94) Людина не лише якимось чином сприймає оточуючий світ та його явища, не лише

впливає на нього або перетврює, а завжди якось відноситься до нього,при чому

це відношення як своєрідне переживання.Одна й та сама подія в когось викличе

смуток, а в когось радість.Кожна людина щось любить, а до чогось байдужа,

щось викликає в неї бурхливі відчуття, а щось лише огиду. Ми можемо назвати

багато різноманітних форм переживання людиною свого відношення до явищ та

предметів оточуючого світу- це радість, задоволення, огида, страх, гнів,

відчай тощо.Ці переживання називаються почуттями або емоціями.

ПОЧУТТЯ АБО ЕМОЦІЇ- це переживання людиною свого ставлення до того, що її

оточує, що вона робить, до інших людей та самої себе.

Тут поняття почуття та емоції використовуються як тотожні, але за змістовним

навантаженням воно відрізняються одне від одного.Спочатку дамо визначення

емоціям.

ПРИСТРАСТІ- це сильне почуття,яке не піддається конролю розуму; це

екзистенціальна потреба людини; це вираз людських потреб.Це почуття, які

підкоряють собі всі думки і поведінку людини. Пристрасть примушує людину

думати про предмет почуттів, уявляти собі задоволення потреб, що лежать в їх

основі, обдумувати дійсне або тільки тільки можливі перешкоди на шляху до

цього задоволення. Те, що не пов”язане з пристрастю, здається таким

другорядним, відсувається на задній план, перестає хвилювати і цікавити

людину. А те, що пов”язане, - захоплює , хвилює, привертає увагу,

запам”ятовується. В пристрасть може перетворитись будь-яке почуття.І тоді

воно стає постійно діючою силою, що визначає думки, емоції,

переживання,вчинки людини, спонукаючи її до одних дій і перешкоджуючи іншим.

Коли людина позбпвлена можливості задовольнити свою пристрасть, то виникають

сильні негативні емоції.

Це можуть бути гострі спалахи гніву, обурення, відчаю, образи. Умовно

пристрасті поділяють на “ вищі” та “нижчі”. Можливо , основним критерієм

оцінки пристрасті може бути відповідність чи невідповідність її прояву

моральним нормам суспільства, моральним критеріям поведінки, розвиток чи

руйнування самої особистості.

Особливу роль потрібно приділити амбівалентності почуттів.Амбівалентність

почуттів- це така особливість почуттів, яка являє собою суперечливість

декількох одночасно переживаємих емоційних відношень до певного предмету

почуттів. Я гадаю, що кожен з вас відчував амбівалентні почутті, чи не могли

б ви їх зараз

згадати та навести приклади? Так, все вірно, сюди відносяться одночасно

переживаємі радість та смуток з приводу закінчення школи випусками, любов та

образа дитини на батьків, коли вони сваряться на неї та інші.А які

амбівалентні почутті може відчувати учень з приводу школи, вчителя?

Наприклад, любов, повага довчителя та образа на нього за погану оцінку (хоча

учень може бути сам винен у цьому).

Термін “ афект” використовується у двох розуміннях :

1. афект- це емоційні відгуки сильного переживання;

2. афект – це поняття , яке передбачає кількісні параметри, що вказують

на відносну самостійність цього поняття у багатноманітності усіх його

проявів.

Найчастіше афект розуміють як короткочасну бурхливу емоційну реакцію , що

носить характер емоційного вибуху.

Зовнішні прояви афекту:

1.рухове збудження або , навпаки, заціпеніння, загальмованість(відчай,страх).

2.зміни свідомості ( спостерігається звуження свідомості), що супроводжується

порушенням контролю за діями та втратою самообладання.

Розмірковуючі про те, чим саме є афект, Фрейд дійшов висновку, що це

“повторення ранього й, можливо, доіндивідуального, життево важливого

досвіду”,який можна співставити з “всезагальними, типовими, вродженими

істеричними припадками”.

А на думку Юнга афект, який вибухає проти волі людини, показує “величину”

рани, яка була нанесена її психіці.

