- •1. Сучасний поділ прикладних екологічних напрямків у географії.
- •2. Характеристика окремих морфокліматичних зон України (флювіальна зона).
- •1. Наукознавчі дефініції екологічної геоморфології.
- •2. Морфокліматична зональність рівнин суходолу та її еколого-геоморфологічне значення.
- •1. Властивості рельєфу та їхня роль у вирішенні часткових екологічних проблем
- •2. Концепції ярусності рельєфу (поверхні вирівнювання, регіональні геоморфологічні рівні, морські та річкові тераси) у контексті екологічної геоморфології
- •2. Характеристика рельєфу і геологічного середовища вуглевидобувних регіонів України.
- •1. Сучасні геоморфологічні процеси та їхня роль у створенні екологічних проблем..
- •1. Геоморфологічні парадигми та їхня участь у вирішенні екологічних проблем
- •2. Берегові екосистеми України та їхні еколого-геоморфологічні проблеми
- •1.Найважливіші групи сучасних геоморфологічних процесів та їхня загальна характеристика.
- •2. Види господарської діяльності, які змінюють рельєф та геологічне середовище України.
- •1.Об'єкт, предмет, методи екологічної геоморфології.
- •2. Екологічні проблеми гірських районів України.
- •1. Ярусність рельєфу Землі та її роль у вирішенні еколого-геоморфологічних проблем.
- •2. Загальні риси рельєфу України
- •1. Довкілля як система. Загальні властивості систем.
- •2. Рельєф та еколого-геоморфологічні проблеми Києва.
- •1. Ендогенний морфогенез та його оцінка у створенні несприятливих еколого-геоморфологічних ситуацій.
- •2. Малі міста України - стійка відповідність екологічним вимогам.
- •1.Еколого-геоморфологічні проблеми районів обводнювальних меліорацій в Україні.
- •2.Роль концепції ярусності рельєфу Землі у вирішенні еколого-геоморфологічних проблем.
- •1. Еколого-геоморфологічні проблеми Українських Карпат.
- •2. Геоморфологічні проблеми відкритого видобування корисних копалин в Україні.
- •1. Еколого-геоморфологічні проблеми Гірського Криму.
- •2. Екологічні проблеми, пов'язані зі створенням великих водосховищ.
- •1. Еколого-геоморфологічні проблеми Українських Карпат.
- •2. Геоморфологічні проблеми відкритого видобування корисних копалин в Україні.
- •1. Основні положення загальної теорії систем та їхнє значення для розвиті екологічної геоморфології.
- •2. Поняття про антропогенний рельєф та антропогенні геоморфологічні процеси.
- •1. Роль ендогенного морфогенезу у створенні еколого-геоморфологічних проблем
- •2. Послідовність формулювання визначень екологічної геоморфології
- •1.Еколого-геоморфологічні проблеми гідротехнічного будівництва
- •2. Інженерна геоморфологія як предтеча екологічної геоморфології
- •1. Основні таксони геоморфологічного районування України
- •2. Геоморфологічні проблеми, пов'язані з прокладанням комунікацій
1. Роль ендогенного морфогенезу у створенні еколого-геоморфологічних проблем
Ендогенні процеси – геологічні процеси, що відбуваються, головним чином, у надрах Землі, обумовлені її внутрішньою енергією, силою тяжіння та силами, що вникають при обертанні землі. Ендогенні процеси виявляються у вигляді тектонічних рухів (у тому числі у формі повільного підняття і опускання земної кори, складчастості, землетрусів, утворенні крупних елементів рельєфу), процесів вулканізму (підняття магми, виверження вулканів із утворенням вулканічних форм рельєфу), метаморфізму гірських порід та формування родовищ корисних копалин. Сильні землетруси залишають безліч слідів, особливо в районі епіцентру: найбільш поширеними є зсуви й осипання пухкого грунту й тріщини на земній поверхні. Характер таких порушень значною мірою визначається геологічною будовою місцевості. У пухкому та насиченому водою грунті на крутих схилах часто відбуваються зсуви й обвали. Говорячи про рельєфоутворюючу роль ефузивного магматизму, слід зазначити, що при вулканічних виверженнях можуть відбуватися раптові і досить швидкопротікаючі зміни рельєфу і загального стану навколишнього середовища. Особливо великі такі зміни при виверженнях експлозивного типу. Наприклад, при виверженні вулкана Кракатау в Зондській протоці в 1883 р., який мав характер серії вибухів, сталося руйнування більшої частини острова, і на цьому місці утворилися глибини моря до 270 м. Вибух вулкана викликав утворення гігантської хвилі-цунамі, що вдарила по берегам Яви і Суматри. Вона завдала величезної шкоди прибережним районам островів, загинули десятки тисяч жителів.
2. Послідовність формулювання визначень екологічної геоморфології
Місце геоморфології у вивченні задля оптимізації стану довкілля неважко збагнути, керуючись визначенням завдань екологічної геоморфології, звідки випливає роль рельєфу у функціонуванні навколишнього середовища. За І. Черваньовим (1991), “ ... у вузькому геосистемному За І. Черваньовим (1991), “ ... у вузькому геосистемному значенні слова вона (екологічна геоморфологія - ред.) повинна розглядати роль рельєфу як модифікатора, диференціатора, концентратора, розсіювача потоків речовини та енергії, починаючи від природно-географічної поясності та зональності і закінчуючи елементами мікро- та нанорельєфу, як природних (природно-антропогенних) комплексів”. Екологічна геоморфологія являє собою новий науково-прикладний напрямок геоморфології і одночасно – часткову екологічну науку, що вивчає роль рельєфу земної поверхні і сучасних процесів рельєфоутворення у функціонуванні навколишнього середовища, у змінах його складників, викликаних зростаючим тиском господарської діяльності на рельєф та сучасний морфогенез. Екологічна геоморфологія – наука про рельєф освоєних територій (І. Ковальчук, 1997). Це визначення виглядає надто стислим, у ньому важко розпізнати базові (фундаментальні) засади науки, хоча йдеться про рельєф освоєних територій, а тут мається на увазі визначна роль у формуванні рельєфу антропогенного чинника. Екологічна геоморфологія – науково-прикладний напрямок про роль рельєфу і процесів його формування у функціонуванні інших складників довкілля в умовах інтенсивної господарської діяльності людини (В. Стецюк, 1998). У цьому визначенні схематично окреслено сферу, до якої прикладаються знання про рельєф, орієнтовані на вирішення екологічних проблем. Воно містить: по-перше, ознаку цілісності рельєфу та геоморфологічних процесів у довкіллі, по-друге, розуміння рельєфу і геоморфологічних процесів як об¢єкта вивчення одного із фундаментальних складників довкілля; по-третє, розглядає постульовану участь змінених складників довкілля, на тлі яких розвивається рельєф, тобто, участь у формуванні екологічних проблем. Екологічна геоморфологія – науковий напрямок про геоморфологічні умови (рельєф, процеси його утворення), які впливають на формування екосистеми людини, на її розвиток та стійке існування (Д. Тімофєєв, Е. Ліхачова, 2002). У цьому визначенні геоморфологія набуває базових ознак у дослідженні екосистеми людини. Вона ставить мету вивчати рельєф як результат взаємодії регіональних та глобальних екзогенних та ендогенних чинників, які визначають основні інженерні та екологічні властивості рельєфу.
№19