- •1.Державне управління як різновид соціального управління. Основні ознаки(риси) державного управління.
- •2.Завдання держ.Управління на сучасному етапі розвитку суспільства.
- •3.Принципи держ.Управління.
- •4.Співвідношення виконавчої влади, державного управління та адміністративного права.
- •5.Зміст адміністративно-правового методу регулювання
- •6.Поняття амін.Права, предмет та метод…
- •7.Співвідношення амін.Права з іншими галузями права.
- •8.Поняття та структура амін.Правової норми.
- •9.Поняття, види та особливості амін.Правових норм.
- •10.Джерела амін.Права.
- •11.Систеатизація адміністративного права.
- •12.Поняття та основні риси адмін. Правових відносин.
- •13.Види адмін.Правоввідносин.
- •14.Адмін.Працездатність та дієздатність громадян.
- •15.Громадяни як суб’єкти адмін.Права.
- •16.Адміністративно-правовий статус іноземців та осіб без громадянства.
- •17.Органи державної виконавчої влади як суб’єкти адміністративного права.
- •18.Види органів виконавчої влади.
- •19.Система органів виконавчої влади.
- •20.Правове становище каб.Мін.
- •21.Центральні органи виконавчої влади та їх компетенція.
- •22.Органи місцевого самоврядування як суб’єкт адміністративного права
- •23.Обєднання громадян як суб’єкти адміністративного права
- •24.Легалізація та правосуб’єктність об’єднань громадян
- •25.Поняття функцій державного управління та їх види
- •26.Форми держ.Управління
- •27.Поняття та характерні риси правових актів органів держ.Управління
- •28.Акти держ.Управління та їх класифікація….
- •29.Поняття адміністративно-правових методів
- •30.Класифікація методів держ.Управління…..
- •31.Співвідношення переконання, заохочення і примусу в державному управлінні
- •32.Поняття, особливості і цілі адміністративного примусу.
- •33.Види адміністративного примусу.
- •34.Заходи адміністративного запобігання
- •35.Заходи адміністративного припинення.
- •36.Заходи адміністративного стягнення.
- •37.Поняття та основні риси адміністративної відповідальності.
- •38.Законодавчі основи адміністративної відповідальності.
- •40.Загальні правила і строки притягнення до адміністративної відповідальності.
- •41.Адміністративна відповідальність юридичних осіб
- •42.Дисциплінарна відповідальність посадових осіб.
- •43.Адміністративних процес, його зміст і загальні риси.
- •44.Субєкти та учасники адміністративного процесу.
- •45.Принципи адміністративного процесу.
- •46.Структура адміністративного процесу і характеристика провадження в окремих адміністративних справах.
- •47.Засоби забезпечення провадження в справах про адміністративні правопорушення.
- •48.Стадії провадження в справах про адміністративні правопорушення.
- •49.Органи уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення.
- •50.Форма та зміст протоколу про адміністративне правопорушення.
- •51.Виконання постанови про накладання адміністративне правопорушення.
- •53.Контроль з боку органів законодавчої влади.
- •54.Президентський контроль.
- •55.Урядовий контроль
- •57.Контроль з боку органів місцевого самоврядування
- •58.Судовий контроль
- •59.Прокурорський нагляд за законністю та дисципліною в державному управлінні
- •60.Громадський контроль
- •61.Державне управління та його особливості
- •62.Правові засади організації державного управлінні
- •63.Галузеве управління і його зміст
- •64.Особливості міжгалузевого управління
- •65.Особливості регіонального управління
- •66.Організаційно-правові засади управління економікою
- •67.Зміст державного керівництва у сфері економіки
- •68.Система центральних і місцевих органів управління у сфері економіки та їх компетенції
- •69.Організаційно-правові засади управління власності
- •70.Організаційно-правові засади управління промисловістю
- •71.Місцеве самоврядування і промисловість.
- •72.Адміністративна відповідальність за правопорушення у промисловості
- •73.Організаційно-правові засади управління агропромисловим комплексом та їх компетенції
- •74.Система органів управління агропромисловим комплесом та їх компетенція
- •75.Адміністритивна відповідальність за правопорушення в агропромисловому комплексі
- •76.Система органів управління будівництвом і житлово-комунально господарством.
- •77.Державний контроль в будівництві і житлово-комунальному господарстві.
- •78.Адміністративного відповідальність за правопорушення в будівництві і житлово-комунальному господарстві
- •79.Організаційно-правові засади управління комунікаціями
- •80.Адміністративна відповідальність за правопорушення на транспорті
- •81.Органи управління використанням і охороною природних ресурсів
- •82.Адміністративна відповідальність за правопорушення в галузі управління
- •83.Організаційно-правові засади управління торгівлею
- •85.Органи управління зовнішньоекономічною діяльністю і їх завдання.
- •86.Організаційно- засади управління митною справи правові.
- •87.Органи управління митною справою і їх повноваження.
- •89.Система і повноваження органів управління освітою і їх повноваження
- •90.Компетенція місцевих органів виконавчої влади і органів місцевого самоврядування у галузі освіти
- •91.Система органів управління охороною здоровя населення.
