- •1.Державне управління як різновид соціального управління. Основні ознаки(риси) державного управління.
- •2.Завдання держ.Управління на сучасному етапі розвитку суспільства.
- •3.Принципи держ.Управління.
- •4.Співвідношення виконавчої влади, державного управління та адміністративного права.
- •5.Зміст адміністративно-правового методу регулювання
- •6.Поняття амін.Права, предмет та метод…
- •7.Співвідношення амін.Права з іншими галузями права.
- •8.Поняття та структура амін.Правової норми.
- •9.Поняття, види та особливості амін.Правових норм.
- •10.Джерела амін.Права.
- •11.Систеатизація адміністративного права.
- •12.Поняття та основні риси адмін. Правових відносин.
- •13.Види адмін.Правоввідносин.
- •14.Адмін.Працездатність та дієздатність громадян.
- •15.Громадяни як суб’єкти адмін.Права.
- •16.Адміністративно-правовий статус іноземців та осіб без громадянства.
- •17.Органи державної виконавчої влади як суб’єкти адміністративного права.
- •18.Види органів виконавчої влади.
- •19.Система органів виконавчої влади.
- •20.Правове становище каб.Мін.
- •21.Центральні органи виконавчої влади та їх компетенція.
- •22.Органи місцевого самоврядування як суб’єкт адміністративного права
- •23.Обєднання громадян як суб’єкти адміністративного права
- •24.Легалізація та правосуб’єктність об’єднань громадян
- •25.Поняття функцій державного управління та їх види
- •26.Форми держ.Управління
- •27.Поняття та характерні риси правових актів органів держ.Управління
- •28.Акти держ.Управління та їх класифікація….
- •29.Поняття адміністративно-правових методів
- •30.Класифікація методів держ.Управління…..
- •31.Співвідношення переконання, заохочення і примусу в державному управлінні
- •32.Поняття, особливості і цілі адміністративного примусу.
- •33.Види адміністративного примусу.
- •34.Заходи адміністративного запобігання
- •35.Заходи адміністративного припинення.
- •36.Заходи адміністративного стягнення.
- •37.Поняття та основні риси адміністративної відповідальності.
- •38.Законодавчі основи адміністративної відповідальності.
- •40.Загальні правила і строки притягнення до адміністративної відповідальності.
- •41.Адміністративна відповідальність юридичних осіб
- •42.Дисциплінарна відповідальність посадових осіб.
- •43.Адміністративних процес, його зміст і загальні риси.
- •44.Субєкти та учасники адміністративного процесу.
- •45.Принципи адміністративного процесу.
- •46.Структура адміністративного процесу і характеристика провадження в окремих адміністративних справах.
- •47.Засоби забезпечення провадження в справах про адміністративні правопорушення.
- •48.Стадії провадження в справах про адміністративні правопорушення.
- •49.Органи уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення.
- •50.Форма та зміст протоколу про адміністративне правопорушення.
- •51.Виконання постанови про накладання адміністративне правопорушення.
- •53.Контроль з боку органів законодавчої влади.
- •54.Президентський контроль.
- •55.Урядовий контроль
- •57.Контроль з боку органів місцевого самоврядування
- •58.Судовий контроль
- •59.Прокурорський нагляд за законністю та дисципліною в державному управлінні
- •60.Громадський контроль
- •61.Державне управління та його особливості
- •62.Правові засади організації державного управлінні
- •63.Галузеве управління і його зміст
- •64.Особливості міжгалузевого управління
- •65.Особливості регіонального управління
- •66.Організаційно-правові засади управління економікою
- •67.Зміст державного керівництва у сфері економіки
- •68.Система центральних і місцевих органів управління у сфері економіки та їх компетенції
- •69.Організаційно-правові засади управління власності
- •70.Організаційно-правові засади управління промисловістю
- •71.Місцеве самоврядування і промисловість.
- •72.Адміністративна відповідальність за правопорушення у промисловості
- •73.Організаційно-правові засади управління агропромисловим комплексом та їх компетенції
- •74.Система органів управління агропромисловим комплесом та їх компетенція
- •75.Адміністритивна відповідальність за правопорушення в агропромисловому комплексі
- •76.Система органів управління будівництвом і житлово-комунально господарством.
- •77.Державний контроль в будівництві і житлово-комунальному господарстві.
- •78.Адміністративного відповідальність за правопорушення в будівництві і житлово-комунальному господарстві
- •79.Організаційно-правові засади управління комунікаціями
- •80.Адміністративна відповідальність за правопорушення на транспорті
- •81.Органи управління використанням і охороною природних ресурсів
- •82.Адміністративна відповідальність за правопорушення в галузі управління
- •83.Організаційно-правові засади управління торгівлею
- •85.Органи управління зовнішньоекономічною діяльністю і їх завдання.
