- •1. Ідеали виховання
- •2. Загальнолюдські цінності як основа ідеалів виховання
- •3. Цінності і методи виховання
- •4. Сутність процесу виховання
- •5. Принципи виховання
- •6. Виховання як соціалізація особистості
- •7 Загальний напрям виховання
- •8. Зв'язок виховання з життям, працею
- •9 Виховання- сутність, призначення, сучасні ідеї
- •10 Виховання, його специфіка та характерні особливості
- •11. Етапи виховання
- •12. Закономірності виховання і принципи виховання
- •13. Мета й завдання виховання
- •14 Сім'я як чинник виховання
- •15. Учнівський колектив- методика його створення і розвиток
- •16. Проблема змісту виховання в сучасній теорії і практиці
- •17. Виховна діяльність: значення, сутність, зміст, основні методики
- •18 Стимулювання здорового способу життя педагога і вихованців як основа виховання
- •19 Колектив як чинник виховання
- •20 Виховна робота класного керівника в навчальному закладі
- •21. Особливості виховного процессу в птнз
- •. Вибір методів виховання
- •23 Класифікація методів виховання
- •24 Методи формування свідомості особистості
- •25 Методи організації діяльності
- •26 Методи стимулювання і корекції поведінки
- •27 Виховні засоби
- •28 Прийоми і педагогічна техніка впливу у процесі виховання
- •29 Сучасні технології виховання
- •30 Виховна робота в навчальному закладі
- •31 Теоретичні основи, методика і техніка планування виховної роботи
- •32 Організаційні форми виховання: поняття і сутність, характеристика різноманітних форм
- •33 Методика і техніка підготовки і проведення різноманітних форм виховної роботи
- •34 Педагогічна підтримка сім’ї, її сутність, призначення
- •35 Система роботи класного керівника з батьками учнів птнз
- •36 Вихованість як критерій результативності виховного процесу
- •37 Система додаткової освіти, її виховний потенціал, зміст і основи методики
- •38 Призначення і функції класного керівника в сучасному професійно-технічному закладі
- •39 Традиційні і творчі форми роботи з батьками учнів
- •40 Прийоми (елементи) в структурі різних форм виховної роботи
- •41 Методичні основи діяльності класного керівника в професійно-технічному навчальному закладі
- •42 Етико-педагогічні основи і методичні правила роботи педагогічного колективу професійно-технічних навчальних закладів з батьками учнів
- •43 Методи виховання як система
- •44 Зміст виховання як система
- •45 Сучасні ідеї щодо змісту виховання
17. Виховна діяльність: значення, сутність, зміст, основні методики
Виховання – багатогранний і складний процес, значення якого неможливо переоцінити. Він передбачає формування у дитини єдиної системи цінностей і соціальних компетенцій. А це і ставлення до себе і своїх батьків, відношення до природи, суспільства, своєї країни тощо. Метою виховної роботи школи є виховання громадянина України – носія цінностей та загальнолюдських надбань.
Безумовно, із цих специфічних властивостей випливають основні ознаки процесу виховання: системність, цілісність, двосторонність, комплексність, гуманність, планомірність, націленість на конкретний результат, неперервність, тривалість і організованість. Глибоке і правильне їх розуміння сприяє якісній організації та ефективності цього процесу. Виховний процес являє собою струнку систему, яка складається з певних елементів (компонентів виховного процесу), має структурні складові, відповідні його функціям. При цьому мається на увазі не проста система, а динамічна, з тенденцією до постійного саморозвитку і самовдосконалення. Всі ці елементи створюють цілісність і діють у комплексі.
Зміст виховання — це система морально-духовних, інтелектуальних, трудових, фізичних та естетичних якостей, переконань, умінь і навичок, які спрямовані на досягнення основної мети виховання — формування всебічно і гармонійно розвиненої особистості.
Зміст виховання зумовлюється потребами суспільно-економічного розвитку. Займаючись такою складною сферою діяльності як виховання, потрібно мати конкретну програму. А.С. Макаренко писав: "Я під цілями виховання розумію програму людської особи, проблему людського характеру, причому в поняття характеру я вкладаю весь зміст особистості, тобто і характер зовнішніх проявів, і внутрішньої переконаності, і політичне виховання, і знання, геть усю картину людської особи; я вважаю, що ми, педагоги, повинні мати таку програму людської особи, до якої ми повинні прагнути".
Процес виховання має характер наступності й неперервності. Тому наступні покоління повинні використовувати духовні надбання попередніх, багатство загальнолюдських і національних морально-духовних вартостей. Але основний зміст виховання має базуватися, передусім, на національних засадах.
Методи залежать від мети та змісту виховання. Методи виховання спрямовані на формування й удосконалення особистості, тому врахування рівня розвитку вихованців — важлива умова ефективного використання методів виховання, що залежать також від рівня зрілості колективу. Використання того чи того методу виховання залежить і від конкретної педагогічної ситуації. Цікаві думки про методику постановки вимог висловив А. С. Макаренко: він не рекомендував ставити вимоги в тому разі, якщо вихователь не впевнений, що вихованці їх виконають. Виховання характеризується всебічністю змісту та різноманітністю методів. По-різному планують, наприклад, фізичне й естетичне виховання учнів. Проте серед усього розмаїття методів є й такі, що мають значення для всього процесу виховання. Методика виховання, за влучним зауваженням А. С. Макаренка, не терпить стереотипних рішень і навіть доброго шаблону. Творчий підхід до використання методів —обов'язкова умова успішного виховання. Можливість такого підходу багато в чому залежить від розв'язання теоретичних питань, зокрема класифікації методів виховання. Класифікація методів виховання важлива у тому відношенні, що дає змогу яскравіше підкреслити специфічність того чи того методу, точніше визначити його призначення у виховному процесі. До останнього часу методи виховання поділялися на дві основні групи: методи формування суспільної поведінки й організації діяльності школярів — приучування та вправи, наприклад гра, доручення, змагання; методи формування свідомості — бесіди, диспути, лекції» обговорення матеріалів преси, літературних творів, кінофільмів. Погляди та переконання формуються не тільки з допомогою слова вихователя, а й у процесі різноманітної діяльності. Тому у виховному процесі методи формування свідомості та організації діяльності виступають у поєднанні. Поділ їх на дві групи не відокремлює методи один від одного, а дає змогу лише підкреслити більшу спрямованість однієї групи методів на усвідомлення своєї поведінки, другої — на формування її звичних форм. Методи виховання спрямовані на зміну особистості в позитивний бік. Проте їх застосування веде не до безпосередніх змін особистості, а до виникнення у вихованців думок, почуттів, потреб, які спонукають їх до певних вчинків, поведінки. Ці методи виховання істотно відрізняються від методів навчання, застосування яких приводить до зростання й удосконалення знань, навичок та вмінь. У практиці виховання трапляються різні комбінації цих методів у виховному процесі. Поєднання різних методів є однією з важливих умов впливу виховання на різні сторони особистості дітей.