- •92.Санітарно-епідеміологічний нагляд.
- •93.Організаційно-правові засади управління соціальним захистом населення
- •94.Організаційно-правові засади управління обороною.
- •95.Адміністративна відповідальність за порушення законодавства про загальний військовий обов’язок і військову службу
- •96.Організаційно-правові засади управління національною безпекою
- •97.Організаційно-правові засади управління внутрішніми справами
- •98.Завдання і компетенція міліції в охороні громадського порядку
- •99.Організаційно-правові засади управління юстицією
59.Прокурорський нагляд за законністю та дисципліною в державному управлінні
Конституція України покладає на прокуратуру: 1) підтримання державного обвинувачення в суді; 2) представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом; 3) нагляд за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство; 4) нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов'язаних із обмеженням особистої свободи громадян (ст. 121).
Закон України «Про прокуратуру» надає прокуратурі також право здійснювати нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів Кабінетом Міністрів України, міністерствами, державними комітетами, відомствами, іншими органами державного й господарського управління та контролю, урядом АРК, місцевими радами та їх виконавчими й розпорядчими органами, військовими частинами, політичними партіями, громадськими організаціями, незалежно від форм власності, підпорядкованості та приналежності, посадовими особами та громадянами.
Під час здійснення нагляду прокурори не можуть втручатися в діяльність піднаглядних їм органів, не наділені безпосереднім правом застосовувати заходи примусового впливу, скасовувати протизаконні акти управління та змінювати їх. Вони також не можуть притягати винних до правової відповідальності.
Здійснюючи нагляд, прокурори застосовують певні методи й форми.
До методів діяльності прокурорів слід віднести їх право: зажадати подання їм документів і відомостей; безперешкодно входити в приміщення; здійснювати на місцях перевірку законів; вимагати від відповідних органів і посадових осіб проведення перевірок і ревізій підпорядкованих об'єктів; вимагати від посадових осіб і громадян письмових чи усних пояснень з приводу порушень закону.
Підставою для цих дій з боку прокурорів є інформація про порушення законності, яку прокурори можуть одержувати будь-якими законними способами: із засобів масової інформації (телебачення, радіо, преса), звернень громадян, громадських об'єднань, оперативним шляхом тощо.
У разі підтвердження інформації прокурор реагує на порушення законності й дисципліни шляхом видання актів прокурорського реагування. Закон України «Про прокуратуру» називає чотири форми прокурорського реагування: протест, письмовий припис, подання й постанова.
Протест на акт, що суперечить закону, приносить прокурор, його заступник до органу, який його видав, або до органу вищого рангу. В такому ж порядку приносять протест на незаконні рішення чи дії посадової особи (ст. 21).
У протесті прокурор ставить питання про скасування акта або приведення його відповідно до закону, а також припинення незаконної дії посадової особи, поновлення порушеного права.
Протест прокурора зупиняє дію опротестованого акта й підлягає обов'язковому розгляду відповідним органом або посадовою особою в десятиденний строк після його надходження. Про наслідки розгляду протесту в цей же строк повідомляють прокурора.
У разі відхилення протесту або ухилення від його розгляду прокурор може звернутися з заявою до суду про визнання акта незаконним. Подача такої заяви, так само як і протест, зупиняє дію правового акта.
Письмовий припис про усунення порушень закону вносить прокурор, його заступник органу чи посадовій особі, які допустили порушення, або вищому в порядку підпорядкованості органу чи посадовій особі, які правомочні усунути порушення (ст. 22).
Припис вносять у випадках, коли порушення закону очевидне й може завдати суттєвої шкоди інтересам держави, підприємства, установи, організації, а також громадянам, якщо воно не буде негайно усунуте. Припис підлягає негайному виконанню, про що повідомляють прокурора.
Орган чи посадова особа можуть оскаржити припис вищому прокурору, який зобов'язаний розглянути скаргу протягом десяти днів. Рішення вищого за посадою прокурора є остаточним.
Подання з вимогами усунути порушення закону, причини цих порушень і умови, що їм сприяють, вносить прокурор, його заступник у державний орган, громадську організацію або посадовій особі, яких наділено повноваженням усунути порушення закону, й підлягає невідкладному розгляду. Не пізніш як у місячний строк має бути вжито відповідних заходів щодо усунення порушень закону, причин і умов, що їм сприяють, і про наслідки повідомлено прокурору (ст. 23).
Залежно від характеру порушення закону, прокурор (його заступник) виносить вмотивовану постанову про дисциплінарне провадження, провадження про адміністративне правопорушення або порушення кримінальної справи щодо винних осіб (ст. 24).
Постанова про порушення дисциплінарного провадження або провадження про адміністративне правопорушення підлягає розгляду повноважною посадовою особою або відповідним органом у десятиденний строк після її надходження. Про результати розгляду повідомляють прокурора.
Невиконання посадовими особами законних вимог прокурора (його заступника) тягне за собою застосування адміністративної відповідальності.