2.2. Рубрикаційна структура видання.

Запорукою якісного друкованого видання є його чітка організація. Особливо це важливо в газетах, сторінки яких містять до 10-15 не пов'язаних між собою матеріалів. Ієрархічна система рубрикації друкованого видання організовує читання, попереджає читача про зміни в тексті, початок нової думки, примушує його зробити паузу для розуміння прочитаного, допомагає відшукати новий матеріал або його фрагмент.

До системи рубрикації газети можна віднести цілий ряд її складників, які розкривають зміст матеріалів і виконують інші функції заголовків. Характер змісту і форми газети (газетний номер складається з великої кількості відносно самостійних матеріалів, різних за призначенням, обсягом, тематикою, жанром, адресністю та інших характеристик) обумовлює неоднорідну, багатоелементну структуру заголовної частини [35: 47]. Чітке дотримання усталеного оформлення рубрикаційної системи не лише сприяє гармонійному поєднанню змісту й форми видання, а й позитивно впливає на імідж газети, підкреслюючи її власний стиль.

На відміну від книжкових видань, де рубрикаційна система обмежується заголовковим комплексом, у періодичних виданнях широко використовуються такі архітектонічні елементи, як шапка, рубрика, лід, вріз, анонс тощо, які можуть поєднуватись і утворювати різноманітні варіанти оформлення.

Як зазначає В. Е. Шевченко, «зміст газетного матеріалу, його місцерозташування в номері та на сторінці, значеннєве навантаження заголовка визначають прийоми його оформлення. У заголовному комплексі органічно зливаються змістова і графічна частини, відображаються особливості змісту видання і стилю його оформлення» [35: 49].

Залежно від тематики, призначення матеріалу та видання в цілому, оформлення рубрикаційної системи відбувається шляхом використання титульних шрифтів, пробільних та службових елементів (трекінг, кернінг, нешрифтові виділення) чи форматування (шрифтові виділення). Найбільш поширеним елементом рубрикації є заголовок. Заголовок може виступати як назва рубрики / підрубрики, тим самим об’єднуючи під собою декілька матеріалів, а може вживатись як назва окремої публікації. Інші елементи – підзаголовок, рубрика, анонс, вріз, епіграф – так само можуть використовуватися як в межах одного, так і для кількох матеріалів.

Характер та обсяг інформації, що передається, є основними при формуванні заголовного комплексу. Заголовок може відобразити всі інформаційні властивості публікації: тему статті, авторські та редакційні оцінки, часові характеристики, жанр, авторство та адресацію. Але такої повної інформації газетний матеріал вимагає рідко, головне – тема публікації, яка виноситься у заголовок і рубрику, – графічно-змістовий центр заголовного комплексу. А середні та великі за обсягом матеріали потребують додаткової інформації. Тоді у заголовний комплекс вводяться такі елементи, як підзаголовок, анонс, лід, резюме. І при цьому, заголовок обов’язково має бути простим, зрозумілим і лаконічним [19: 23].

Рубрики сучасних газетних видань можна класифікувати за: періодичністю (постійні, тимчасові, одноразові), графічним оформленням та композиційним виконанням. Хоча існують і такі газети, які на своїх сторінках взагалі не застосовують рубрики. Періодичність появи рубрик різноманітна: щономера, у визначені дні тижня, щомісяця. Постійними є рубрики, що існують тривалий час, але сучасні газети віддають перевагу рубрикам-заголовкам, які добираються відповідно до змісту матеріалу. Постійні рубрики мають єдине оформлення та місце розташування. Характер газетної інформації сприяє виникненню великої кількості різних за призначенням рубрик на одиницю обсягу матеріалу. У 75 % сучасних газет кожна публікація супроводжується власною рубрикою. Рубрики-добірки з кількох публікацій однакового або різноманітних жанрів, об'єднаних загальною темою чи іншою ознакою, застосовують 20 % газет. Інколи можна побачити рубрику на цілу газетну сторінку, але така рубрика за своїми властивостями є аналогом шапки.

Більшість сучасних газет (92 %) усі рубрики оформляють однаково, до того ж вони всі шрифтові. Але в газеті може бути до 4 різновидів оформлення рубрик: на виворотку, підкладці, плашці, закінчуватися плашкою на ширину матеріалу або взагалі не мати декоративних елементів.