Звернемося до основ афекту. В основі афекту лежить переживаємий людиною стан

внутрішнього конфлікту, який породжується або протиріччами між її потягами,

бажаннями, або протирічччями між вимогами,які пред”являються людині і

можливостями виконати ці вимоги.Афект розвивається в критичних умовах, коли

людина нездатна знайти вірний вихід зі склавшоїся ситуації.

Потрібно пам”ятати,що афекти- це не ”привілей” дорослих, вони трапляюьбся й у

дітей (особливо часто у підоітковому віці). Ви, коли будите працювати

вчителями, маєте звертати на це особливу увагу.

Закінчуючі розгляд афектів слід ще додати, що іноді афект може ноити

позитивний характер (наприклад, деяким науковим досягненням сприяв афект

радості).

Пристрасть - досить тривала й одночасно досить інтенсивна емоція, що має для людини певну значимість. Це стійке й сильне почуття. Сильна й тривала пристрасть може стосуватися задоволення й нижчих, і вищих потреб людини. Пристрасть визначається й елементами волі у своїй психологічній структурі, і ясно вираженою цілеспрямованістю.

Афект - гранично виражена, але короткочасна емоція, емоційний спалах, розряд. Афект завжди конкретно спрямований (наприклад, афект люті, гніву, горя й т.д.). Фізіологічний афект звичайно супроводжується бурхливою руховою реакцією, однак перебуває завжди під контролем свідомості, тобто в цьому випадку свідомість не потьмарена. Патологічний же афект являє собою короткочасне психотическое стан, раптове виникнення якого пов'язане із психотравмирующими факторами. У цьому випадку завжди є прояви порушеної свідомості. Варто сказати, що немає патологічного афекту без порушення свідомості.

Емоційні стани: афект

Короткочасний емоційний стан, який швидко виникає і бурхливо протікає. Негативно впливає на психіку і поведінку людини. Якщо настрій це порівняно спокійний емоційний стан, то афект це емоційний шквал, що раптово налетів і зруйнував нормальний душевний стан людини.

Афект може виникнути раптово, але може також готуватися поступово на основі акумуляції накопичених переживань, коли вони починають переповнювати душу людини.

У стані афекту людина не може розумно керувати своєю поведінкою. Охоплена афектом вона іноді робить такі дії, про які потім гірко шкодує. Усунути або загальмувати афект неможливо. Проте стан афекту не звільняє людину від відповідальності за свої вчинки, оскільки кожна людина повинна навчитися керувати своєю поведінкою в даній ситуації. Для цього необхідно в початковій стадії афекту перемкнути увагу з об'єкта, що викликав його, на щось інше, нейтральне. Оскільки в більшості випадків афект проявляється у мовних реакціях, спрямованих на його джерело, слід замість зовнішніх мовних дій здійснити внутрішні, наприклад, порахувати повільно до 20. Так як афект проявляється короткочасно, то до кінця цієї дії його інтенсивність зменшується і людина буде в більш спокійному стані.

Афект переважно проявляється у людей холеричного типу темпераменту, а також і у невихованих, істеричних суб'єктів, які не вміють керувати своїми почуттями і вчинками.

Емоційні стани: пристрасть

Глибокий, інтенсивний і дуже стійкий емоційний стан, що захоплює людину цілком і повністю і визначає всі її помисли, прагнення і вчинки. Пристрасть може бути пов'язана із задоволенням матеріальних і духовних потреб. Об'єктом пристрасті можуть бути різного вигляду речі, предмети, явища, люди, якими особистість прагне володіти за будь-яку ціну.

Залежно від потреби, через яку виникла пристрасть, і від об'єкта, за допомогою якого вона задовольняється, вона може характеризуватися або як позитивна, або як негативна. Позитивна або піднесена пристрасть пов'язана з високоморальними мотивами і має не тільки особистий, а й громадський характер. Пристрасне захоплення наукою, мистецтвом, громадською діяльністю, захистом природи і т. п. робить життя людини змістовним і цікавим. Всі великі справи відбувалися під впливом великої пристрасті.

Негативна або низинна пристрасть має егоїстичну спрямованість і при її задоволенні людина ні з чим не рахується і часто здійснює антигромадські аморальні вчинки.