46. Структура комунікативного акту в навчанні.

Аналіз мовленнєвої комунікації можна здійснити, використо-вуючи відому схему комунікативного акту (рис. 4), запропонова-ну одним із творців кібернетики К. Шенноном, а потім модифі-ковану відомим лінгвістом Р. Якобсоном.

Структура комунікативної взаємодії розвивається відповідно до проходження інформації по комунікативному ланцюгу: адре-сант (відправник) — кодування повідомлення — рух по кана-лах — розшифровка (декодування) — адресат (одержувач).

Рис. 4. Схема комунікативного акту

Мовлення набуває певного сенсу і може бути зрозумілим тільки в структурі немовленнєвого контексту. Контекст (чи си-туація) — це обставини, у яких відбувається конкретна подія.

Код у мовленнєвій комунікації — це та літературна мова чи її різновид (діалект, сленг, стиль), що використовують учасники даного комунікативного акту.

Кодування вихідного повідомлення означає переклад його в набір знаків, чи сигналів, що приблизно можуть бути зрозумілі іншому партнеру. Вибір способу кодування багато в чому зале-жить від особистості адресанта.

Канали передачі інформації в основі своїй є матеріальними носіями для знаків, у які втілилося повідомлення (у мовленнєвій комунікації — усне чи письмове).

Для успішної розшифровки (декодування) повідомлення по-трібно, як мінімум, знання одержувачем мови, подібної до мови відправника повідомлення.

Зворотний зв’язок — ще один структурний компонент будь-якої комунікативної ситуації. Реакція слухачів на висловлення того, хто говорить, по суті, являє собою цементуючий момент спілкування, її відсутність призводить до руйнування комуніка-ції.

У процесі вербальної комунікації велике значення має так званий підтекст повідомлення. Підтекст — це неявний зміст мо-вленнєвого повідомлення, усвідомлюваний лише в його контекс-ті. Ознаки підтексту можуть ховатися у змісті мовлення; у харак-теристиках його звучання (тон, сила голосу, паузи, сміх та ін.); у невербальних характеристиках поведінки (пози, розміщення ді-лових партнерів у просторі, міміка, жести).

Та чи інша інформація може бути сприйнята як прихований зміст тоді, коли між елементами, що складають її основу, є зна-ченнєве протиріччя або невідповідність.

47. Фактори ефективного управління навчанням.

1. Взаємодія суб’єктів:

- актуалізація потреб та мотивів здобуття освіти;

- посилення ролі студента: індивідуальний та диференційований підходи;

- розвиток творчих задатків студента;

- використання принципів навчання дорослих учнів;

- «гнучкий» зворотний зв'язок;

- застосування комп’ютерних технологій навчання.

2. Зміст:

- інформаційна насиченість і вдосконалення змісту навчання відповідно до заданих рівнів професійної компетентності та рольової перспективи майбутніх фахівців;

- модульне навчання;

- міждисциплінарне навчання;

- використання інтрамереж.

3. Організаційні форми:

- навчання з відривом і без відриву від роботи;

- дистанційна освіта;

- «відкрита» освіта;

- тренінг-програми;

- інтенсивні розвивальні технології вивчення окремих програм і предметів;

- зростання частки самостійної роботи студентів.

4. Дидактичні процеси:

- методи, засоби і прийоми активізації навчально-пізнавальної діяльності студентів;

- дидактичні матеріали;

- засоби навчання.

48. Методика викладання економіки як наука. Предмет та методи дослідження, її джерела та зв’язок з іншими науками.

МВЕ – це галузь педагогічної науки, яка визначає завдання, зміст і методи вивчення економічних дисциплін відповідно до загальних цілей і завдань освіти в сучасних навчальних закладах. Предметом вивчення МВЕ – є організація навчання з економічних дисциплін у навчальних закладах різних рівнів і типів залежно від мети економічної освіти. Змісти предмета МВЕ безпосередньо пов'язаний з предметом економічної науки. МВЕ повинна забезпечити умови передавання знань з економічної науки таким чином, щоб реалізувати цілі економічної освіти на кожному конкретному її рівні.

Предмет МВЕ є своєрідним містком поміж різними галузями науки і практики. Цей предмет встановлює зв’язок між:«Тим що є»: «статус кво» або позицію «де ми є? допомагають визначити багато дисциплін. Серед них різні галузі економіки, педагогіки, психології. Як цього досягти? Скільки часу витратити? Як організувати взаємодію? Як визначити змісти? «тим що має бути»: вивчають маркетинг освітніх закладів стандарти до вимог згідно освітніх рівнів щодо виконання певних обов’язків

Вивчення курсу МВЕ грунтується на знаннях економіки, з одного боку, та основ педагогіки, психології, педагогічної майстерності й вікової психології – з іншого.

Методи педагогічних досліджень - це шляхи, способи пізнання педагогічної дійсностіУ даний час педагогічні дослідження здійснюються за допомогою цілої системи різноманітних методів. До них належать:1. Традиційно-педагогічні методи. Традиційними називають методи, які педагогіка дістала у спадок від дослідників, що стояли біля витоків педагогічної науки. До складу традиційних педагогічних досліджень входять: педагогічне спостереження, дослідницька бесіда, вивчення й узагальнення педагогічного досвіду, першоджерел, вивчення шкільної документації, продуктів діяльності учнів.2. Педагогічний експеримент (лат. experimentum — проба, дослід). Суть експерименту як методу дослідження полягає у спеціальній організації педагогічної діяльності учителів і учнів, вихователів і вихованців з метою перевірки й обґрунтування наперед розроблених теоретичних припущень, або гіпотез. Якщо гіпотеза знаходить своє підтвердження в педагогічній практиці, дослідник робить відповідні теоретичні узагальнення і висновки.3. Педагогічне тестування (англ. test -— випробовування, перевірка). Тестування — цілеспрямоване, однакове для всіх досліджуваних обстеження, що проводиться в умовах строгого контролю. Від інших способів обстеження тестування відрізняється простотою, доступністю, точністю, можливістю автоматизації. Це дозволяє об'єктивно виміряти характеристики педагогічного процесу, що вивчаються.4. Соціологічні методи. Ця група методів проникла в педагогіку з соціології. Застосовується для масового опитування учасників процесів виховання, навчання, освіти, які мають колективний (груповий) характер. Опитування може бути усним (інтерв'ю) або письмовим (анкетування). До соціологічних методів дослідження належать також шкалування і соціометричні методики, порівняльні дослідження.5. Кількісні методи. Використовуються в двох основних напрямках: а) для обробки результатів спостережень і експериментів;б) для моделювання, діагностики, прогнозування, комп'ютеризації навчально-виховного процесу.