Композиційні варіанти рубрики зводяться до таких: над або під основним заголовком, поряд або на відстані від заголовка, вертикальна. У 83 % газет рубрика розташована над основним заголовком, але стиль оформлення деяких газет дозволяє розташовувати рубрики поряд із основним заголовком, підзаголовком, поряд із зображенням або під заголовком, у середині матеріалу. Інколи назва рубрики встановлюється вертикально у верхній частині матеріалу або на його висоту. Так оформлений заголовний елемент обов'язково повинен виділятися виворотком чи рамкою з підкладкою. Разом із заголовком рубрика ще дається в рамці чи без неї, але єдиним блоком посередині тексту [34: 72].

У сучасних газетах також активно використовуються підрубрики, що більш детально характеризують та певною мірою розкривають суть матеріалу. Підрубрики зазвичай розділяють сторінку на декілька частин, бажана кількість не перевищує 3 на шпальті. Оформлення підрубрик може бути найрізноманітнішим, однак воно має обов’язково відрізнятись від назв рубрик та заголовків матеріалів. Це можуть бути шрифтові чи нешрифтові виділення, відокремлення пробільними елементами, доповнення ілюстраціями тощо. Зазвичай підрубрики оформляють таким самим шрифтом як і назву рубрики, але меншим кеглем.

Підзаголовок буває основним та внутрішнім. До першого належать такі, що стосуються всього матеріалу. Їхнє призначення полягає в поясненні та деталізації основного заголовка або наданні йому іншого смислу. Іноді підзаголовок встановлюється під основним заголовком на зменшений формат: приміром, якщо заголовок займає три текстові шпальти, підзаголовок дають під ним, але на формат однієї чи кількох центральних шпальт. Тоді він виділяється короткою тонкою лінійкою, зірочкою або іншим фігурним елементом плашкою, виворотком. Другий вид підзаголовків – внутрішні – оформлюється у вигляді назв окремих частин публікації, які розділяють текстовий матеріал великого обсягу на кілька частин, виділяючи в кожній основну думку чи ідею.

І останнім елементом, який складає класичний заголовковий комплект більшості сучасних видань, є лід – розгорнута форма підзаголовка у вигляді стислого вступу, що доповнює основний заголовок і подає найбільш важливу інформацію, про яку йде мова в основному повідомленні. Лід зазвичай виносять у верхню частину або на середину матеріалу і виділяють пробільними елементами, лінійками, рамкою, підкладкою, жирним шрифтом.

Фахівці виділяють наступну стандартну побудову заголовкового комплексу: заголовок – підзаголовок – лід. Більшість сучасних українських видань використовують саме таку схему, хоча завжди є випадки, коли матеріал або групу матеріалів необхідно доповнити ще одним структурним елементом, або ж навпаки, видалити зайвий. Так, останнім часом рубрика дещо втратила своє значення і трансформувалась у генеральну рубрику шпальти, що об’єднує під собою одразу декілька матеріалів у межах шпальти. У такому випадку «рубрика розміщується в колонтитулі, що надає нового смислового значення і самому колонтитулу» [19: 24].

Виділяють декілька способів розміщення заголовкового комплексу по відносно основного матеріалу, серед яких варто розглянути чотири базових:

1. Над текстом – найбільш поширений спосіб, широко використовується в пресі. Обов’язкова вимога – він має покривати не менше 2/3 від ширини публікації. Максимально можлива довжина заголовка – на всю ширину шпальти (так званий, флаговий заголовок), хоча такий спосіб рідко використовується в українській пресі і натомість широко використовується в англійських та американських газетах.

2. Всередині тексту – один з найефективніших прийомів, однак використовувати його необхідно обдумано і вміло: необхідно чітко дотримуватись рівноваги, щоб заголовок був точно в оптичному центрі матеріалу. При цьому ширина такого заголовку має бути не довше чверті самої публікації.

3. Збоку матеріалу – такий спосіб більш характерний для журнальних видань, хоча іноді зустрічається в масових та «жовтих газетах». У газетах його використовують з метою прикрити невеликий за обсягом текст та всю ширину або довжину шпальти. Тут важливо знати, що висота заголовка має дорівнювати або бути меншою за висоту колонки публікації. При цьому в другому випадку під заголовком не має бути рядків основного тексту[9: 107].

Фахівці виділяють два основних правила, які необхідно враховувати при розміщенні заголовкового комплексу:

А) Читач повинен з першого погляду визначити, що певний заголовковий комплекс належить саме до цього матеріалу;

Б) Між заголовковими елементами як в межах видання, так і в межах одного окремого повідомлення, має бути чітко визначена ієрархія [24: 43].

