123. Шахрайство та його види.

"шахрайство" стосується навмисного неправильного показу фінансової інформації одним або кількома посадовими особами із складу керівництва і службовців п-ва. Ознаки шахрайства: наявність несанкціонованих операцій; відсутність первинних документів; необґрунтоване коливання цін за один і той самий звітний період;наявність надмірних повернень реалізованих товарів, анульованих (недійсних) продажів, безнадійних боргів та встановлення необґрунтованих фактів нестач запасів;агресивна реакція керівництва на проведення аудиторської перевірки. Для визначення шахрайства необхідно:визначити мотиви шахрайства у клієнта; ознайомитись із персоналом, особливо з керівним, оцінити умови та порядок оплати його праці, наявність засобів (дорогих автомобілів, приміських котеджів тощо), вартість яких не відповідає одержаним доходам працівника; встановити наявність умов, що можуть сприяти можливості здійснення випадків шахрайства; виявити ознаки шахрайства шляхом виконання аналітичних процедур; провести суцільну та вибіркову перевірку об’єктів із найбільшим ризиком невиявлення порушень. У західних країнах існують «золоті правила» аудиторів щодо виявлення шахрайства: Намагатись з’ясувати причину відхилень, Не слід питання довіри до людей розглядати тільки в залежності від їхнього становища в суспільстві, Не припускатися думки, що шахрайство неможливе на цьому п-ві, Відчувати особисту відповідальність за виявлення шахрайства, При виявленні потенційних проблем посилити контроль з метою зниження ризику, Знати ситуації, що супроводжуються значним ризиком шахрайства, та їх ознаки.

124. Дії аудитора у разі виявлення помилок і шахрайства.

У разі виявлення шахрайства та помилок, аудитору потрібно з'ясувати у керівництва та персоналу організації всі питання, пов'язані з їх причинами. Аудитор повинен розглянути вплив можливого шахрайства або помилки на фінансову звітність. Якщо він вважає, що вони могли призвести до перекручення звітності, йому для встановлення істини потрібно виконати додаткові процедури.У випадку, коли шахрайство або помилка могли бути попереджені або виявлені під час внутр контролю, але цього не сталося, аудитор повинен переглянути свою попередню оцінку цієї системи. Аудитор повинен своєчасно повідомити про виявлене шахрайство або помилку керівництво фірми-замовника. Розкриваючи факти шахрайства та помилок, аудитору потрібно чітко описати зміст кожного такого факту та вказати, які при цьому допущені порушення. Наступним кроком діяльності аудитора є отримання пояснень посадових та третіх осіб із зазначенням: - хто припустив помилку чи шахрайство (посада, прізвище, ім'я, по батькові); - за чиїм наказом чи дозволом здійснив порушення або злочин (посада, прізвище, ім'я, по батькові); - як здійснена помилка чи шахрайство і чим вони викликані (мета, причини, умови); - розміру нанесеної матеріальної шкоди та інших наслідків. Про виявлені помилки та шахрайства, недоліків в БО та звітності, аудитор повинен повідомити власників, уповноважених ними осіб, замовників та вимагати вжиття заходів щодо їх виправлення. Переконавшись в останньому, він приймає рішення про видачу аудиторського висновку про стан БО та достовірність поданої звітності.