- •1.Cутність поняття спілкування
- •2.Функції спілкування
- •Структура спілкування
- •3.Різновиди барєрів на шляху оптимального спілкування
- •4.Особливості вербальної комунікації
- •5.Суттєві особливості процесу слухання як складника мовленнєвої діяльності
- •7.Інтерактивна сторона спілкування
- •8.Розподіл ролей у взаємодії за Берном
- •9.Моделі поведінки партнерів у взаємодії: асертивна, маніпулятивна, актуалізаторська та конфліктна
- •10.(8,9)Групова взаємодія(з попередніх питань)
- •11.Сутність поняття соціальна перцепція. Психологічні механізми соц. Перцепції
- •12.Ефекти соціальної перцепції: «первинності», «новизни», «ореолу». Соціальні стереотипи
- •13.Вплив зовнішніх ознак особистості на її сприймання оточуючими. Роль іміджу в міжособистісному сприйманні
- •14.Психологічні механізми саморегуляції
- •15.Провідіні методи та техніки саморегуляції
- •15.Педагогічне спілкування, структура
- •16.Особистісні особливості педагога, які ускладнюють педагогічне спілкування
- •17.Стилі педагогічного спілкування
- •18.Ділове спілкування. Особливості
- •19.Форми ділового спілкування
- •«Психологія діяльності та навчальний менеджмент»
- •2. Характеристика навчання як спільної діяльності. Соціально-психологічні фактори ефективності спільної діяльності.
- •3. Функції управління навчанням: планування, організація, стимулювання та контроль.
- •4.Ціль діяльності. Основні види цілей. Фактори формування цілей
- •5.Навчальні цілі та їх специфіка. Правила постановки цілей навчання. Типові помилки визначення навчальних цілей.
- •6.Поняття таксономії навчальних цілей. Типи навчальних цілей.
- •7.Поняття змісту освіти та характеристика його основних компонентів.
- •Рівні засвоєння навчальної інформації
- •9.Планування занять. Основні етапи заняття.
- •10.Методи і прийоми навчання. Класифікація методів навчання. Переваги і недоліки різних видів навчальних методів.
- •11...Мотивація навчання. Види мотивів навчання.
- •12. Мотивування і стимулювання навчальної діяльності: спільне та відмінне, етапи, види, методи, прийоми.
- •13. Циклічність управління мотиваційними процесами в навчанні. Використання методів та прийомів мотивації навчання на кожному етапі мотиваційного циклу.
- •14. Активізація навчальної діяльності в процесі сприйняття, осмислення та запам’ятовування навчального матеріалу.
- •15. Мотивування учнів до навчання: індивідуальні особливості мотивації учіння та її діагностика.
- •16.Поняття організаційні форми навчання. Відміннсть форм і методів навчання. Розвиток організаційних форм навчання
- •17.Умови навчання, місце та роль різних видів умов навчання в організації навчального процесу
- •18.Засоби навчання. Поєднання різних засобів навчання у процесі викладання.
- •20.Психологія оцінювання. Оцінка і відмітка в навчанні. Види та форми оцінок.
- •21.Дидактичний тест. Класифікація тестових завдань. Критерії якості дидактичних тестів. Таблицяяяя
- •23.Основні новоутворення та особливості розвитку особистості на кожному віковому етапі
- •25.Комунікаційний процес і управління навчанням. Хар-ка педагогічної функції комунікації.
