2

НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені М. П. ДРАГОМАНОВА

ІНСТИТУТ ГУМАНІТАРНО-ТЕХНІЧНОЇ ОСВІТИ

Кафедра теорії та методики професійної підготовки

Допущено до захисту на засіданні ДЕК

Завідувач кафедри

__________ проф. Дмитренко П. В.

“______” __________________ 2011 р.

МАГІСТЕРСЬКА РОБОТА

Розвиток мотивації майбутніх вчителів технологій до педагогічного менеджменту

Магістрант Савченко Олександр Миколайович

Керівник Биковська Олена Володимирівна,

доктор педагогічних наук

Київ 2011

НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені М. П. ДРАГОМАНОВА

ІНСТИТУТ ГУМАНІТАРНО-ТЕХНІЧНОЇ ОСВІТИ

Кафедра теорії та методики професійної підготовки

Допущено до захисту на засіданні ДЕК

Завідувач кафедри

__________ проф. Дмитренко П. В.

“______” __________________ 2011 р.

ЗАВДАННЯ

НА ВИКОНАННЯ МАГІСТЕРСЬКОЇ РОБОТИ

Магістрант (ка)	Савченко Олександр Миколайович
Тема роботи	Розвиток мотивації майбутніх вчителів технологій до педагогічного менеджменту
Термін подання завершеної роботи	15 квітня 2011 року

Вихідні дані до виконання роботи________________________________

Навчальні програми для учнів загальноосвітніх навчальних закладів____

Загальний перелік питань, що підлягають розробці в роботі_______

1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ МОТИВАЦІЇ ПРОФЕСІЙНОЇ

ДІЯЛЬНОСТІ У ПЕДАГОГІЧНОМУ МЕНЕДЖМЕНТІ

2.дидактичні основи РОЗВИтку МОТИВАЦІї МАЙБУТНІХ ВЧИТЕЛІВ ТЕХНОЛОГІЙ

Методичні матеріали, які мають бути розроблені в роботі____________

__________________________________________________________________

Практична частина магістерської роботи_____________________________

Анкета – Додаток А; Картки з комплексом питань для перевірки

рівня знань учнів – Додаток – Б

Зміст експериментальної роботи (якщо вона передбачена завданням)__

Експериментальна перевірка розвитку мотивації майбутніх вчителів технологій

Перелік ілюстративного матеріалу___________________________________

Рекомендовані літературніджерела___________________________________

1. Анохін Є. В. Педагогіка і методика навчання і виховання. Проблеми розвитку творчої особистості: Збірник наукових праць Сумського педагогічного інституту імені А. С. Макаренка. – Суми: Видавничо-виробниче підприємство «Мрія – 1» ЛТД, 1997. – 272 с.

2. Антонович Є. А., Захарчук-Чугай Р. В., Станкевич М. Є. Декоративно-прикладне мистецтво, - Львів: Світ, 1992. – 272 с.

Керівник

магістерської роботи ________ Биковська О.В.

Завдання

для виконання одержав ________ Савченко О. М.

ЗМІСТ

ВСТУП 3

РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ МОТИВАЦІЇ ПРОФЕСІЙНОЇ

ДІЯЛЬНОСТІ У ПЕДАГОГІЧНОМУ МЕНЕДЖМЕНТІ 8

1.1. Розвиток професійно значущих якостей майбутнього вчителя технології і підприємництва як психолого-педагогічна проблема 8

1.2. Педагогічні методи мотивації професійної діяльності майбутнього вчителя технологій у ВУЗі 19

РОЗДІЛ ІІ. дидактичні основи РОЗВИтку МОТИВАЦІї МАЙБУТНІХ ВЧИТЕЛІВ ТЕХНОЛОГІЙ до педагогічного менеджменту 42

2.1. Педагогічне проектування розвитку мотивації майбутніх вчителів технологій 42

2.2. Реалізація особистісно-розвиваючих дидактичних ігр у підготовці майбутніх вчителів технологій 59

2.3. Методика формувального експерименту 70

Висновок 78

Література 83

ДодатКИ 88

ВСТУП

Актуальність дослідження. Період навчання у ВНЗ є дуже важливим для становлення особистості і розвитку професійної мотивації, оскільки у віці 18-22 років відбуваються глибокі соціальні та психофізіологічні зміни. Багато дослідників (В. Вдовюк, В. Давидов, І. Мороз) підкреслюють, що це період становлення характеру і інтелекту, інтенсивного формування системи поглядів, внутрішньої позиції особистості. Під час навчання у ВНЗ у студентів відбувається перетворення всієї системи ціннісних і професійних орієнтацій особистості – з одного боку, та інтенсивний розвиток спеціальних здібностей у зв’язку з профпідготовкою – з іншого. Одночасно в юності активізується ціннісно-орієнтаційна діяльність, пов’язана з пізнанням власних якостей і з засвоєнням нових знань відбувається оцінка вибору професії, переоцінка своїх здібностей і відносин з людьми. Все це вимагає поставити в центр уваги колективів Вузів всі механізми впливу на мотивацію навчання, свідомість і поведінку студентів, розробку ефективної системи виховання студентів у ході освітнього процесу.

