- •1. Структурне дослідження механізму соломо набивача
- •Призначення і принцип роботи механізму соломо набивача
- •Визначення ступеня вільності механізму
- •Розкладання механізму на структурні групи
- •I кл.(0,1)II кл.1 виду(2,3) (2)
- •Кінематичне дослідження важільного механізму
- •2.1 Проектування кривошипно-коромислового механізму
- •2.2 Алгоритм побудови планів положень механізму (кінематичної схеми і 12 положень механізму)
- •2.3 Кінематичні діаграми точки в
- •2.4 Розрахунок та побудова планів швидкостей положень механізму соломо набивача
- •Значення кутових швидкостей ав і ас у рад/с
- •2.5 Розрахунок та побудова планів прискорень положень механізму соломонабивача, і кутових прискорень ланок.
- •2.6 Порівняння швидкостей і прискорень
- •Порівняння швидкостей
- •Порівняння прискорень
- •2.6.1 Визначення сил тяжіння
- •2.6.2 Визначення сил і моментів інерції
Значення кутових швидкостей ав і ас у рад/с
параметр |
Номера положень механізму |
|||||||||||
0 |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
|
wBA |
1,3319 |
0,9501 |
0,1176 |
1,0480 |
1,9405 |
1,8041 |
0,9775 |
0,2167 |
0,3415 |
0,7758 |
1,1255 |
1,3472 |
wBO3 |
0 |
1,1407 |
2,3017 |
3,2084 |
3,0861 |
1,3613 |
0,8178 |
2,1673 |
2,6463 |
2,5028 |
1,9234 |
1,0484 |
2.5 Розрахунок та побудова планів прискорень положень механізму соломонабивача, і кутових прискорень ланок.
При визначенні прискорень слід пям'ятати, що в групах Ассура II класу 1-го виду завжди відомі прискорення зовнішніх пар. У нашому випадку аO3 = 0.
аА=ω12∙ l О1А , м/с2.
аА=8,02∙0,158=10,112, м/с2.
Повне прискорення точки А є нормальним, оскільки ω1= const, рад/с. Для визначення прискорення аВ точки В, як і для визначення швидкості vB точки В, розглядаємо її рух, як складний, що складається з переносного поступального з прискореннями аА та аO3, і відносного обертального навколо точок А і О3. Тоді векторні рівняння для визначення прискорення точки В будуть наступними:
аВ= аА+ аВАn+ аВАτ, (29)
аВ= аO3+ aBO3n+ aBO3τ,. (30)
де аO3=0
Прирівнюючи праві частини рівнянь отримуємо
аА+ аВАn+ аВАτ= aBO3n+ aBO3τ (31)
У цьому рівнянні відомі напрями всіх векторів
аА׀׀ АО1, аВАn׀׀ ВА, аВАτ ВА, aBO3n׀׀ ВО3, aBO3n ВО3.
Величини нормальних прискорень завжди можна знайти, якщо побудований план швидкостей:
аВАn= = , aBO3n= , (32)
Для 4 положення
аВА5=1,83582/0,946 =3.5625 ,
aBO35=1,60482/0,52 =4,9526,
Тангенціальні прискорення у виразі (12) знайдемо побудовою плану прискорень. Із точки π, що приймається за полюс (рис. 1 в), проводимо відрізок πа = 50 мм (аА׀׀ АО1), тоді масштаб
μа=аА/πа , м/с2/мм (33)
μа=10,112/50=0.2022 (м/с2/мм)
Обчислюємо довжини векторів nBA та nBО3 , що зображають на плані прискорень прискорення nBAn та nBО3n.
nBA= аВАn/ μа, мм. (34)
nBО3= aBO3n/ μа, мм. (35)
Для 4 положення
nBA= 3.5625/0.2022 =17,6186 мм,
nBО3=4,9526 /0.2022 =24,4935 мм
Через точку а вектора πа проводимо вектор nBA паралельно напряму ВА. З кінця вектора nBA проводимо пряму, перпендикулярну до напряму ВА. З полюса π проводимо вектор nBО3, мм паралельно осі ланки ВО3, а через кінець вектора nBО3 — перпендикуляр до осі ланки ВО3. Точка b перетину двох прямих визначить довжини векторів τBA та τВО3. Модулі прискорень аВАτ та aBO3τ дорівнюють:
аВАτ= μа∙ τВА, м/с2 (36)
aBO3τ= μа∙ τВО3, м/с2 (37)
Для 4 положення
аВАτ=0.2022 *31.5981 =6,3891, м/с2
aBO3τ=0.2022 *37.5160 = 7,5857, м/с2
Кутові прискорення ε2 та ε3 визначаємо через тангенціальні
ε 2=aτВА/ lBA , рад/с2 (39)
ε3= aτ BO3/ lВО3,рад/с2 (40)
Для 4 положення
ε2=6,3891/0,946 =6,7538, рад/с2
ε3= 7,5857/0,52 =14,5878, рад/с2
прискорення центрів мас ланок 2 та 3 визначаємо по правилу подібності, їх модулі рівні
аs2= μа πs2 (41)
аs3= μа πs3 (42)
Для 4 положення
аs2=0.2022 *42.7550 =8,6450, м/с2
аs3=0.2022 *15,68 =3,1704, м/с2