Лекція 11. Осадові породи. Методи геохронології.

1. Осади та осадові породи. Фації та літофації.

2. Класифікація осадових порід.

3. Методи відносної геохронології.

4. Методи апсолютної геохронології.

5. Поняття про групи та системи.

1.Осади-відкладення на дні водойм та на поверхні землі які утворилися в результаті фізичних хімічних і біологічних ппроцесів при контакті атмосфери, гідросфери і біосфеи з земною корою. Не завжди осади і осадові породи є одним і тим самим. Напр. мул(сапропелі) не є осадовими породами але є осадами. Перетворення осадів в осадові породи називається діагенез. Швидкість діагенезу залежить від складу осаду, середовища осадонакопичення, особливостей геологічного району. Як правило діагенез проявляється в наступних видах: 1) ущільнення(виділення води) 2) дегідратація 3)розчинення і перекресталізації речовини 4) окисно відновні реакції. Фації і літофації: частина земної поверхні з однаковими фізико-географічними умовами називається фацією (ландшафт) Фація характеризується однорідністю. Фації розділяються за місцем їх утворення на наступні групи: 1)морські фації (розділяються на берегові мілководні і глибинні) 2)лагунні 3) континентальні(поділяються на наземні, прісноводні) Осади в межах фацій назив. Літофацією, літофація характеризується трьома показниками 1)гранулометричним складом. 2)мінеральний склад. 30 хімічний склад.

2. Осадові породи. Характеристика осадових порід. Осадові породи утворюються в результаті екзогенних процесів, існує величезний зізновид осадових порід. Існує класифікація осадових порід за їх гранулометричним складом та за їх походженням.

Уламкові	Глинисті(0.001-0.1 мм)	Хімічне походження	Органічне походження
Грубоуламкові (більше 50% діаметр Більше 1мм)	Каоліни(Аl2(ОН)4SiO5)	Оліти(Al2O3/SiO2>1)
Піщані (більше 50% 0.1-1мм)	Монтморілонітові (Mg3(OH)4[Si4O8(OH)]*nH2O)	Сіаліти(Al2O2/SiO2<1)
Сфлевритові (0.01-0.1мм)	Гідрослюдисті (Змінний хім склад і малі розміри)	Кремнисті породи(опал,кварц)
		Карбонатні сполуки(Вапняк(CaCO3), доломіт(MgCO3) і мергель(CaCO3*MgCO3)
		Мінеральні солі
		Каустоболічні(поділ на гумусові породи(торф, буре камяне вугілля) сапропелеві породи(сапропелі, горючі сланці) нафтові породи(нафта і природній газ)

Таким чином дана класифікація охоплює гранулометричний склад, хімічний склад і умови походження.

3.Методи відносної геохронології. Шеологічне літочислення стало можливим на основі визначення послідовності утворення гірських порід, а також по наявності закамянілостей. За окамянілостями визначають відносний вік осадових порід,а також повязаних з ними магматичних та метаморфічних порід. Також визначають фізико-географічні умови попередніх епох. У методах відносної геохронології розрізняють паліоонтологічний і стратиграфічний методи. Паліоонтологічний метод базується на вивчення безпосередньо окамянілостей. Ті окамянілості які зустрічаються в багатьох підземних горизонтах називаються довготривалими і не враховуються в методах відносної геохронології, а окамянілості які мають невелике вертикальне розповсюдження. Широким горизонтальним розповсюдженням називається керуючі окамянілості, і за їх наявності визначається послідовність утворення порід. Відносна геохронологія не визначає тривалість подій, а визначає тільки послідовність тих або інших подій. Стратеграфічний метод:крім окамянілостей вивчає вік гірських порід на основі їх взаємного розташування.

4.Метод апсолютної геохронології визначає вік гірських порід а в загальному випадку вік планети. Ці методи базуються на швидкості радіоактивного розпаду. Розрізняють кілька методів апсолютної геохронології. 1)свинцево-гелієвий метод: кінцевими продуктами розпаду урану є гелій і свинець. Свинець 206 є стійким ізотопом і подальшому перетворенню не підлягає. Знаючи швидкість радіоактивного розпаду урану визначають апсолютний вік гірської породи. Доведено що швидкість розпаду урану наступна: 1 грам урану дає 9*10 в -6степені гелію. 1 грам урану дає 7.4 *10в -9 степені грам свинцю. Таким чином вік гірської породи визначається за наступними формулами: А= n/m*9*10в-6степ(для гелію) де m вік урану в гірській породі а n вміст гелію і свинцю в гірській породі. Але якщо визначати за формулою через гелій то вік гірської породи може бути занижений. А через плюмбум завищений, тому його визначають як середнє між гелієм і плюмбумом. 2) Аргоновий метод: існує такий радіоізотоп як калій 40. 12% калію перетворится на Аргон 40, і 88% на Кальцій 40. Аргон не такий литкий як гелій і він затримується в гірських породах і виходить так що визначаючи вміст аргону в поордах можна більш точно визначити вік порід. 3) Стронційовий метод: Стронцій 87 перетворюється на рубідій 87. Цей метод недостатньо точний бо стронцій може мати різне походження і відповідно до цього вік порід може змінювати свою точність. 4) метод по визначенню радіоактивного вуглецю С 14. Цей метод можна використовувати тільки для молодих гірських порід яким не більше 50 тис років. Таким чином у кожного метода є свої переваги і недоліки. Наприклад Український щіт має вік приблизно 3.5 млрд років. Балтійський щіт має вік 2.8-3.5 млрд років. За різними методами були визначені наступні цифри віку землі: 3.1-4 млрд років(по свинцю), за іншою методикою по рубідію вік землі становить 5 млрд років. А за аргоновим методом 4.5 млрд років

5. поняття про групи та системи: на основі паліонтологічних та стратеграфічних методів зробили визначення стратеграфічних підрозділів, самими великими підрозділами є групи. Кожна група характеризується виникненням нових типів і класів живих організмів.

Підрозділ	характерист	Час
Група	Типи і класи жов орг	ера
Системи	Класи	період
Відділи	Види	Епоха	По цей пункт загальна міжнародна класифікація
Яруси		Вік(століття)
Підяруси		десятирічча
Горизонти		Час(теперішній, врємя)	По цей пункт це місцеві явища