В. Різун, розглядаючи норми побудови рубрикації та заголовкового комплексу, наводить найбільш поширені помилки в оформленні заголовків сучасних газет: одноманітне та бідне членування змісту, що характеризується використанням стандартної схеми «рубрика – заголовок – вріз – текст»; функціональна обмеженість заголовка (переважно використовується лише з інформаційною функцією); атематичність і алогічність на стикові рубрик і заголовків, заголовків і матеріалів; незрозумілість і нечіткість назв [27: 195].

Розглядаючи рубрикаційну систему в проектованому виданні «Eco&Ego» зазначимо декілька моментів, що вплинули на розробку рубрик. По-перше, оскільки наша потенційна читацька аудиторія є досить великою і різноманітною (за віком, статтю, соціальним статусом, освітою тощо), то рубрикаційна система цього видання має бути чітко визначеною, зрозумілою та легкою для сприйняття реципієнтом. Оскільки видання розраховане на масового споживача, то й оформлення рубрик має бути ясним і простим (як вербальне, так і графічне). По-друге, всі рубрики й заголовки одного рівня будуть оформлюватись однаковим шрифтом і кеглем, при цьому оформлення заголовкових комплексів з декількома рівнями буде будуватись за принципом контрасту: рубрики, підрубрики та заголовки різних рівнім будуть відрізнятись як за шрифтом і кеглем, так і за накресленням та, в деяких випадках, графічним оформленням.

Рубрикаційна система в газеті «Eco&Ego» буде складатись відповідно до наступного ієрархічного принципу: головні рубрики номеру (не важливо, постійні чи непостійні) будуть розміщуватись у колонтитулі й оформлятись титульним шрифтом з кеглем, співвідношення якого до підрубрики буде 1:3 (кегль рубрики буде більшим на 2-4 пункти). Підрубрики будуть набиратись іншим шрифтом, який за кеглем буде меншим за рубрику. Заголовки матеріалів будуть набиратись рубленим шрифтом, більшим за кеглем за основний текст і лід. Лід набиратиметься тією ж гарнітурою що й основний текст, тільки курсивним накресленням. Шрифтове оформлення рубрикаційного комплексу та видання в цілому розглянемо в наступному параграфі.

У процесі розробки назв та видів рубрик, що складатимуть єдиний рубрикаційний комплекс було вирішено, що в газеті «Eco&Ego» будуть як постійні (сталі) рубрики, так і непостійні («плаваючі»). При чому більшість непостійних рубрик будуть виступати як підрубрики, підпорядковані головним рубрикам, розміщеним у колонтитулі.

Розглянемо, які види рубрик та підрубрик будуть у газеті «Eco&Ego» за принципом послідовності їх розміщення на шпальтах видання. Перші дві / чотири шпальти будуть займати такі традиційні рубрики як «Колонка редактора», «Зворотній зв'язок», «Еконовини» тощо. Такі рубрики будуть постійними і матимуть підрубрики залежно від характеру матеріалів. Публікації в таких рубриках будуть не великими за обсягом, а за жанром – інформаційні. Це будуть різноманітні новини-замітки про останні події у світі, що торкаються екологічної тематики. «Колонка редактора» буде мати певне звернення редактора до читача, за можливістю прив’язане до загальної тематики номеру / певної події чи явища, що має відбутися або вже сталися. «Зворотній зв'язок» буде містити невеликі питання від читачів та відповіді від редакції. Особливістю такої рубрики буде те, що відповідатимуть на запитання не звичайні журналісти, а фахівці з певної галузі. Відповіді будуть подаватися в жанрі коментаря.

У рубриках «Екополітика» та «Екоправо» буде друкуватись добірка чергових повідомлень про правове регулювання, політику та законодавство у сфері екології. Публікації за жанром будуть як інформаційні (замітки, репортажі), так і аналітичні (статті, огляди преси, аналітичне опитування, соціологічне резюме, прогноз тощо). Також тут можуть міститися поради від компетентних юристів стосовно таких питань, як, наприклад, відстояти вирубку лісу у своєму регіоні, запобігти незаконному полюванню у місцевих заповідних зонах, зупинити забудівлю прибережної зони чи куди взагалі варто звертатись при виникненні схожих питань та проблем.

