22. Журналістика і соціальні інститути суспільства.

Засоби масової інформації України є важливими соціальними інститутами, що значно впливають на все життя суспільства, на громадську думку, погляди, поведінку людей, на розбудову держави. Саме вони є гарантом демократичної правової країни, де поважають права людей, зокрема, право на доступ до своєчасної та об’єктивної інформації. У перехідній до демократії період засоби масової інформації також впливають на мораль суспільства, формують його культуру.

23. Журналістика у системі економічних відносин суспільства.

Впливи суспільства та ринку на інформаційну політику засобів масової інформації на навпаки значною мірою взаємопов’язані, оскільки відбуваються у площині “попит-пропозиція”. На сьогодні загальносвітовою тенденцією є комерціалізація ЗМІ, тобто перетворення ЗМІ із механізму донесення думки певних політичних сил, фінансово-промислових груп та держави до суспільства на суб’єкт надання населенню інформаційно-розважальних послуг. Наслідком цього є зміна пріоритетів у діяльності ЗМІ з пропагування певних ідей, цінностей та думок у бік досягнення максимальної економічної ефективності. В цих умовах зростаючу роль у визначенні інформаційної політики ЗМІ відіграють рекламодавці, які, купуючи рекламний час / рекламну площу, можуть впливати на вибір каналами потенційної аудиторії, а отже, і змістового наповнення інформаційних програм, визначення тематичних пріоритетів у друкованих ЗМІ тощо.

Як зазначають американські дослідники К. Крос та Р.А. Гакет, з огляду на те, що представлені у засобах масової інформації рекламодавці є переважно виробниками товарів широкого вжитку, їхніми вимогами стають максимальне розширення аудиторії ЗМІ передусім за рахунок громадян із середньою та низькою купівельною спроможністю. Наслідком цих вимог стає помітне коригування інформаційної політики ЗМІ у бік зменшення частки аналітичних програм на користь політичних ток-шоу та “театралізації” програм новин. Таким чином відбувається не “підтягування” населення до певних цінностей, що пропагуються ЗМІ, а “прив’язування ЗМІ” до цінностей аудиторії. У телепросторі зазначеним тенденціям значною мірою сприяє система піпл-метрії та телевізійних рейтингів, що зводять фактичний попит аудиторії до певного середнього рівня, а згодом призводить до зниження інтелектуального наповнення телепростору, натомість пріоритетами роботи ЗМІ стають сенсаційність, “театралізація” тощо.

Зазначені тенденції впливають не лише на рівень змістовного наповнення продукції ЗМІ, а й на тематику програм і друкованих матеріалів. Насамперед зменшується кількість культурологічних, освітніх, дитячих матеріалів і програм, інформації з життя етнічних меншин релігійних громад тощо. Особливо загрозливою ця тенденція може стати за умов приватизації державних та комунальних ЗМІ, насамперед на рівні областей та районів.

24. Журналістика як галузь масово-інформаційної діяльності.

Сьогодні в суспільній думці з терміном "журналістика" конкуру¬ють терміни "органи (засоби) масової інформації" і "мас-медіа". В обох з них наголошується на тому, що в сучасному світі журналістика сприй¬мається як масово-інформаційна діяльність. Відреагувала на це й теорія журналістики, де поняття "масова інформація" сьогодні теж висунуло¬ся на перший план. Воно складається з двох частин, кожна з яких семантичнозначима.

Відповідність до потреб маси в інформації. Журналістика зорі¬єнтована переважно на загальнозначиму інформацію, змістом якої є відображення життєдіяльності суспільства в повідомленнях, відомостях, знаннях. Журналістика спрямована на забезпечення інформаційних по¬треб населення в ідеологічній, суспільно-політичній, науково-технічній, економічній, культурній та ін. сферах. Засобом безпосереднього обміну інформацією між людьми є спілкування. Журналістика і є головним ко¬мунікативним каналом, що забезпечує обмін інформацією в найрізно¬манітніших сферах. Вона є масовою, бо соціальна інформація, що ство¬рюється журналістами й поширюється через канали масової комунікації, становить інтерес для всього суспільства, є загально цікавою

Журналістика сьогодні — це спосіб перетворення наукових, професійних та фахових, ко¬мерційних та бізнесових, художніх та індивідуальних повідомлень на за¬гальнозрозумілу масову інформацію. Якщо люди здатні розуміти один одного, так це тому, що в соціальній інформації є шар, який виконує роль духовного мосту між представниками різних соціальних спільнот — це шар масової інформації.