- •1. Особливості філософії у порівнянні з іншими формами світогляду
- •2.Концепції походження філософії
- •3. Міф як генетичний виток філософії.
- •4. Особливості міфологічного світогляду
- •5. Природа філософських проблем , їх традиційний поділ
- •6. Світогляд, його різновиди та структура
- •7. Особливості філософського пізнання
- •8. Суспільне призначення та функції філософії.
- •10.Головні розділи філософії. Метафізика.
- •11.Онтогогія як частина метафізики, головне питання онтології.
- •14.Метафізика як метод пізнання, його звязок з формальною логікою.
- •15.Метафізика і діалектика - два методи філософського пізнання.
- •16.Гносеологія як розділ філософії , її головна проблема.
- •17.Агностицизм як філософська позиція.
- •18. Суб'єкт і об'єкт пізнання, структура пізнавального процесу.
- •19.Наука як особлива форма пізнання.
- •21.Духовна та практична діяльність, їх структура.
- •22.Категорія "дух" , її роль в осмисленні внутрішнього світу людини.
- •23.Свідомість як філософська проблема.
- •24.Свідоме і несвідоме.Роль несвідомог в житті людини.
- •25.Політична свідомість і діяльність
- •26.Моральна свідомість , її роль у житті суспільства.
- •27.Проблема свободи волі в філософії.
- •28.Тягар свободи, феномен конформізму.
- •29.Творчість як найбільш адекватна форма людського існування.
- •30.Суспільство як філософська проблема.
- •31.Проблема суб'єкту історії.
- •32.Формаційна модель історії.
- •33.Даосизм про начала буття та ідеал мудреця.
- •34.Мілетська школа в античній філософії.
- •35.Атомістична школа в античній філософії.
- •36. Філософські погляди Геракліта.
- •37.Елейська школа в античній філософії.
- •38.Філософські погляди Сократа.
- •39.Філософські погляди Платона.
- •40.Філософські погляди Аристотеля.
- •41.Епікуреїзм, його місце в філософії.
- •42.Стоїцизм як філософська і життєва позиція.
- •43.Філософія скептицизму.
- •44.Особливості філософії Середніх віків.
- •45.Апологетика , її місце в історії європейської філософії думки.
- •46.Місце патристики в середньовічній філософії.
- •47.Вплив арабської філософії на розвиток середньовічної філософії.
- •48.Схоластика, її місце в філософській культурі.
- •49. Філософські ідеї в культурі Київської Русі
- •50.Філософія епохи відродження
- •51. Природознавство і натурфілософія епохи Відрождення
- •52. Філософські ідеї Реформації
- •53. Філософія Нового часу
- •54. Бекон як основоположник емпіризму
- •55. Емпірична лінія в філософії нового часу бекон гоббс локк
- •56 .Декарт як основоположник раціоналізму
- •57. Паскаль про людину
- •58 Філософські погляди спінози
- •59 Монадологія лейбніца
- •60 Філософія просвітництва і зародження німецької класичної філософії
- •61 Коперніканський переворот канта
- •62 Зародження філософії у стародавньому китаї. Філософські погляди Конфуція
- •63. Філософські засади буддизму
- •64. Передумови філософії у стародавній Індії.
- •65. Гносеологія і.Канта.
- •66.І.Кант про мораль
- •67.Суб´єктивний ідеалізм Фіхте
- •68.Фрідріх Гегель
- •69.Філософія Ніцше
- •70.Діалектика Гегеля
- •71.Матеріалістичні мотиви німецької класичної філософії.
- •72.Антропологічний матеріалізм Фейєрбаха
- •73.Ірраціональна філософія Шопенгауера
- •75.Головна проблематика історичного матеріалізму.
- •76.Марксизм про рушійні сили історичного процесу.
- •77. Марксизм та екзистенціалізм про відчуження та шляхи його подолання.
- •78.Філософські погляди к'є́ркегор
- •80.Фрейдизм про роль несвідомого.
- •81.Шляхи впливу на несвідоме.
- •82.Головні концепції походження людини.