Рубрика «Стан та проблеми довкілля» буде включати в себе ряд підрубрик, тож за обсягом така рубрика займатиме декілька шпальт (від 2-6 шпальт, разом із розворотом). Тут публікуватимуться великі за обсягом матеріали переважно аналітичного спрямування (стаття, аналітичне інтерв’ю, журналістське розслідування, коментар, моніторинг тощо). Як вже зазначалось, така рубрика матиме декілька підрубрик, серед яких виділимо такі: у підрубриці «Агроекологія» буде розміщуватись інформація про охорону та обробку ґрунтів, стан та проблеми сільського господарства. Підрубрика «Біоекологія» висвітлюватиме питання про світ флори та фауни, стан та проблеми українських та світових біоресурсів, розглядатиме все, що пов’язано зі здоровим харчуванням, шкідливими та генно-модифікованими продуктами тощо. Сюди також можна віднести публікації про розвиток, стан і проблеми місцевих та всеукраїнських парків, заповідників та ботанічних садів. У підрубриці «Гідроекологія» висвітлюватимуться проблеми пов’язані зі станом водних екосистем регіону й України взагалі, зокрема публікації про стан Чорного моря, прибережної рекреаційної зони та проблему збереження Куяльницького лиману тощо.

Наступна рубрика – «Екологія та суспільство» – буде містити матеріали про антропогенний вплив людини на навколишнє середовище, публікації про зв'язок навколишнього середовища зі здоров’ям населення, дослідження щодо якості життя людей, розглядатиме соціально-економічний аспект екологічних конфліктів. У цій рубриці порушуватимуться найгостріші питання, пов’язані з руйнівною діяльністю людини щодо навколишнього середовища, які будуть цікавими та корисними як для мешканців регіону, так і для всіх небайдужих до природи людей. За жанром матеріали будуть також досить різноманітними: розгорнуті замітки, опитування, коментарі, статті (можливо, навіть науково-популярного характеру) та ін.

Рубрика «Охорона довкілля» буде дещо переплітатись з підрубрикою «Біоекологія» і розглядатиме питання щодо охорони та розвитку національних парків (зоопарків, ботанічних садів, дендропарків, заказників тощо), заповідних територій та рекреаційних зон. Тут будуть як аналітичні статті про проблеми, пов’язані з незаконним полюванням, будівництвом тощо, так й інтерв’ю з компетентними політиками, чиновниками чи представниками громадсько-політичних організацій, рухів, що займаються охороною навколишнього середовища.

У рубриці «Наука і техніка» будуть розглядатись останні науково-технічні розробки, здатні покращити людське життя без шкоди навколишньому середовищу. Це можуть бути статті про перспективи розвитку альтернативних видів енергії в Україні, публікації про біопаливо та екологічний автотранспорт, моніторинг та бліц-опитування читачів щодо вживання екологічно чистих миючих засобів, косметики та продуктів харчування тощо.

Інформація про різноманітні путівки та туристичні походи буде розміщуватись у рубриці «Екотуризм». Тут будуть подаватись детальні огляди актуальних путівок як в межах регіону, так і по всій території України. Наприклад, це можуть бути матеріали про екотуризм по Нижньодністровському національному парку, по Дунайським плавням тощо. Розглядатимуться екологічні місця відпочинку, готелі, де можна зупинитись під час подорожі; кафе та ресторани зі стравами з натуральних продуктів. Надаватимуться цікаві та корисні поради від досвідчених мандрівників, інтерв’ю з представниками туристичних фірм та агентств, що займаються організацією таких туристичних походів.

До редакційного колективу видання обов’язково входитиме екологічний інспектор, який буде вести власну рубрику – «Колонка екологічного інспектора». Тут будуть висвітлюватись різноманітні новини та події в Одеському регіоні, розглядатимуться актуальні екологічні проблеми.

Остання рубрика – «Це цікаво!» – буде містити різноманітну цікаву інформацію про оригінальні аматорські винаходи, ідеї або масові акції та заходи, пов’язані з екологією; цікаві повідомлення про життя представників флори та фауни тощо. Як додаткову рубрику можна зробити також фотосторінку (приблизна назва – «Екокоресподент» або «Фотокор»), куди читачі будуть надсилати не лише фотографії з гарними краєвидами з різних куточків нашої країни, а й зображення, що підкреслюватимуть екологічні проблеми. Також можна влаштовувати різноманітні фотоконкурси, за які кращі учасники будуть отримувати призи від рекламодавців газети.

Останні декілька сторінок на етапі промоції можна буде залишити під рекламу, а з часом, коли видання вже міцно триматиме позиції на ринку поступово збільшити обсяг видання й зменшити (якщо буде можливо) обсяг реклами.