Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Psihologiq_lihnosti_2009.doc
Скачиваний:
11
Добавлен:
11.09.2019
Размер:
1.01 Mб
Скачать

80

1. Історичні витоки становлення поняття "особистість" в психології.

Саме пон-тя особистість з’явилось у 17ст., в добу Античності існували моделі філософа, воїна, в добу Середньовіччя – лицаря. Доба Відродження дозволила проявляти конфлікти в середині людини – кожна людина може прагнути до різних речей. В добу нового часу – людина стає точкою опори, є відрізнення того, що є правильним, а що – неправильним. Перші теорії особистості з’являються наприкінці ХІХ ст.

3 етапи становлення уявлень про ос-сть:

1. романтичний

2. модерну

3. постмодерну.

Доба романтизму (байрон, Шиллер, Гейне) – надзвичайна особистість в надзвичайних обставинах.

В період модерну (поч..ХХст.) – функціональна людина, це вас великого прогресу: будь-які наукові, технічні права дозволяється рухатись вперед: теорія біхевіоризму, наприклад.

В період постмодернізму: розчарування; нічого особистого: уявлення про людену як складення загальних зовнішніх для неї практик.

У вітчизняній психології декілька загальних напрямків розвивається:

1) після рад.революції в 20х рр.. – перекладали зх. Теорії на свій маневр (марксизм, комунізм – на свою філософію)

2) до ос-сті повертаються після 2ої світ.війни – колекція, контамінації ознак, що відносяться до сфери ос-сті. Виникає концепція структурного підходу. Взаємозвязок елементів ос-сті, місце кожної структури в елементах ос-сті.

3) системно-структурні підходи до вивчення ос-сті.

Зх психологія відрізняється від вітчизняної тим, що зах – практична, наша – прикладна; зх. – орієнтована на конкретну людину, наша – на людину як частину суспільства.

Періоди становлення уявлень про ос-сть у вітчизняній психології:

1) кінець ХІХ ст.. – поч.. ХХ ст.. – цілісні концепції со-сті (філос., конкретно – психологічні аспекти поєднуються); фіксація осн.ідей ос-сті; ос-сть розглядається як базовий підсумок розвитку; ос-сть є неповторною;

2) 30-60ті рр.. ХХ ст..:- ос-сть набуває значення як психологічна категорія; виокремлюється поняття волі, активності, хар-ру, свідомості, розвитку; з’являється особистісний принцип – певні явища розглядається під кутом ос-сті. Декларатив. Підміна п-тя ос-сть поняттям образ ос-сті.

3) 60ті – 80ті рр.. ХХ ст.. – період завершився створенням концепції «прекрасної нової радянської людини», вивчається питання статусів, соц.ролей, установки, спрямованості, референтності, спроби побудувати осн.уявлення про ос-сть, живого розуміння ос-сті немає; в метапсихології розвитку зявляється те, як вік впливає на розвиток ос-сті; поява узагальненого уявлення про ос-сть як про людину-діяча, що потребує діяльності, це в основі індивідуального уявлення про радянську людину.

4) 90ті рр.. ХХст. – пошук нових шляхів до розуміння ос-сті; сфери персоналізації, відображеної суб’єктності, не адаптивна активність. Цікавить ос-сть як така, що долає обмеження, в яких людина знаходиться; уявлення про реальну ос-сть. Дослідження її було відсторонено в 80ті рр., було головним зараз; зближення психології ос-сті та етики; більшої уваги приділяють питанням моральності, етики, особливу агу – проблемам психічного здоров’я. Психотерапія і консультування – те, чим займається вітч.психологія; впровадження системного підходу, в психологію ос-сті; питання типологізації ос-сті.

Типології ос-сті можуть бути апріорними (початковими) і апостеріорні (відкриті)

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]