4.2. Оцінка ефективності заходів з охорони праці

Контроль за станом охорони праці є одним із складових елементів системи управління охороною праці підприємства. Контроль спрямований на виявлення відхилень від норм в умовах праці та перевірку виконання працівниками своїх обов’язків у сфері охорони праці. Він також є головною ланкою профілактичної роботи з попередження технологічних порушень, нещасних випадків, аварій, пожеж, професійних захворювань та інших надзвичайних подій на виробництві. Дізнайтеся, які бувають види контролю, з якою періодичністю їх проводять та якими документами супроводжується контроль

Контроль за станом охорони праці (далі – контроль) є найбільш відповідальною та трудомісткою функцією процесу управління, від якої залежить система управління охороною праці підприємства в цілому.

Оперативно виявити можливі відхилення від норм безпеки праці, перевірити виконання запланованих заходів та управлінських рішень можливо лише на підставі регулярного та об’єктивного контролю на підприємстві.

Контроль має здійснюватися керівниками всіх рівнів управління виробництвом. При створенні безпечних умов праці на підприємстві значну роль також відіграє громадський контроль1, що провадиться громадськими інспекторами (представниками профспілок) або уповноваженими особами з питань охорони праці (у разі відсутності профспілки).

Контроль за станом охорони праці тісно пов’язаний із управлінням підприємством. Систему управління підприємством можна умовно поділити на рівні за певною ознакою, для кожного з яких має бути відповідний ступінь контролю.

Залежно від системи управління підприємством та розмірів його під- розділів контроль за станом охорони праці може нараховувати від одного до п’яти ступенів. Наприклад, на підприємствах електроенергетичного комплексу найпоширенішим є трьохступеневий контроль 3, а на підприємствах нафтогазового комплексу – п’ятиступеневий контроль за станом охорони праці.

Контроль за станом охорони праці на підприємстві або відокремленому структурному підрозділі можна поділити на оперативний (поточний), вибірковий (цільовий), періодичний (див. Таб лицю 1).

На практиці основними видами контролю за станом охорони праці, які провадяться на підприємствах, є, зокрема, такі:

• трьохступеневий адміністративно-громадський контроль;

• оперативний контроль керівниками робіт та іншими відпвідальними особами підприємства (наприклад, службою охорони праці);

• контроль вищою організацією (четвертий або п’ятий ступінь контролю);

• контроль місцевими органами влади (органами самоврядування);

• відомчий контроль (контроль вищими органами, наприклад, міністерством);

• громадський контроль;

• контроль органами державного нагляду.

4.3. Висновки і рекомендації щодо організації системи охорони праці пп Войничий «Магазин-кафетерій Престиж»

На підприємствах, в установах, організаціях служби охорони праці повинні комплектуватися, як правило, спеціалістами такого профілю:

• інженерами відповідної спеціальності;

• фахівцями з питань гігієни праці;

• юристами, котрі спеціалізуються на питаннях законодавства про охорону праці.

При службі охорони праці може створюватись лабораторія, яка здійснює контроль за наявністю шкідливих виробничих факторів на робочих місцях.

На підприємствах виробничої сфери при кількості працюючих до 50 чоловік (невиробничої сфери – до 100 чоловік) функції цієї служби можуть виконувати особи з відповідною професійною підготовкою за сумісництвом. Якщо на підприємстві немає спеціалістів відповідної кваліфікації, то використовуються послуги асоціації спеціалістів з охорони праці.

Підприємство, яке не має можливості утримувати в службі охорони праці спеціалістів з гігієни праці та не має своєї лабораторії, використовує послуги місцевих санітарно-епідеміологічних станцій на договірних засадах.

При відсутності на підприємстві юридичної служби використовуються спеціалісти юридичної служби іншого підприємства чи послуги юридичних консультацій (за договором).

Чисельність служби охорони праці. На підприємствах (у виробничих або науково-виробничих об’єднаннях) при чисельності працюючих від 51 до 500 чоловік включно (невиробнича сфера – від 101 до 500) таку службу повинен представляти один спеціаліст з охорони праці з інженерно-технічною освітою.

На підприємствах, де використовуються вибухові матеріали або сильнодіючі отруйні речовини, в такій службі повинно бути два спеціаліста.

При наявності на підприємстві інституту заступників керівника підприємства керівник служби охорони праці, незалежно від чисельності працюючих, повинен призначатися на посаду заступника керівника підприємства (заступника генерального директора, директора тощо – в залежності від структури підприємства).

Розрахунок чисельності працівників служби охорони праці в залежності від небезпечності і шкідливості виробництва на підприємствах з числом працюючих більше 500 чоловік здійснюється за формулою:

М1 = 2 + Рср х Кв ÷ Ф (3.1)

де: М1 – чисельний склад служби охорони праці на підприємстві;

Рср – середньоспискова чисельність працюючих на підприємстві;

Ф – ефективний річний фонд робочого часу спеціаліста з охорони праці, що дорівнює 1200 годин, який враховує втрати робочого часу на можливі хвороби, відпустку тощо;

Кв – коефіцієнт, що враховує шкідливість та небезпечність виробництва.

Кв = 1 + Рв + Ра ÷ Рср (3.2)

де: Рв – чисельність працюючих з шкідливими речовинами незалежно від рівня їх концентрації;

Ра – чисельність працюючих на роботах підвищеної небезпеки, що підлягають щорічній атестації з охорони праці.

Також на Підприємстві немає робочих місць та будівель, які не відповідають нормативним вимогам, тому коефіцієнти небезпеки робочих місць, умов праці, небезпечності машин та небезпечності будівель і виробничих приміщень дорівнюють нулю.

Стан охорони праці та ефективність роботи ПП Войничий «Магазин-кафетерій Престиж» за 2009-2011 рр. характеризується певними показниками, представленими у таблиці 1.1.

Таблиця 1.1