- •86.Організаційно- засади управління митною справи правові.
- •87.Органи управління митною справою і їх повноваження.
- •89.Система і повноваження органів управління освітою і їх повноваження
- •90.Компетенція місцевих органів виконавчої влади і органів місцевого самоврядування у галузі освіти
- •91.Система органів управління охороною здоровя населення.
- •92.Санітарно-епідеміологічний нагляд.
- •93.Організаційно-правові засади управління соціальним захистом населення
- •94.Організаційно-правові засади управління обороною.
- •95.Адміністративна відповідальність за порушення законодавства про загальний військовий обов’язок і військову службу
- •96.Організаційно-правові засади управління національною безпекою
- •97.Організаційно-правові засади управління внутрішніми справами
- •98.Завдання і компетенція міліції в охороні громадського порядку
- •99.Організаційно-правові засади управління юстицією
69.Організаційно-правові засади управління власності
Основу економічної самостійності України утворює власність її народу на національне багатство, яке забезпечує право кожного громадянина на одержання частки з суспільних фондів споживання, соціальний захист, зокрема у разі непрацездатності та безробіття, а також право працюючого на особисту участь в управлінні народним господарством. Відповідно до Закону України «Про власність» власність в Україні виступає в таких формах: приватна, колективна, державна. Всі форми власності є рівноправними й держава створює рівні умови для їх розвитку та захисту.
Власник на свій розсуд володіє, користується й розпоряджається належним йому майном. Держава безпосередньо не втручається в господарську діяльність суб'єктів права власності, але власник, здійснюючи свої права, зобов'язаний не завдавати шкоди навколишньому природному середовищу, не порушувати права та охоронювані законом інтереси громадян, юридичних осіб і держави.
Земля, її надра, повітряний простір, водні та інші природні ресурси її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони є об'єктами права виключної власності народу України. До державної власності в Україні належать загальнодержавна (республіканська) власність і власність адміністративно-територіальних одиниць (комунальна власність). Суб'єктом права загальнодержавної (республіканської) власності є держава в особі Верховної Ради України. Об'єктами права загальнодержавної власності є: майно, що забезпечує діяльність Верховної Ради й утворюваних нею державних органів; майно Збройних Сил, органів Служби безпеки, прикордонних і внутрішніх військ; оборонні об'єкти; єдина енергетична система; система транспорту загального користування, зв'язку та інформації, що мають загальнодержавне значення; кошти Державного бюджету; Національний банк та його установи й створювані ними кредитні ресурси; державні резервні, страхові та інші фонди; майно вищих і середніх спеціальних навчальних закладів; майно державних підприємств; об'єкти соціально-культурної сфери або інше майно, що становить матеріальну основу суверенітету України й забезпечує її економічний і соціальний розвиток. У загальнодержавній власності може перебувати й інше майно, а також майно, передане у власність України іншими державами, юридичними особами й громадянами.
Суб'єктами права власності є АРК в особі її Верховної Ради, а суб'єктами комунальної власності — адміністративно-територіальні одиниці в особі обласних, районних, міських, селищних, сільських рад. Об'єктами права власності АРК є: майно, що забезпечує діяльність Верховної Ради АРК і утворюваних нею республіканських органів; об'єктами комунальної власності — майно, що забезпечує діяльність відповідних рад і утворюваних ними органів; кошти місцевих бюджетів, державний житловий фонд, об'єкти житлово-комунального господарства; майно закладів освіти, культури, охорони здоров'я, торгівлі, побутового обслуговування населення; майно підприємств комунальної власності, місцеві енергетичні системи, транспорт, системи зв'язку та інформації, а також інше майно, необхідне для забезпечення економічного й соціального розвитку відповідної території. У такій власності перебуває майно, передане у власність АРК, області, району чи іншій адміністративно-територіальній одиниці іншими суб'єктами права власності. Законодавство України передбачає можливість передачі об'єктів права загальнодержавної власності в комунальну та навпаки згідно з правилами, встановленими Законом України «Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності» від 3 березня 1998 р.1 та в Положенні «Про порядок передачі об'єктів права державної власності», затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 21 вересня 1998 р.2, і «Порядку подання та розгляду пропозицій щодо передачі об'єктів з комунальної у державну власність та утворення і роботи комісії з питань передачі об'єктів у державну власність», затвердженому тією ж постановою Кабінету Міністрів України.