65

ВСТУП

Упродовж останніх декількох років на українському ринку друкованих ЗМІ відбулися істотні зміни, у першу чергу пов’язані з наслідками фінансової кризи 2008 року. Так, у нових економічних умовах десятки видань / видавничих домів, зокрема й досить відомі та прибуткові, були змушені вдатися до жорстких заходів задля того, щоб залишитись на загальному ринку преси: деякі обійшлись лише скороченням штату та заробітних плат, інші ж були змушені зменшити тираж чи періодичність виходу, а дуже збиткові – взагалі припинити своє існування. До того ж усі без винятку видання відчули на собі відтік рекламодавців, а звідси – зменшення доходів від реклами. Варто також відзначити розвиток і посилення інтернет-напрямку: газети та журнали або повністю переходили з друкованого типу на мережевий, або ж значно скорочували витрати на друк і натомість фінансували розвиток інтернет-версії.

Актуальність квіліфікаційної роботи зумовлена як недостатньою кількістю якісних екологічних видань, так і матеріалів з екологічної тематики в інших ЗМІ. Екологічні видання, що існують, мають переважно науково-дослідницьке спрямування, а тому розраховані на досить вузьке коло читачів. Через свою специфічність такі видання поширюються серед організацій та установ, так чи інакше пов’язаних з екологією. Наклади сучасних ековидань досить невеликі й поширюються за передплатою. Серед недоліків електронних видань на екологічну тематику варто виділити: обмеженість регіональними новинами та проблемами, низька якість та численні мовностилістичні помилки. Тож виникає необхідність у створенні такого видання, яке б, з одного боку, якісно висвітлювало найактуальніші проблеми одеського регіону, а з іншого – охоплювало якомога більшу територію і було б цікавим для максимально широкої аудиторії.

Мета кваліфікаційної роботи полягає в тому, що, використовуючи теоретичні знання з техніки творення газети, а також науковими та практичними доробками дослідників, необхідно створити проект регіональної газети з екологічної тематики, враховуючи досвід українських та світових видань з цього напрямку, сучасні тенденції та розробку художньо-технічного оформлення й мовностилістичного наповнення видання та визначити особливості промоції цього видання на сучасному інформаційному ринку.

Мета передбачає розв’язання таких завдань:

• дослідити сучасний ринок друкованої преси;

• проаналізувати й надати загальну характеристику сегменту ринку екологічних періодичних видань;

• визначити тематику, назву, формат, кількість шпальт, наклад та інші необхідні відомості проектованого видання;

• здійснити художньо-технічне оформлення газети;

• визначити роль, функції та складові елементи промоції друкованих ЗМІ;

• розглянути особливості просування проектованого видання.

Потреба у дослідженні видань на екологічну тематику пов’язана з тим, що сегмент екологічних видань в Одеському регіоні представлений лише декількома неперіодичними виданнями наукового спрямування. Це сприяло визначенню об’єкта дослідження, яким стали такі періодичні видання на екологічну тематику, як Науково-популярний журнал «Екологічний вісник», журнал «Натураліст», «Причорноморський екологічний бюлетень» та ін.

Предметом нашого вивчення стали типологічні ознаки та структурно-функціональні особливості газетно-журнальних видань на екологічну тематику.

Кваліфікаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, бібліографії та додатків. У вступі визначено актуальність, мету й завдання дослідження. У першому розділі обґрунтовано вибір теми роботи, проаналізовано та охарактеризовано інформаційну ситуацію, що склалася на сучасному ринку друкованої преси України, зокрема в сегменті видань на екологічну тематику. У другому розділі визначено загальні характеристики проектованого видання (назва, тематика, формат, обсяг, цільова аудиторія тощо), розглянуто розробку рубрикаційного комплексу видання; специфіку інформаційного та жанрового наповнення; детально розроблено художньо-технічне оформлення майбутньої газети. У третьому розділі визначено основні функції та види промоції; з’ясовано її роль на ринку друкованих видань; детально розглянуто особливості просування проектованого видання.

У висновках підводяться підсумки виконаної роботи.

Під час написання роботи опрацьовано як наукову, так і навчально-методичну та довідкову літературу. У якості джерельної бази було використано державні стандарти, а також фахові роботи вітчизняних та російських науковців, серед яких варто виділили: «Книга для автора, редактора, видавця» М. Тимошика, «Техніка оформлення газети» В. Іванова, «Методика редактирования текста» А. Мільчина, «Дизайн периодических изданий» В. Тулупова, «Проблематика периодической печати» Г. Вичуба та Т. Фролової тощо. Варто також додати використані роботи фахівців з екологічної журналістики, зокрема автореферат «Комунікація як інструмент екологічної політики (на прикладі порівняльного досвіду України та Німеччини)», статті «Экологическая журналистика» та «Сучасні проблеми розвитку екологічної журналістики в Україні» і навчальний посібник «Екологічна проблематика в засобах масової інформації» О. Бєлякова; статті «Екологічна тематика на сторінках українських Інтернет-видань» та «Екологічна тематика на сторінках сучасної української преси» Д. Олтаржевського та ін.

