48.Соціальна структура індійського суспільства: кастова система. Сімейний побут і звичаї індусів.

Кастова система витоки якої сягають доби розкладу родо-племінних відносин. Частина каст відноситься до давніх варн, багато зявилося в результаті полілу праці. В давнину 4 касти: брахмани, кшатрії, шудри, вайшя. В нас час нараховується багато тисяч каст, недоторкані. В індусів сімї в минулому були великі і патріархальні, нині невеликі. В мусульман будуються на нормах шаріату, шаріат дозволяє полігамію. Про шлюб домовляються батьки, ранні шлюби. В деяких народів Індії в сімейно-шлюбних відносинах сильні матрилокальні і матрилінійні пережитки, шлюбна церемонія закінчується тим , що наречений вішає на шию нареченої особливий медальйон-талі.Вдові заборонено виходит другий раз заміж, у малих народів панує парна родина.

49. Малі народи південноазійського макрорегіону.

У Індії: нага, кхаси, сантали, гонди, мунда, бхіли, агари, тода, курумба, бадага, уладани, ченчу. У Непалі: магари, гурунги. На Цейлоні ведда. На Андаманських о-вах мін копії. На Нікобарських о-вах нікобарці. До порівняно недавніх часів займалися підсічно-вогневим землеробством, полюванням. збиральництвом, рибальством. Мешкали племенами, родами, локальними групами на чолі з старійшинами. Але зараз обернулись до більш-менш інтенсивного землеробства. По ГКТ серед цих народів можна виділити орних землеробів (сантали, гонди), мотичних землеробів (бхотії, кхаси), ГКТ мотичного підсічно-вогневого землеробства (мунда, уладани). Орні землероби вирощують рис, просо, бобові, овочі. Зараз отримали розповсюдження технічні культури. Підсічно-вогневі землероби вирощують рис, просо, кукурудзу. Нага вирощують ямс, таро. Скотарі цих народів тримають велику рогату худобу – буйволів. Ведди та андаманці полюють за допомоги лука і стріл, користуються гарпунами, списами. Мудувари користуються духовими рушницями. Збирають з’їдобну рослинність, ловлять дрібних тварин. Видобувають каучук, камфору, смолу на продаж. У домах лише кроваті. Посуд глиняний. Лісові веди часто використовують для життя природні навіси та гроти. Адаманці колись створювали великі будинки, однак тепер ці дома змінилися невеликими халабудах для парних сімей. Одяг простий – щось на кшталт плащів. У веддів – передники з кори. У родинно-шлюбних стосунках – парні шлюби.

50. Народи Непалу, Пакистану, Бутану, Бангладеш.

Країни лежать в межах Гангської, Гімалайської, Індо-Пакистанської і-е обл. Народи: бенгальці (у Бангладеш сповідують мус. сунітського толку, та частково індуїзм. Мова класична (в Індії) та бангладеська. Етнічній консолідації сприяло утворення бенгальської держави в VIII-XIII ст. Входили до імперії Великих Монголів. Розділені Англією на Індію (індуси) та Пакістан (мусульмани) в 1947р. У 1972 р. мусульманська частина Бенгалії вийшла зі складу Пакистану та проголосила незалежність Бангладешу. Сьогодні політики говорять про 2 бенгальські нації), непальці, кашмірці, тхари - населення Непалу, невари, біхарці – населення Бутану. Ці народи сповідують буддизм, індуїзм, мусульманство. Вирощують пшеницю, ячмінь, гречку, просяні, бобові. Пенджабці (Сповідують мусульманство сунітського толку. Індоарійці на тер. Пенджабу змішались з місц. Племенами в II тис. до н.е. З I тис. до н.е. тут осідали перси, греки, саки. Далі проникнення монголів, тюрків. В VIII ст. у зв’язку з арабським проникненням поширюється іслам), синдхи (сповідують мусульманство сунітського напрямку, Етнічна основа – індоєвропейські племена, що проникали сюди з I тис. до н.е. У формування взяли участь сакські та масагетські племена, а у VII-X ст.. араби. З XI ст.. на ці території проникали групи персів, пуштунів, белуджів, тюрків). Пуштуни – 15 млн. з 25 млн. проживають у Пакистані.