23. Робота з матрицями.

Матриця- це чисельний масив з однаковою кількістю рядків і стовпців. Напр., існує матриця А в діапазоні комірок А2:С4.Множення матриці на число3. Виділяємо область вільних комірок розміром, аналогічним поданій матриці. У рядку Формули вводиться формула: А2:С4*3, натискаємо Ctrl+Shift+Enter. Множення матриці на вектор. Використовуємо ф-ю МУМНОЖ. Умова: кількість стовбців першого масиву повинна бути така, як кількість рядків масиву2.Результати множення матриці на вектор: масив з такою ж кількістю рядків як в 1 масиві і стовбців як в 2 масиві.Множення матриці А на вектор має розмірність вектора 3*1. Ств. Вектор в діапазоні G2:G4 → виділяють діапазон комірок, де буде створена нова матриця А7:А9 → ф-я МУМНОЖ (А2:С4;G2:G4), кн. Ctrl+Shift+Enter.Переглянути ф-ю Сервіс → Параметри. Створення обернених матриць. Фія МОБР. Виділяємо діапазон вільних комірок, який відповідає діапазону первинної матриці. Акт. Ф-ю МОБР і вносять діапазон матриці → Ctrl+Shift+Enter. Створення транспонованої матриці. Створити транспоновану матрицю із значень матриці А. Ф-ія ТРАНСП і вносять діапазон матриці А. Для перевірки вірності розрахувань → МУМНОЖ

24. Консолідація даних.

Консолідація даних полягає в створенні підсумкової таблиці, що дозволяє узагальнити однорідні дані. Наприклад, можна виробити підсумовування даних по товарах одних і тих же найменувань, що зберігаються на різних складах. При консолідації значення, приведені в підсумковій таблиці, можуть розраховуватися на основі вихідних даних з використанням різних функцій Excel.  Вихідні дані (області) можуть розташовуватися на одному або різних листах, в інших відкритих книгах. При консолідації можна створити зв'язки, що забезпечують автоматичне оновлення даних в підсумковій таблиці (області призначення) при зміні даних у вихідних областях.  Консолідацію даних можна виробити по розташуванню вічок, що містять вихідні дані, по категоріях, за допомогою тривимірних заслань, звідної таблиці і т.д; При цьому у всіх вихідних діапазонах дані мають бути розташовані в однаковому порядку. Так, якщо ми розглядаємо кількість товарів одного найменування на різних складах, то у всіх звітах, представлених різними складами, рядки і стовпці таблиць звітів мають бути розташовані в однаковому порядку.

25. Вирішення систем лінійних рівнянь та нелінійних рівнянь n-го ступеня.

У середовищі Microsoft Excel системи лінійних рівнянь можна розв’язувати використовуючи або метод оберненої матриці, або метод визначників.

Метод оберненої матриці – Х(з рискою)=А^-1(з рискою)*С(з рискою)

Метод визначників – х_n=∆х_n/∆

Метод оберненої матриці: для реалізації цього методу потрібно визначити: 1) обернену матрицю А^-1(з рискою), 2) добуток оберненої матриці А^-1(з рискою) та вектора вільних членів С(з рискою). Для визначення оберненої матриці використовується функція =МОБР(масив), де масив це квадратна матриця, що містить n рядків та n стовпчиків. Результатом визначення є масив того самого розміру. Для визначення добутку =МУМНОЖ(масив1; масив2). Результатом визначення є масив з числом рядків, як у масиві 1, та числом стовпчиків, як у масиві 2. Функції уводяться як функції масиву, тобто: позначається вихідний діапазон, заноситься функція, натискається Ctrl+Shift+Enter.

Метод визначників: для розв’язання поставленої задачі необхідно обчислити головний визначник матриці А(з рискою) - ∆ і допоміжні визначники - ∆х₁, ∆х₂, ∆х₃,…, ∆х_n, де n – кількість невідомих у системі лінійних рівнянь. Використовується функція =МОПРЕД(масив). На робочому листі – створюється масив коефіцієнтів прямої матриці(nxn) та масив векторв вільних членів(nx1).створюється n копій масиву коефіцієнтів матриці. У 1й копії значення 1го стопчика. У 2й копії значення 2го стопчика, і так далі, у nй копії значення nго стопчика замінюються на значення вектора вільних членів С. За допомогою МОПРЕД обчислюються значення визначників. За допомогою реалізації виразу х_n=∆х_n/∆ обчислюється значення коренів системи лінійних рівнянь.

Нелінійні рівняння n-го степеня в середовищі Microsoft Excel розв’язуються з використанням додатку Подбор параметра. Наприклад: знайти всі корені рівняння F=x³-0,85x²-0,4317x+0,043911=0. Рівняння 3го ступеня тому коренів має бути 3. Результат визначення F має = 0, і потрібно підібрати такі вхідні значення які, впливають на обчислення, приведуть до вихідного результату F=0. Створюється таблиця, в якій визначається значення функції F для певних вхідних значень х. Для кожного значення х обчислюється значення F. За отриманими даними будується графік, у якому визначаються точки перетину F з віссю Х. Таких точок має бути стільки, скільки коренів рівняння (в даному випадку 3). Розглядаючи графік можна помітити що на 3-х відрізках F змінює знак, тобто в цих інтервалах і лежатть корені рівняння. Створюється додаткова таблиця, в якій міститься 3 вхідних значення х, які вибрані як середні значення х з цих проміжків. Для кожного х уводиться формула для виразу: x³-0,85x²-0,4317x+0,043911=0. Після отримання результату можна застосувати додаток Подбор параметра: курсор у комірку де має бути значення F, викликається пункт меню Сервис/Подбор параметра, де підбирається такий х, за якого F=0. Аналогічно дії виконуються для підбору і інших х.