2. Електротехнічна частина
2.1. Визначення розрахункових електричних навантажень
в даному проекті використані загальноприйняті методи розрахунку електричних напруг, а саме метод вимірювіання впорядкованих діаграм (для розрахунку силових навантажень): метод питомої густини навантаження (для розрахунку освітлювальних навантажень).
Для розрахунку силових навантажень скористуємось методом впорядкованих діаграм (згідно [1]).
Розрахунок освітлювальних навантажень виконаємо за допомогою методу питомої густини навантаження згідно [3].
2.1.1. Розрахунок електричних навантажень
Для приймачів із змінним графіком навантажень розрахункове активне навантаження визначаємо з виразу:
Рм = Км * Рсн = Км * Рн * Кв (2.1)
де Рсн – середня потужність приймачів за найбільш завантажену зміну, кВт; Рн – сумарна номінальна потужність групи приймачів, кВт; Кв – груповий коефіцієнт використання активної потужності; Км – коефіцієнт максимуму потужності.
За кривими Км = (Пеф ;Кв) знаходимо коефіцієнт максимуму [2], де Пеф – ефективна кількість електроприймачів.
-
Пеф = Пфакт при
Рн max
= m 3
Рн min
-
Пеф =
2 Рні
= при m > 3 і Кв 0,2
Рні max
Розрахункове реактивне навантаження групи приймачів із змінним графіком навантажень:
Qм = Qcм = Рсм tg при Пеф > 10
Qм = 1,1Qcм = 1,1 Рсм tg при Пеф > 10
де tg - величина, що відповідає груповому коефіцієнту потужності cos .
Для електроприймачів з практично постійним графіком навантаження (Кв 0,6):
Рм = Рсм = Рні Кві
Qм = Qсм = Рні Кві tg ;
Повне розрахункове навантаження визначаємо формулою:
-
Sm =
Рm2 + Qm2
Здійснюємо розрахунок електричних навантажень на прикладі розрахунку електричних навантажень ткацького відділу (корпус 1).
Результати розрахунку зводимо в таблицю 2.1.
Розрахунок електричних навантажень по інших об'єктах заводу здійснюємо аналогічно і результати в таблицю 2.2.
Таблиця 2.2 Розрахунок силових електронавантажень по іншим об'єктам
2.1.2. Розрахунок освітлювальних навантажень
основними об'єктами освітлення на фабриці є виробничі корпуси інженерно-побутовий комплекс, компресорна, котельна та інше.
Вибір освітлення у приміщеннях виконано у відповідності з нормами проектування штучного освітлення БНІП ІІ – 4 – 79, а вибір освітлювальної апаратури з врахуванням призначення, класу та середовища приміщення. В якості джерела освітлення для основних виробничих приміщень прийнято люмінесцентні світильники з лампами денного світла, а для допоміжних виробничих приміщень – світильники з лампами розжарення.
В залежності від характеру технологічних процесів застосовується система загального і комбінованого освітлення.
Живлення освітлювальних навантажень передбачено разом із силовими навантаженнями від загальних трансформаторів окремими фідерами.
Напруга 0,22 кВ прийнята для ламп загального і місцевого люмінесцентного освітлення, і напруга 0,036 кВ – на лампах розжарювання місцевого освітлення.
Сумарна потужність освітлювальних електроприймачів визначена за допомогою методу питомої густини навантаження:
Рн.о. = Рпит F
де Рпит – питома густина навантаження, Вт/м2, питому потужність (для вибору типу світильника) визначаємо за [13] в залежності від коефіцієнту Кз; F – освітлювальна площа, м2 .
Середня розрахункова освітлювальна потужність
Рро = Кп Рно
де Кп – коефіцієнт попиту, що залежить від характеру освітлювального приміщення. Кп приймаємо згідно ПУЕ[4].
За [2] визначимо норми освітленості для деяких виробничих приміщень і висоти підвісу світильників (при використанні розрядних ламп).
Згідно [2] визначимо мінімально допустиму степінь захисту стаціонарних встановлювальних світильників для пожежонебезпечних і вибухонебезпечних зон.
За [3] здійснимо вибір ламп для встановлення.
Обчислимо сумарну потужність освітлювальних електроприймачів Рно та середню розрахункову освітлювальну активну Рро та реактивну Qро= Рро* tg потужність.
Для газорозрядних ламп слід врахувати коефіцієнт Кпра, що відображає втрати потужності в пускорегулюючій апаратурі [1].
Рро = Кпра * Рно * Кп
Розрахунки здійснюються для всіх об’єктів. Результати розрахунку зводимо в таблицю 2.3.
Таблиця 2.3 Розрахунок освітлення