- •84.Методологія як частина філософії.
- •86.Об'єктивний ідеалізм Шелліна.
- •87.Смисл історії як філософська проблема.
- •88.Філософія позитивізму.
- •89.Праця де Шардена "Феномен людини"
- •90.Можливості та межі пізнання людини.
- •91.Основні положення філософії екзистенціалізму.
- •92.Спілкування та розуміння як проблема філософії.
- •93.Проблема спрямованості історії.
- •94.Само розуміння, його значення для життєвого успіху.
- •95.Матеріальне виробництво як основа суспільства.
- •96.Добро і зло як філософська проблема.
1. Особливості філософії у порівнянні з іншими формами світогляду
-філософське мислення має гранично широкий рівень узагальнення, це завжди мислення на межі.
-філософське мислення постає формою самоусвідомлення під кутом зору людини.В центрі філос. мисл.-людина і її смисложиттєві проблеми.
-філософське мислення є буквальною мірою мисленням про мислення .
Філософія винесла на перший план інтелектуальні аспекти світогляду,відобразив наростаючу в суспільстві потребу в розумінні миру і людини з позицій знання, розуму. Вона виступила як пошук мудрості.На відміну від міфологіч. і релігійного світогляду філософська думка представляла собою принципово інший світ розуміння, міцним фундаментомдля якого стали позиції розуму, інтелекту.Філософія - теоретично сформований світогляд. Це система самихзагальних теоретичних поглядів на світ, місця в ньому людини, з'ясуваннярізних форм відношення людини до світу.
2.Концепції походження філософії
Головні концепції походження філософії та її джерела:
1.міфогенна.Джерелом філософії вважається міфологія;
2.релігіогенна .Джерелом філософії вважається релігія;
3.гносеогенна .Джерелом філософії вважається потяг людини до знань.
Міфогенної точки зору дотримувався Гегель. На його думку, вихідною формою людської духовності була міфологія, що виникає як результат цілісного, синкретичного способу ставлення людини до дійсності. На певному етапі розвитку людини синкретичний спосіб переростає в теоретичний, а міфологія полягає лише в способі осягнення. Філософія виникає в процесі раціоналізації міфологічної свідомості .
Релігійної точки дотримуються релігійні філософи. На їхню думку філософія виникає спочатку в лоні релігії, а пізніше стає наукою, теорією. Цієї точки зору дотримувався І.Маркс.
Гносеологічну точку зору найповніше розробляв філософ О.Ченешев. Суть її полягає в тому : філософія виникає після виникнення науки як певний рівень її самоусвідомлення.
3. Міф як генетичний виток філософії.
Міф — це форма існування духу. яка відповідала общинно-родово-му суспільству, була його світоглядом і як світогляд зумовила його духовні і моральні особливості. Міф є історичною передумовою і витоком філософії. Цієї тези дотримуються автори майже всіх існуючих концепцій походження філософського стилю мислення — міфогенної (за якою філософія виникає з міфу внаслідок його внутрішнього розвитку), гносеогенної (автори якої бачать виток філософії у розвитку пізнання), гносеогенно-міфогенної (ця концепція прагне врахувати і роль генези міфологічного світогляду, і роль росту пізнання), соціогенно-міфогенної, якої дотримуються автори підручника і яка прагне синтезувати попередні концепції, врахувавши соціально-економічні та політичні перетворення в традиційному суспільстві і перетворення у сфері духу, у сфері міфологічного світогляду.
4. Особливості міфологічного світогляду
Міфологічний тип світогляду грунтується на вірі в надприродні сили, спрямований в минуле. Міф - це перша форма світогляду.
Людина спостерігала як середовище перетворювалось на навколишній світ. Так народжувалась міфологія-первісна світоглядна форма. Вона відображала специфічні риси колективу, а не індивідуального члена:
1) уявлення про родинні зв’язки природних сил, явищ і людського колективу;
2) віра у богів;
3) мислення образами, а не поняттями;
4) міфи сприймаються як життєва реальність, яка не підлягає перевірці;
5) людина-іграшка в руках божественних сил.