7. Підходи до управління на засадах виділення різних шкіл в менеджменті.

Школа наукового управління

Важливе місце в становленні менеджменту займає американський інженер Фредерік Тейлор (1856-1915), засновник теорії наукового управління, раціоналістичної школи менеджменту. Він вважав менеджмент наукою, яка заснована на точних законах, правилах і принципах. Формування школи наукового управління спиралось на три основні моменти, які стали основними принципами для розвитку менеджменту:1. раціональна організація праці;2. розробка формальної структури організації;3. розробка заходів по співробітництву управляючого і робітника;

Школа А. Фойоля

Обмеженість і недоліки раціоналістичної школи Тейлора і його послідовників у значній мірі вдалось подолати представнику класичної школи менеджменту французькому адміністратору і підприємцю Анрі Файолю (1841-1925). Він вперше запропонував раціональний підхід до організації промислового підприємства. Анрі Файоль засновник і "батько менеджменту". Ціллю класичної школи було створення універсальних принципів управління. Вони вважали, що випливаючи цим принципам підприємство досягне найвищих результатів. Заслуга Файоля полягає в тому, що він розглянув управління як універсальний процес, що складається з декількох функцій. Файоль вважав, що робота керівника може бути розділена на п'ять функцій: планування, організація, керівництво, координація та контроль.

Школа людських відносин

Лідером руху за впровадження нових форм і методів управління в промисловості, які одержали назву "Школи людських відносин", став американський соціолог і психолог Е. Мейо (1880-1949).Отже, школа людських стосунків зосереджується, в основному, на методах налагоджування міжособових стосунків. Вона вважали, що за виявлення більшого піклування менеджера про своїх підлеглих, рівень задоволення працівників повинен зростати, а це, в свою чергу, приведе до зростання продуктивності праці.

Школа поведінкових наук

Представниками цієї школи є К. Арджиріс, Р. Лайнкерт, Д. Мак-Грегор, Ф. Герцберг. Якщо прихильники школи людських стосунків зосередилися па проблемах налагодження мікроклімату в колективі, то представники поведінської школи намагалися падати допомогу працівникові в усвідомленні своїх власних можливостей для самовиявлення в про цесі праці.

Концепція управління за цілями П. Друкера

Пітер Друкер (1909) запропонував концепцію управління за цілями. Ідея Друкера, що управління має починатися з розробки цілей, потім переходити до формування функцій, системи взаємодій та процесу, перевернула логіку управління. В центрі уваги теорії Друкера - підприємницька діяльність, інновації, роль менеджерів в організації, організаційні цілі і логіка формування організаційних структур.

8. Модель менеджера та його обов'язки. 10 управлінських ролей за Мінцбергом.

Модель сучасного менеджера включає в себе таке поняття як “ефективний керівник”. З точки зору сили впливу на інших ефективним керівником (менеджером) вважається такий, що поєднує у собі здатність впливати на поведінку інших людей не лише з позицій формальної влади, а і з позицій визнаного лідера, вміло використовуючи для цього усі форми влади. Оскільки для становлення особистості керівника відіграє значну роль наявність у нього задатків лідера, то дослідження велись у таких напрямках (вказані за хронологією їх появи):- вивчення особистих рис людини, що дозволяють їй стати лідером;

- вивчення типів поведінки, які притаманні лідерам;

- вивчення ситуацій, які потребують для ефективного управління ними певних стилів управління чи певних лідерських якостей.

Міжособистісні ролі

Головний керівник- Символічний голова, в обов'язки якого входить виконання звичайних завдань правового чи соціального характеру.

Лідер - Відповідальний за мотивацію і активізацію підлеглих, за добір, підготовку працівників і пов'язані з цим обов'язки.

З'єднувальна ланка - Забезпечує роботу саморозвиненої мережі зовнішніх контактів і джерел інформації.

Інформаційні ролі

Приймач інформації - Розшукує і отримує різноманітну інформацію (в основному поточну) спеціалізованого характеру, яку успішно використовує в інтересах своєї справи; виступає як нервовий центр зовнішньої і внутрішньої інформації, що надходить в організацію

Розповсюджувач інформації - Передає інформацію, отриману із зовнішніх джерел або від інших підлеглих, членам організації; частина цієї інформації має суто фактичний характер, інша потребує інтерпретації окремих факторів для формування установок організації

Представник - Передає інформацію для зовнішніх контактів організації відносно планів, політики, дій, результатів роботи, діє як експерт з питань даної галузі.

Ролі, пов'язані з прийняттям рішень

Підприємець Шукає можливості самої організації поза її межами, розробляє і запускає "проекти по удосконаленню, які приносять зміни, контролює розробку визначених проектів.

Ліквідатор порушень

Розподілювач ресурсів - Відповідає за коректуючі дії, коли організація опиняється перед необхідністю важливих і непередбачених порушень.

Той, хто веде переговори - Відповідальний за розподіл всіх можливих ресурсів організації, що фактично веде до прийняття чи схвалення всіх значних рішень в організації Відповідальний за представництво організації на всіх важливих переговорах.