2.2 Групи

2.2.1 Основні поняття

Саме поняття група по-різному трактується в системі наукових дисциплін і підходів.

Соціальна група - це тип соціальної спільності людей, об'єднаних в процесі спільної діяльності. Ця спільність має низку істотних ознак:

Внутрішньої організацією, яка складається з органів управління, соціального контролю і санкцій;

Груповими цінностями, на основі яких розвивається соціальне почуття спільності, яке виражається словом "ми", а також формується громадська думка групи;

Власним принципом відокремлення, який вирізняє її від інших "чужих" груп.

Груповим тиском, тобто впливом на поведінку членів групи;

Загальними цілями і завданнями діяльності;

Прагненням до стійкості, завдяки механізмам відносин, що виникають між людьми в ході вирішення групових завдань;

Закріпленням традицій, символіки і т.д.

Існують різні класифікації груп:

• З точки зору величини і соціального стану: великі, середні, малі;

• Офіційною регламентації: формальні і неформальні групи;

• З позиції авторитету: референтні, тобто еталонні групи, реальні або уявні, на визнання яких претендує особистість і чиї норми поведінки вона сприймає в якості зразка

• З точки зору рівня розвитку: згуртовані, невизначені, конфліктні.

Групи діляться на великі і малі (контактні). У менеджменті, говорячи про групу, в першу чергу мають на увазі малу групу, так як типове визначення групи в навчальних з менеджменту виглядає наступним чином: два або більше осіб, які взаємодіють між собою таким чином, що кожна особа впливає на інших і одночасно знаходиться під впливом інших осіб.

Групові процеси - процеси комунікації, інтеракції (статус, роль, положення членів групи і їх динаміка), перцепції (сприйняття членами групи інших членів і інших груп), атракції (привабливість, потяг). Організаційні процеси - утворення групи, формування, наростання згуртованості, тиск в групі, лідерство, організація спільної діяльності, прийняття рішень.

Група встановлює положення індивіда, його статус. Статус визначає позицію членів групи по відношенню до інших, а роль - перелік функцій, які задані особистості групою.

Статусно-рольовий розподіл групи

Α-лідер групи. Найбільш енергійний, авторитарний, користується правом першочергового присвоєння благ.

Β-є другим лідером, менш енергійний, але більш інтелектуальний. Часто є хранителем норм і правил.

γ1-наближені, опора, соратники А

γ2-зазвичай численна підгрупа інертних, що підкоряються членів групи, що стають жертвами маніпулювання представників верхнього рівня.

γ3-опозиція, підгрупа незадоволених своїм статусом, але вимушених підкоритися.

γ4-блазень, який дозволяє собі (з дозволу лідера) критичні зауваження, що підтримує видимість демократії.

Ω-"козел відпущення". Особа, яка бере на себе групову агресію. Та = кая роль необхідна для згуртування, демонстрації почуття "ми".

Вплив групи на особистість

Групова згуртованість

Соціальна фасилітація

Соціальна лінь

Деіндивідуалізація

Групова поляризація

Соціально-псіхоогіческій клімат

Соціально-психологічний клімат (СПК) являє собою сукупність почуттів, настрої-ний, думок, інтересів, ціннісних орієнтацій, які є формами раціонального та емоційного відображення дійсності і виявляються у вчинках людей.

2.2.2. Управління груповим поведінкою

На думку німецьких учених В. Зігерта і Л.Ланга для зміцнення груповий моралі, цементування групи необхідно дотримуватися ряду правил:

1) допомогти групі випробувати загальний успіх;

2) і зміцнити довіру членів групи один до одного і, перш за все до лідера;

3) розвивати почуття належності до групи як відчуття якоїсь особливості, вибраності, зміцнювати почуття, проводячи спільні групові заходи, демонструючи більший потенціал, нові можливості у вирішенні проблем, що відкриваються в спільній роботі;

4) піклуватися про те, щоб приналежність до групи приносила радість, відповідала мотивації, самоповазі, престижу;

5) підтримувати віру в групи реальність вирішення поставлених перед нею завдань.

2.2.3 Формування команди

В даний час стає популярним командний менеджмент-доктрина управління персоналом), що передбачає участь працівників в самоорганізації і самоврядуванні спільною діяльністю, взаємний контроль, взаємодопомога і взаємозамінність, проясненність загальних цінностей і цілей, колективну відповідальність за результати праці, всемірне розвиток і використання індивідуального і групового потенціалів.

Командоутворення (team building).

Командоутворення є процесом, в якому оцінюється як члени робочих груп з-співпрацювати один з одним і плануються зміни, що ведуть до підвищення ефективності групою діяльності. Цей метод підходить для тих випадків, коли продуктивність кожного члена групи залежить від продуктивності інших, наприклад, при виконанні суттєво нового виду діяльності, у творчості чи спорті.