація історії Візантійського права
- •21. «Симфонія» держави та церкви у Візантії
- •24. Рецепція Візантійського права
- •25. Джерела візантійського канонічного права
- •26. Шлюбно-сімейне право Візантії.
- •27. Арабська цивілізація доби середньовіччя
- •28. Джерела права та правова система Арабського Халіфату.
- •29. Система та основні риси права за «Салічною правдою»
- •30. «Папська революція» Західна традиція права
- •33. Типологічні риси та особливості еволюції західно-європейських континентальних держав у добу середньовіччя( Франція, Німечина): порівняльний аналіз.
- •34. Правова природа західно-європейського феодалізму
- •35. «Велика Хартія Вольностей» 1215 р.
- •36. Тенденції державно-првового розвитку в середньовічних країнах Східної та Південно-Східної Європи.
- •37. Збірники міського права середньовічної Європи. Магдебурзьке право
- •38. Форма правління та соціальна структура середньовічної Росії
- •39. Оновні джерела та риси права Московської держави.
- •40. Передумови. Політичні течії та етапи Англійської революції.
- •41. Основні конституційні акти, видані перед, та під час революції
- •43. Правові аспекти Реставрації стюартів та Білль про права.
- •44. Формування в Англії парламентсько- конституційної монархії (17-18ст.)
- •45. Причини війни за незалежність північно-американських колоній та утворення сша
- •46. Декларація незалежності сша 1776р.
- •47. Конституція сша
- •48. Поправки до Конституції сша у 18-19ст.
- •49. Характеристика правової системи сша
- •50. Конституція сша та Білль про права про юридичні права і свободи американських громадян
- •51. Джерела та основні риси права Англії
- •52. Причини, основні етапи, особливості французької революції 18ст.
- •53. Декларація прав людини і громадянина 1789р.
- •54. Суть політичного режиму якобінської диктатури
- •55. Конституції Франції 1791,1793,1795рр.
- •56. Конституція Франції 1799 року.
- •57. Цивільни й Кодекс Франції: джерела, структура, основні принципи права.
- •58. Конституційніа кти Франції 1814 та 1830рр.
- •60. Конституційні закони ііі республіки (1875р.)
- •61. Особливості та правові наслідки революції Мейдзи
- •62. Конституція Японії 1889 року.
- •63. Об.Єднання німецьких земель та утворення другого рейху.
- •64. Конституція 1871 року.
- •65. Ліквідація самодержавства та створення органів влади у Росії в період правління Тимчасового уряду. 66. Більшовицький переворот 1917 року.
- •68. Утворення срср.
- •69. Масові репресії в срср.
- •70. Конституція Веймарської республіки.
- •71, 72, 73. Режим нацистів.
- •74. Періодизація політико- правової системи Італії
- •75. Конституція Японії 1947 року.
- •76,77. «Новий курс» Франка Рузвельта
- •78. Поправки до конституції сша
- •80. Судова система сша
- •83. Вестмінстерський статут.
- •84. Основні риси конституції Франції 1946 та 1958 років.
- •85. Супільно-політичний та конституційний розвиток кнр.
- •88. Поняття та сутність Європейського права.
- •Принципи та характерні особливості європейського права:
- •90. Рада Європи. Європейський суд з прав людини.
68. Утворення срср.
30 грудня 1922 року в Москві відкрився І Всесоюзний з’їзд Рад, який ухвалив рішення про утворення СРСР, і затвердив Декларацію про утворення СРСР і Союзний договір. Згідно з цим документом 4 радянські республіки - РСФРР, УРР, Білоруська і ЗСФ - утворюють одну союзну державу. Встановлювалося, що народні комісари будуть поділятися на союзні, союзно-республіканські, і республіканські. Остаточне затвердження декларації і союзного договору було покладено на ІІ всесоюзний з’їзд рад.
69. Масові репресії в срср.
