Розділ іі дидактичні основи розвИтку мотивацІї майбутніх вчителів технологій

2.1. Педагогічне проектування розвитку мотивації майбутніх вчителів технологій

Застосування технологій навчання забезпечує логічну послідовність постановки і вирішення педагогічних завдань на основі вибору змісту, форм, методів і засобів навчання, адекватного цілям підготовки майбутнього вчителя технології і підприємництва. Невипадково тому, впровадження педагогічних технологій в освітній процес вузу пов’язане з розробкою ідей особистісно орієнтованого навчання, яке передбачає формування механізму саморегуляції особистості кожного учня як майбутнього професіонала. При цьому, навчальна ситуація, будучи основним процесуальним компонентом, актуалізує особистісні функції учнів. Тим самим істотно змінюється завдання вузівського викладача. Його функція полягає не тільки в тому, щоб передати знання, сформувати свідоме ставлення до навчання, але і організувати навчання як спільну діяльність, співробітництво. У структурі навчальної діяльності основну роль грають різноманітні форми взаємодії викладача з учнями та учнів один з одним, без усвідомленої підтримки, яких втрачається сенс вчення. Діяльність двох сторін педагогічного процесу спрямована на створення єдності цілей, перебудови взаємодії, при цьому відбувається поступове наростання активності учнів аж до встановлення рівнопартнерських стосунків з викладачем.

Між тим, в масовому досвіді організації навчального процесу у сучасній вищій школі перехід до педагогіки особистісного розвитку відбувається повільно. Далеко не всі викладачі усвідомлюють необхідність зміни статусу предметних знань, перетворення їх з мети навчання в засіб розвитку особистості. Так як традиційні методи підготовки вчителів технології та підприємництва у відомому сенсі обмежені і не сприяють розвитку творчого мислення і самостійності учнів, то, на думку дослідників (С. Габрусевич, Г. Зорін, М. Кларін, Е. Коротков, М. Шилов), необхідна активізація навчально-виховного процесу як шляхом модернізації існуючих форм і методів, так і шляхом розробки нових підходів.

Наше системне проектування дидактичних ігор, що застосовуються в навчально-виховному процесі ввузу, як раз і спрямоване на організацію такої спільної діяльності, в якій відбувається ефективне вирішення творчих завдань, створюються передумови для розвитку індивідуальності особистості, її професійно значущих якостей. Ми приймаємо за основу особистісно орієнтований підхід при проектуванні педагогічної системи дидактичних ігор у процесі вивчення Підприємництва і Менеджменту, оскільки в рамках особистісно орієнтованої освіти відбувається становлення відповідального і усвідомленого самоврядування особистості, регуляція внутрішньої позиції і відносин учнів [25].

Як показало дослідження сутності дидактичної гри і можливостей впливу ігрової навчальної діяльності на розвиток особистості майбутнього вчителя технології і підприємництва, для розробки педагогічного системного проектування дидактичних ігор вузівському викладачеві слід насамперед визначити критерії успішності впливу ігор на розвиток ПЗЯ особистості майбутнього вчителя технології і підприємництва. Як вважає П. Міст (і ми поділяємо цю точку зору), для кожної науки досить важливим є питання про критерії, якими можна керуватися при оцінці відбуваються явища і процеси. Тільки при наявності таких критеріїв можна правильно зробити висновок про бажаних, найкращий варіант педагогічних впливів [31].

Проведений аналіз критеріїв переконує нас у тому, що всі розглянуті позиції дослідників узгоджуються з наступним визначенням: "Критерій - ознака, на підставі якого проводиться оцінка, визначення або класифікація чого-небудь, мірило судження, оцінки" [39, c. 50]. Звертає на себе увагу той факт, що кожен з дослідників пропонує свою систему критеріїв та показників, що відрізняється як за принципами виділення, так і самим кількісним набором показників. Це можна пояснити тим, що вивчення особистості, її властивостей - справа дуже складна, тому справжнім предметом об’єктивного спостереження в психології людини, є вчинки, поведінку людей, завжди включають внутрішнє психологічний зміст [48].

У результаті аналізу, вихідні позиції нашого дослідження при виборі критеріїв і показників процесу розвитку ЗЗК майбутнього вчителя технології і підприємництва на навчальних заняттях Підприємництва і Менеджменту в умовах застосування системи дидактичних ігор визначалися, по-перше, на підставі характеристик і провідних якостей особистості, під -друге, професійно значущих якостей особистості вчителя технології і підприємництва і, по-третє, з урахуванням умов динамічного розвитку особистості студента у ВНЗ. Серед умов, що відносяться до діяльності самого учня виділені: розуміння ним соціальної значимості своєї професії, інтерес до неї, усвідомлення вимог, які вона пред’являє до вчителя технології і підприємництва; позитивні мотиви, інтелектуальна і практична активність у навчанні, спілкуванні та службі; об’єктивність самооцінки особистісних якостей і прагнення до їх вдосконалення; сприятливий психологічний клімат у навчальному колективі. Сюди ми відносимо також і орієнтацію на максимальні результати і самореалізацію у всіх видах навчально-пізнавальної діяльності. Виходячи з цього, нами виділені критерії та показники успішності процесу розвитку ПЗЯ майбутнього вчителя технології і підприємництва в дидактичній грі (табл. 2.1).

При виділенні критеріїв та показників ми допускаємо і те, що виміряти рівень розвитку якої-небудь якості абсолютно об’єктивно неможливо. Оцінювання здійснюється людьми, тому елемент суб’єктивності завжди буде присутнім. Одна з важливих ідей нашого дослідження полягає в тому, що процес розвитку ПЗЯ майбутнього вчителя технології і підприємництва в ігровій навчальній діяльності невіддільний від педагогічного аналізу досягнутого рівня розвитку особистості на даному етапі навчання у ВНЗ. Це положення визначає і напрямки діагностики нашого дослідження.

Таблиця 2.1