1.Суть і функції фінансів організації і підприємств. Місце фінансів підприємств у фінансовій системі України.

Фінанси підприємств - це система економічних відносин, які виникають у процесі формування, розподілу і використання фондів грошових ресурсів підприємства. Фінанси підприємств обслуговують формування і кругообіг коштів у процесі підготовки виробництва, виготовлення і реалізації продукції, при утворенні і розподілі доходів і коштів матеріального заохочення й інших коштів.

Основне призначення фінансової системи підприємств - створення фінансових ресурсів, необхідних для поточної виробничої діяльності та подальшого виробничого і соціального розвитку.

Функції фінансів підприємств:

- формування фінансових ресурсів у процесі виробничо-господарської діяльності;

- розподіл та використання фінансових ресурсів для забезпечення операційної, фінансової та інвестиційної діяльності, для виконання своїх фінансових зобов'язань перед бюджетом, банками, суб'єктами господарювання;

- контроль за формуванням та використанням фінансових ресурсів у процесі відтворення.

Фінанси підприємств призначені для забезпечення їхньої виробничої діяльності. Основою фінансів підприємств є формування фінансових ресурсів та отримання і розподіл доходів з метою забезпечення відтворення виробництва. Вони виконують роль сполучної ланки між окремими циклами відтворювального процесу. Порушення в їх функціонуванні відразу ж впливають на виробництво. Недостатність ресурсів веде до падіння виробництва, а їх відсутність до його припинення. Наявність достатніх доходів створює передумови для нормального ходу відтворювального процесу, але ще не гарантує його, оскільки все залежить від їх раціонального розподілу і ефективного використання. Саме це і є основним завданням фінансів підприємств. Фінансові ресурси - це сума коштів, спрямованих в основні та оборотні засоби підприємства.

2.Господарський (комерційний) розрахунок – основа організації фінансів п-ств і організацій. Принципи і форми господарського розрахунку.

Господарський (комерційний) розрахунок — основний метод господарювання підприємств, який базується на порівнянні витрат з результатами діяльності, що передбачає відшкодування витрат за рахунок власних доходів, а також забезпечення рентабельності виробництва.

Як економічна категорія комерційний розрахунок - це система економічних відносин, що виникають з приводу порівняння витрат і результатів господарської діяльності з метою максимізації прибутку.

Основними принципами комерційного розрахунку є:

- економічна самостійність;

- самоокупність і самофінансування;

- матеріальна зацікавленість у підвищенні ефективності господарської діяльності;

- повна економічна відповідальність за результати роботи;

- контроль за діяльністю підприємств з боку держави і кредитно-фінансової системи.

Дійсний комерційний розрахунок може бути забезпечений лише при одночасному здійсненні всіх принципів . Ігнорування хоча б одного з них перетворює комерційний розрахунок на формальність.

Визнання принципів комерційного розрахунку означає та-кож, що державний вплив на підприємства буде здійснювати-ся за допомогою тільки економічних інструментів, таких як податки, кредити, держзамовлення, контракти тощо.

Як метод господарювання комерційний розрахунок прий-має різні організаційні форми:

• повний комерційний розрахунок;

• неповний комерційний розрахунок.

Повний комерційний розрахунок застосовують підприєм-ства як юридичні особи. На повному комерційному розрахун-ку знаходяться підприємства, які діють відповідно до Закону «Господарський кодекс України». Вони мають основні й обо-ротні кошти, самостійний бухгалтерський баланс, рахунки в банках, вносять платежі в бюджет держави, регіону.

Неповний комерційний розрахунок використовують струк-турні підрозділи, які знаходяться у складі підприємства. На внутрішньому розрахунку перебувають структурні одиниці і підрозділи, що входять до складу підприємства, вони не мають самостійного балансу і рахунків у банках, тобто юридично во-ни обмежені.

Він передбачає покриття витрат підприємства власними доходами і отримання накопичень, необхідних для сплати відповідних податків у бюджет, вирішення соціальних питань і матеріального стимулювання працівників підприємства за результатами їхньої праці