В радянському союзі з середини 20рр. до кін. 50 рр. ств репресивне законодавство, що стало основою масових репресій 30-40рр. 1922 – КК зазначав змін 1927 році введені норми по контреволюційних справах. Було прийнято положення « Про закони проти державного, колгоспної, кооперативної власності». Масові репресії були забезпечені в нормативно-правовому сенсі, поч з кін 20 ст. 1932 – акт « Про недопустимість масових виїздів з колгоспів» Постанова ЦВК 1934р. « Про створення загальносоюзних органів НКВС» « Про особливу нараду при НКВС». Постанова ЦВК від 7.08.1932р. – «Про розкрадання соціалістичного майна». Наказ ОДПУ 44/22, де йшлося про про знищення куркульства як класу від 2.02. 1930р. тощо.
70. Конституція Веймарської республіки.
У 1919 році у Веймарі бала прийнята Конституція. Волна розроблялась в умовах, коли в державі проходили відкриті класові бої. Конституція складалася з 2 частин: «Структура і завдання імперії» та « Основні права та обовязки німців». Німецька імперія проголошувалась республікою з федеративною формою правління. Минулі союзні держави одержали тепер назву земель, а верхня палата імперського парламенту названа Рейсратом. Територіальні зміни могли бути прийняті шляхом прийняття загальноімперськлого закону. Землі мали свої органи – ландтаги, якіповинні були закріпити республіканську форму правління. І всезагальне виборче право. . імперське право мало перевагу над правом земель. Ряд справ регулювався виключно законодавством імперії. Рейстаг мав перше місце, обирався голосуванням, за ним закріплювалась заонодавча влада, в тому числі і право змінювати конституцію та вотувати бюджет. Рейсрату належало право вето щодо законів, прийнятих Рейстагом Президент обирався на 7 років з необмеженим правом перевиборів. Він мав представляти державу в міжнародних справах, заключати міжнародні договори. Президент міг обме рейстаг, звернутися до референдуму з приводу бюджету, податків. Президента усунути можна було за допомогою рейстагу шляхом референдуму. Конституція містила принципи рівності всіх перерд законом, свободу пересування, особистості. , недоторканістб житла, зберігалося право приватної власності.
71, 72, 73. Режим нацистів.
У 1919 році був підписаний Версальський договір між Нмеччиною і країнами Антанти. Згідно з цим договором Німеччина позбавлялася Лотарингії і Ельзаса, мала виплачувати великі репарації. Цей договір став однією з причин активізації революційних сил. Німецький нацизм виник як противага загальнодемократичного робосчого руху Відкрита спроба воєнщини перекреслити завоювання революції була у 1920 році під час Каповського мятежу В цьому ж році Гітлер виступив з 25 пунктами , які стали програмою націонал-соціалістичної німецької робочої партії. Вона була пронизана шовіністичними ідеями. У 1921 році складуються основи нацистської партії, заснованої на владі вождя. В 1923р. нацисти намагаються захопити владу. З 1925 року починається битва за рейстаг, в результаті чого нацисти отримали 12 .В 1930 році фашисти проводять в рейстаг 107 депутатів. 30.01 1933 року Гітлер отримує пост Рейхканцлера з рук президента Гріденбурга. Прихід до влади нацистів означав руйнування досягнень революції і встановлення нового порядку – терористичного режиму. Нацисти робили все можливе для повалення влади комуністичної партії, врезультаті цтого був виданий декрет» Про захист народу» і Декрет « загального спокою». 24 березня 1933 року рейстаг прийняв закон «Про ліквідацію бєдствєнного положення народу» на основі якого правління отримує законні права. Після смерті Гріденбурга вся влада зосереджуєтбься в руках гітлера – пожиттєвого рейхканцлера. З цього часу він починає знищувати всі шляхи опозиції. Так в березні 1933 року були розпущені профсоюзи. В грудні 1933 року видається закон «Про забезпечення єдинства партії і Держави», який оголошував фашистську партію носієм німецької державної думки. Згідно з ци мзаконом Гітлером формується рейстаг. 7.04.1933 року всі землі почали призначатися ізгауляйтерів національної партії Проводились чистки апарату, функції партії і державних органів перепліталисяГітлер поєднував функції президента рейхканцлера, фюрера фашистської партії. В березні 1933 року було створено міністерство пропаганди, якому підпорядковувалось радіо, видавництва. Нацисти створили службу порядку, що складалася з армії солдат, а з найбільш перевірених головорізів були створені війська СС, сюди входили загальні війська та спеціальн війс ка створені для виконання завдань фюррера В квітні в Прусії була створена таємна поліція – Гестапо.