Між тим, у практиці вузівського навчання знаходять протиріччя між традиційними шляхами вирішення виховних завдань щодо формування і саморозвитку професійно значущих якостей особистості вчителя технології і підприємництва і сучасних вимог до підготовки професійно компетентного вчителя технології і підприємництва. Аналіз наукової літератури показує, що це завдання може бути вирішене при застосуванні інтенсивних методів навчання, в тому числі ігрових форм навчання, так як ігри (дидактичні, організаційно-діяльні, комунікативно-діяльнісні та ін.) дозволяють ефективно організувати творчу взаємодію педагога і студентів, створюють умови для розвитку особистості.

Дослідження в галузі трудової мотивації проводяться з 1789 року. У рамках загальної теорії управління розроблено:

• змістовні теорії мотивації, що відповідають на питання про те, які основні мотиви визначають вибір людиною стратегії своєї поведінки в організації (Ф. Тейлор, Ф. Гілбрет, Г. Гантт, А. Маслоу, К. Альдерфер, Ф. Герцберг, Д. Макклеланд );

• процесуальні теорії, які прагнуть врахувати поведінкові аспекти, що пояснюють, як ту чи іншу поведінку активізується, направляється, підтримується і змінюється іншим (Дж. Адамі, Дж. Аткінсон, А. Бандура, Б. Вайнер, В. Врум, Е. Дісі , Портер, Ф. Канфер, Г. Келлі, А. Локке, Е. Лоулер, Д. Макгрегор, Б. Надлер, Скіннер, Ф. Хайдер, Х. Хекхаузен та ін.);

• системи економічного і морального стимулювання (Р. Крайтнер, Ф. Лютенс, П. Вернімонт, С. Фітцпатрік, А. Фенем, М. Прінс, О. Дейнека, М. Наумова, М. Слюсарянскій, У. Семенов, P. Кричевський та ін.).

У дослідженнях таких вчених, як: А. Ядов, А. Здравомислів, В.Рожин, Л. Бляхман, Н. Наумова, І. Бєлова та ін. розглядаються не тільки потреби, але і процес формування і функціонування мотивації, виділяються змістотворних мотиви трудової діяльності і дається відповідна їм типологія індивідів.

Специфіка мотивації продуктивної діяльності вчителів досліджувалася в роботах: Т. Афанасьєва, А. Байметов, А. Бакурадзе, Н. Журін, Ю. Забродін, Н. Зубов, B. Лазарєв, А. Маркова, М. Мітіна, В. Нікітенко, Т. Пуденко, Б. Сосновський, К. Ушаков, Б. Фідлер, Р. Шакуров та ін.

Роль дидактичної гри у формуванні професійної мотивації досліджувалась у роботах класиків зарубіжної та вітчизняної педагогіки: А. Дістервег, К. Ушинський, П. Каптерев, Н. Крупська, А. Макаренко, С. Шацький та ін.

А. Макаренко зазначав, що без гри немає і не може бути повноцінного морального і розумового розвитку, тому що в ній розкриваються творчі здібності особистості. Історія розвитку психології гри як специфічної форми діяльності, актуальною для різних віків, знайшла відображення в працях, О. Леонтьєва, С. Рубінштейна, Д. Ельконіна, та ін.

Значний внесок у вирішення педагогічних питань розвитку професійної мотивації в процесі гри і її застосування у навчально-виховному процесі внесли Н. Анікєєва, Ю. Бабанський, О. Газман, А. Люблінська, П. Підкасистий та ін.

Важливо педагогічно вміло використовувати ігри в системі нових технологій, де кожен метод, кожен засіб знаходить своє місце і приносить максимальний ефект в цілях розвитку професійно значущих якостей особистості вчителя технології і підприємництва (А. Князєв, Е. Коротков, Н. Шилов).

Міжособистісне спілкування як реальний прояв загальнолюдських цінностей у колективі забезпечує розвиток важливих соціальних якостей особистості (О. Леонтьєв), а поетапна зміна провідної діяльності веде до інтенсивного становленню навчальних здібностей, необхідних для підготовки до практичної діяльності, що у своїй сукупності дає новий рівень розвитку професійно значущих якостей особистості учнів.

Таким чином, проведений аналіз психолого-педагогічної літератури показує актуальність досліджень залежності розвитку професійно значущих якостей вчителя технології і підприємництва від застосування педагогічної системи дидактичних ігор на заняттях з підприємницької діяльності, менеджменту та маркетингу.