19.Форми ділового спілкування
Ділове спілкування реалізується в різних формах:
ділова бесіда; (коли розглядаються спеціальні проблеми без впливу на почуття, У ділових бесідах обговорюються конкретні справи. Розрізняють такі ділові бесіди: інформаційні; виклад своєї позиції. За кількістю учасників бесіди поділяються на індивідуальні та групові. В індивідуальній бесіді беруть участь два учасники. Кожен із них прагне досягти певної мети: установити контакти, "посіяти" довіру і взаєморозуміння, визначити позицію співрозмовника, знайти пояснення його дій. Індив використовують начальники при роботі з підлеглими. структуру; початок, обмін інформацією, аргументація, спростування чи сприйняття доказів партнера; прийняття рішення)
ділові переговори (Переговори можна номінувати як організаційну форму встановлення та юридичної фіксації виробничо-економічних зв'язків між зацікавленими в спільній діяльності економічно незалежними організаціями. Виділяють три основні стратегії переговорів: перша стратегія — зводиться до протистояння крайніх позицій партнерів; друга — це золота середина між м'якістю та жорсткістю, тобто досягається поставлена мета і водночас не псуються стосунки з людьми; третя стратегія передбачає розв'язання проблем, виходячи із їхнього змісту, не допускаються дебати з приводу позицій, яких кожна із сторін жорстко дотримується. Прийоми – ухилення від боротьби, затягування, вичікування, завищення вимог, пакетування (обговорення одночасно кількох проблем), розміщення хибних акцентів ( відволікання уваги).
ділові наради(Ділова нарада (збори) - усна комунікативна взаємодія групи людей (колективу). У цьому виді спілкування сполучаються різні жанри: ораторський монолог (вступне і заключне слово ведучого, виступи учасників, доповідь), бесіда (обмін інформацією, висування й обговорення ідей при «мозковій атаці»), дискусія.
публічні виступи й ін. (торкаються певної події). Розрізняють вітальні промови, подяки, вступні слова, лекції, мітинги. Можна використовувати жарти, оповідки, наочні матеріали та технічні засоби.)
Кожна з цих форм ділового спілкування характеризується не лише певною технологією та етичними принципами реалізації, але й психологічними особливостями безпосередніх учасників ділового спілкування, їхнім умінням і можливістю впливати на партнера, здатністю досягати ефективних результатів.
«Психологія діяльності та навчальний менеджмент»
1. Управління навчанням і навчальний менеджмент: специфіка дисципліни, предмет, цілі, завдання.
Розгляд навч. з позицій теорії уп-ння ґрунтується насамперед на тому, що воно являє собою спільну діяльність. Спільна д-сть – це організована система активності індивідів, які цілеспрямовано взаємодіють для створення обєктів матеріальної й духовної культури. Ознаками сп ді-сті є: наявність єдиної цілі для всіх учасників, необх. загальної мотивації, обєднання індивідів, що сприймаються як ціле, розподіл єдиного процесу на окремі операції та закріплення цих операцій за окремими учасниками сп д-сті, узгодженість дій учасників у просторі і часі., єдиний простір, наявність упр-ння спільною діял.
Процес навчання являє собою спільну д-сть багатьох учасників. Управління навчанням являє собою координацію роботи учасників спільної навчальної діяльності для реалізації поставлених цілей. Навч. діял. – це специфічний вид людської діяльності, спрямований безпосередньо на зміну її суб’єкта. Навч. менеджмент – це процес реалізації основних ф-ій управління з відповідними комунікаціями, що забезпечує ефективне, результативне та якісно-предметне навчання а певній освітньо-віковій групі конкретного закладу освіти.
Спільними ознаками між менеджментом і навчальним менеджментом є наявність організації, урахування в процесі управління зовнішніх та внутрішніх умов діяльності, реалізація основних ф-ій управління, наявність конкретних осіб, які здійснюють керівництво (у навчальному менеджменті це вчителі, викладачі, тренери). Навчальний менеджмент відрізняється тим, що група і керівник не є постійними, а також поєднанням функцій керівників і фахівців однією особою.
Навчальний (педагогічний) менеджмент – особлива галузь педагогіки, яка займається дослідженням управлінського аспекту та функцій управлінської праці вчителя.
Вимоги до вчителя як менеджера освіти: педагогічне керівництво (керувати взаємодією з учнями); громадське виховання учня; управління навчально-виховним процесом; адміністративні і фінансово-господарські функції; вчительські функції.