Під час написання останнього розділу було використано роботи вітчизняних дослідників та іноземних фахівців з маркетингу, реклами та промоції: Г. Гольдштейн, А Катаєв «Маркетинг»; Ю. Чернишева «Промоушн печатных СМИ»; Є. Мезенцев «Реклама в коммуникационном процессе»; С. Гуревич «Газета вчера, сегодня, завтра»; Крилов «Маркетинг», Р.Террі Елмор «Словарь языка средств информации США» та ін.

Розділ 1 аналіз інформаційної ситуації й тенденції розвитку друкованих змі

Сучасний український інформаційний простір значно змінився за останні десять років, зокрема й сфера друкованих ЗМІ. Характеризуючи стан преси на сьогодні, варто виділити декілька важливих факторів, які так чи інакше впливають на формування та розвиток періодичних видань. Глобальні інформаційні процеси, пов’язані, з одного боку, з демократизацією, тобто формуванням інформаційного суспільства, а з іншого – постійним розвитком швидкісних технологій зв’язку та передачі інформації, істотно вплинули на розвиток друкованої преси. Завдяки новим технічним можливостям людина отримує вільний і швидкий доступ до інформаційних потоків, має змогу власноруч обирати джерело. Однак разом з цим сучасному пересічному споживачеві дуже легко загубитись у глобальному потоці інформації, важко виділити якісні та достовірні відомості та джерела. Тож у цьому випадку дуже важливу роль відіграють національні ЗМІ, серед них преса. І. Паримський у своїй статті «Загальні тенденції розвитку сучасної преси в Україні як важливої передумови творення інформаційного суспільства» зазначає, що «національна преса в сучасних умовах, будучи однією з домінант ЗМІ, має не просто інформувати читача, а нести в собі всю складність інформаційного навантаження суспільства, постійно поширюючи систему світоглядних цінностей і змістовність культурної різноманітності суспільств у її узагальнювальних уявленнях про життя» [23: 7]. На жаль, сучасні дослідники визнають, що серед українських періодичних видань мізерна кількість таких, що досягли справді загальнонаціональних масштабів і можуть істотно впливати на формування громадської думки. Тож, як бачимо, формування глобального інформаційного простору має як позитивний, так і негативний вплив на українські друковані ЗМІ.

Не менш важливим фактором, що здійснює активний вплив на сучасну періодичну пресу є розвиток Інтернет-технологій, зокрема поява інтернет-видань. Людина стає повноцінним учасником інтернет-комунікації, що дає їй оперативний і майже необмежений доступ до інформації в будь-якому місці і будь-який час. А завдяки різноманітним тематичним форумам та соціальним мережам, що набувають все більшої популярності, інтернет-споживач може отримувати і передавати будь-яку інформацію, вільно висловлювати власні думки та ідеї. На веб-сайтах можна представляти не лише текстову й графічну інформацію, а й аудіо- та відеоматеріали. Іншими словами, Інтернет є мультимедійним засобом передачі інформації. Крім того, активно розвиваються інтернет-ЗМІ, характерною особливістю яких є незалежність – їх майже не можливо контролювати збоку державних чи урядових структур. І нарешті, у фінансовому плані на сьогодні, особливо у посткризові часи, набагато дешевше утримувати й розвивати інтернет-сторінку чи форум, аніж друковане видання.

Однак така тенденція несе негативні наслідки для традиційних ЗМІ: телебачення, радіо, й особливо, преси. Періодичні друковані видання, поступаючись інтернет-виданням у оперативності та якості, поступово втрачають популярність серед населення. Це, з одного боку, призводить до зменшення ринку друкованих видань, а з іншого – спричиняє підвищення якості газет та журналів, які прагнуть залишитись на ринку і конкурувати з іншими ЗМІ, зокрема з інтернет-виданнями. Крім того, більшість з успішних газетно-журнальних видань, для того щоб не втратити свою цільову аудиторію, разом із випуском друкованої версії пропонують своїм читачам електронну, яку розміщують на власних офіційних сайтах. За цим принципом працюють такі всеукраїнські газети та журнали, як «Дзеркало тижня», «День», «Фокус», «Сегодня», «Країна» тощо. При цьому всі вони пропонують веб-сайт із контентом українською та російською мовою («Дзеркало тижня», «Країна»), а деякі – навіть англійською («День»). Більше того, використовуючи нові технічні можливості, особливо мобільні технології, популярність яких постійно зростає, деякі видання пропонують мобільні версії сайтів, а деякі навіть розробляють спеціальні додатки для мобільних пристроїв, через які власник може отримувати всі свіжі новини з сайту.

