- •Розділ і теоретичні аспекти мотивації професійної діяльності у педагогічному менеджменті
- •1.1. Розвиток професійно значущих якостей майбутнього вчителя технології і підприємництва як психолого-педагогічна проблема
- •1.2. Педагогічні методи мотивації професійної діяльності майбутнього вчителя технологій у вуЗі
- •Цільові функції дидактичних ігор, що застосовуються з метою професійної мотивації майбутнього вчителя технології і підприємництва
- •Розділ іі дидактичні основи розвИтку мотивацІї майбутніх вчителів технологій
- •2.1. Педагогічне проектування розвитку мотивації майбутніх вчителів технологій
- •Критерії і показники успішності впливу системи дидактичних ігор на розвиток ззк майбутнього вчителя технології і підприємництва
- •Думки студентів про доцільність застосування ігор на заняттях підприємництва (у відсотках)
- •Уявлення студентів про фактори, що сприяють успішності дидактичних ігор на заняттях з підприємництва
- •Педагогічне проектування змісту діяльності суб’єктів дидактичних особистісно розвиваючих ігор, спрямованих на розвиток пзя вчителя технології і підприємництва
- •2.2. Реалізація особистісно-розвиваючих дидактичних ігор у підготовці майбутніх вчителів технологій
- •2.3. Методика формувального експерименту
- •Висновок
- •Список літератури
- •Додаток а Анкета № 1
- •Анкета № 2
- •Анкета № 3
- •Додаток б Дидактичні ігри на заняттях Підприємництва і Менеджменту
- •Додаток в Методичні рекомендації щодо впровадження дидактичних ігор, розвиваючих пзя особистості учнів, у навчально-виховний процес вуЗу
Додаток в Методичні рекомендації щодо впровадження дидактичних ігор, розвиваючих пзя особистості учнів, у навчально-виховний процес вуЗу
1. Для того щоб вибір ігор був методично і педагогічно обгрунтований і гра не перетворилася в розвагу, викладач повинен чітко усвідомлювати, з якою метою він використовує ту чи іншу гру.
2. Дидактичні ігри необхідно вибирати відповідно до віку, індивідуальними особливостями досвіду і знань учнів, з урахуванням їх емоційної налаштованості на участь у грі та особистої значущості її змісту.
3. Викладач повинен повно представляти структуру і зміст гри, послідовність виконання завдань.
4. Викладачеві важливо чітко і ясно роз’яснювати членам команд зміст завдань і те, як повинні бути представлені рішення. Говорити при цьому слід короткими фразами.
5. До початку гри слід повідомити членів команд, за якими параметрами буде оцінюватися виконання ігрового завдання. У ході обговорення чітко дотримуватися критеріїв оцінювання.
6. В ігри важливо залучати якомога більше учнів з позицій стимулювання їх активної участі при виконанні самих різних ролей.
7. В умовах реалізації дидактичної гри викладач як організатор і керівник гри повинен по можливості йти на задній план, щоб створити умови для самореалізації, самоствердження, самоорганізації студентів як при виборі правил, так і при розробці сценарію гри.
8. Там, де можна, слід довіряти навчаються організацію та проведення гри.
9. Які б ролі не виконували студенти і викладач, слід завжди пам’ятати, що обидва суб’єкта гри - рівні партнери в плані співпраці.
10. При організації та проведенні ігор необхідно створювати такі ситуації, в яких навчаються вчилися б активно взаємодіяти один з одним, розвивали навички адекватних, відповідальних та доброзичливих міжособистісних відносин.
11. Викладач як організатор і ведучий повинен тримати в полі своєї уваги всі ігрові групи, для того щоб своєчасно надати допомогу у разі необхідності.
12. Дуже важливо підтримувати контакт з ігровими групами, допомагати лідерам груп організувати роботу команди, при цьому, не підміняючи собою лідера групи, звертати увагу лідерів груп на тих учасників команди, які не беруть участь у дидактичній грі.
13. У разі виникнення спірної ситуації у групі або між групами слід втрутитися і коректно залагодити конфлікт.
14. Під час обговорення підсумків гри повністю виключити нав’язування своєї думки, всіляко підтримувати прагнення учнів аргументувати представлене рішення завдання.
15. Оцінювати потрібно найбільш важливі аспекти діяльності грають: коректність мовлення (фонетична, граматична, лексична), ступінь мовної свободи відповідей; емоційність; спрямованість мовлення; логічність висловлювань; якість і переконливість виконання ролі; швидкість виконання завдання; ефективність колективної творчої діяльності; взаємодія учасників гри всередині ігрових груп; прояв в ігровій діяльності якостей учасників гри: організованість, доброзичливість, відповідальність за виконувану справу, дисциплінованість та інших.
Впроваджуючи дидактичні ігри в навчально-виховний процес, важливо пам’ятати: ігри не є панацеєю методики навчання і не заміняють собою інші методи навчання і засоби виховання та розвитку особистості. Однак, якщо вони проектуються на основі діагностики розвитку якостей особистості, то є одним із засобів, що сприяють розвитку і виховання учнів. І якщо викладач використовує гри цілеспрямовано, з урахуванням всіх педагогічних особливостей, то він обов’язково виявиться «у виграші».