Серед прогнозів на майбутній розвиток ринку друкованих ЗМІ, згідно з дослідженням компанії «Делойт» [18], найоптимальнішим буде перехід на гібридну модель існування (одночасне існування друкованої та інтернет-версії видання, в останній більша частина інформації буде безкоштовна, а плата встановлюватиметься лише на винятковий і найбільш якісний контент). При цьому фахівці наголошують на тому, що інтернет-версіям друкованих ЗМІ важливо використовувати свої знання про абонентів онлайн-передплати та їхні уподобання при побудові рекламних кампаній, щоб забезпечити наявність адресної й контекстної реклами, яка користується великим попитом.

Характеризуючи стан ринку українських друкованих видань, необхідно відзначити вплив економічних факторів на розвиток друкованих ЗМІ, зокрема, наслідки економічної кризи 2008 року. Як зазначалось у вступі, фінансова криза значно вплинула на стан і розвиток періодичних видань. Так, за даними Української Асоціації періодичної преси, ринок української преси зазнав наступних змін:

• Закриття видавничих домів / видань, зокрема досить «розкручених»: журнал «Der Spiegel Профиль» (російське видавництво «ИД Родионова»); журнали «Новинар», «Вона», «Пані» та безкоштовна газета «15 минут» (видавництво «KP-Media»); журнал «Деловой» (Видавничий дім «Perekhid Publishing House»); щотижневик «Чистая прибыль» (медіа-компанія «U.A. Inter Mediа Group Ltd.»); журнал «Autocar» («ITC Publishing»); журнал «PC World Ukraine» (ВД «Комиздат»).

• Зникнення з українського ринку сегменту щоденних безкоштовних періодичних друкованих ЗМІ: газети «15 минут» (видавництво «KP Media») та «Обзор» (Telegraaf Media Group Ukraine — TMGU).

• Оптимізація витрат (скорочення штату, урізання корпоративних бюджетів і зарплат, незаплановані та неоплачувані відпустки, зміна системи оплати праці співробітників).

• Відтік рекламодавців і урізання рекламних бюджетів. За даними компанії «Моніторинг ЗМІ» обсяг рекламних шпальт у пресі в першому кварталі 2009 впав на 50%.

• Посилення Інтернет-напрямку і розвиток Інтернет-проектів [7].

Серед інших тенденцій розвитку періодичної преси у посткризовий період варто виділити приналежність більшої частки національних суспільно-політичних видань до недержавної форми власності, при цьому майже всі вони сконцентровані в руках політичних сил. На сьогодні в Україні існують декілька потужних медіа-холдингів, які належать відомим бізнесменам та політикам та забезпечують інформаційну підтримку їх бізнесу та політичним ініціативам. Медіа-експерт Олег Хоменок виділяє серед них «„Сегодня-мультимедиа”, який належить Рінату Ахметову; «Главред-медиа», власником якого є Ігор Коломойський; «Картель», який контролює нардеп Олексій Федун; „Еволюшн Медіа”, який пов’язуюсь із Віталієм Гайдуком; газета «Факты и комментарии», яка належить Віктору Пінчуку та інші» [30: 17]. Варто також зазначити, що серед національних суспільно-політичних видань майже немає незалежних, орієнтованих на інтереси аудиторії, а не власників, чи контролюючих видання осіб.

Найбільші втрати у сфері періодичних видань помітні серед національних газет, у той час як журнальні видання не тільки зберегли свою частку, а навіть збільшили кількість назв, що випускаються. Так, згідно з даними Української асоціації видавців періодичної преси (УАВПП) на 2009 рік в Україні виходило 4157 найменувань, серед яких – 2347 газет і 1810 журналів (порівняно з 2008 роком – 2448 газет і 1739 журналів відповідно) [25].

Говорячи про тенденції розвитку друкованих ЗМІ, експерти виділяють декілька характерних особливостей розвитку періодичної преси на 2012 рік:

• Акцент на унікальності та якості контенту, особливо локального значення, підвищення професійності журналістського колективу. Читач за свої гроші має право отримувати унікальну й актуальну інформацію.

• Орієнтація рекламодавців на чітко усвідомлену читацьку аудиторію.

• Трансформація брендових видань до рівня мультимедійних, у першу чергу, розвиток інтернет-напрямку.

• Жорстке і прагматичне регулювання відділу збуту.

• Розвиток спеціалізованої (галузевої) та ділової преси. Так, на думку генерального директора УАВПП Олексія Погорєлова, на ринку преси буде зростати популярність спеціалізованих видань: «Ситуація в пресі змінюється залежно від ситуації в економіці. Ожило трохи будівництво – стали продаватися видання, які пишуть про будівництво. Збільшився продаж машин і пішов угору продаж автомобільних видань та ін. Рекламні агентства, видавці, рекламодавці пробують все. З чіткістю прорахунку рішень не все так легко» [25].

Отже, плануючи запуск нового медіа-проекту необхідно прислуховуватись до провідних експертів та враховувати досвід світових орендованих друкованих ЗМІ.