Суть проблеми полягає в педагогічному побудові системи різних видів дидактичної гри на заняттях з перерахованих вище предметів у ВНЗ, спеціально націленої на розвиток найбільш важливих професійно значущих якостей особистості майбутнього вчителя технології і підприємництва з описом комплексу педагогічних умов, що впливають на успішність становлення цих якостей.

Педагогічне рішення проблеми дозволить подолати протиріччя: між існуючою традиційною методикою підготовки кадрів і необхідністю системної розробки нових підходів до навчання, включаючи ігрові технології; між методикою викладання підприємницької діяльності, менеджменту і маркетингу в вузі, орієнтованої передусім на розвиток умінь і навичок у предметній області і педагогічними можливостями дисциплін у розвитку професійно значущих якостей майбутнього вчителя технології і підприємництва.

Мета дослідження полягає в тому, щоб теоретично обґрунтувати та виявити педагогічні умови розвитку мотивації майбутніх вчителів технологій.

Об’єкт дослідження: розвиток мотивації майбутніх вчителів.

Предмет дослідження: педагогічні умови розвитку мотивації майбутніх вчителів технологій.

Відповідно до мети і предмета дослідження було виділено наступні завдання дослідження:

1. Проаналізувати стан проблеми у теорії і педагогічній практиці.

2. Розкрити теоретичні основи розвитку мотивації майбутніх вчителів технологій.

3. Розробити та експериментально перевірити педагогічні умови розвитку мотивації майбутніх вчителів технологій.

Методи дослідження: системний аналіз проблеми мотивації майбутніх вчителів технологій і підприємницької діяльності, історичний аналіз вітчизняних і зарубіжних мотиваційних теорій; теоретичний аналіз управлінської, психологічної, педагогічної, науково-методичної літератури з проблеми дослідження.

Теоретична значимість дослідження полягає в тому, що в ньому поставлена і вирішена проблема, яка має суттєве значення для теоретико-методичного забезпечення розвитку професійної мотивації. Наукові результати можуть служити підставою для подальших досліджень в області розробки ефективних засобів мотивації професійної діяльності майбутніх учителів технологій і підприємництва.

Практична значимість дослідження. Спроектована система дидактичних ігор на заняттях з підприємницької діяльності та педагогічного менеджменту. Визначено комплекс організаційно-діяльнісних і особистісно-психологічних умов проектування і реалізації дидактичних ігор, що забезпечують розвиток професійно значущих якостей особистості студентів.

Матеріали дослідження та методичні рекомендації можуть бути використані в системі підвищення кваліфікації вузівських викладачів з метою розвитку мотивації майбутніх вчителів технологій до педагогічного менеджменту.

Етапи роботи: На першому етапі дослідження було проаналізовано вихідні позиції, вивчалася методична, педагогічна, наукова література, в якій розкривалися основні поняття теми дослідження, проведено аналіз навчальних програм, було здійснено констатуючий експеримент.

На другому етапі роботи проведено підбиття підсумків констатуючого експерименту, здійснено формуючий експеримент.

На третьому етапі завершено формуючий експеримент, здійснена статистична обробка даних, узагальнено і систематизовано результати експерименту, оформлено роботу.

Структура магістерської робота: магістерська робота складається зі вступу, двох розділів, чотирьох пунктів, висновків, списку використаних джерел, додатків.

Розділ і теоретичні аспекти мотивації професійної діяльності у педагогічному менеджменті

1.1. Розвиток професійно значущих якостей майбутнього вчителя технології і підприємництва як психолого-педагогічна проблема

Звернення до проблем розвитку особистості та її професійного становлення, виділення їх до числа найважливіших напрямків сучасної педагогічної теорії є результатом усвідомлення зростаючої динаміки процесів професійної підготовки вчителя технології і підприємництва в суспільстві. Розвиток наукових інтересів у цьому напрямку виявляє складність і багатоаспектність даного феномена, що тягне за собою появу різноманітних підходів до його аналізу. Розглянемо наявні в педагогіці підходи до проблеми розвитку професійно значущих якостей вчителя технології і підприємництва, що допоможе адекватно представити процес розвитку особистості майбутнього вчителя технології і підприємництва у вузівській системі організації навчально-пізнавальної діяльності.

Аналіз літератури показує, що в якості умов ефективного становлення особистості вчителя технології і підприємництва в навчально-виховному процесі ВУЗу виступає перш за все усвідомлення майбутнім учителем технології та підприємництва тих вимог, які пред’являються професією до його особистісним якостям, необхідним знань, навичок, умінь, тобто, по суті, наполегливе і послідовне самоформування цих якостей на основі взаємозв’язку і взаємодії внутрішніх прагнень, мотивів студента із зовнішніми організаційно-педагогічними умовами діяльності [79].

Отже, щоб майбутній учитель технології та підприємництва відповідав вимогам, пропонованим до нього в контексті його подальших соціальних і професійних функцій і завдань самовдосконалення особистості, необхідно постійно формувати в учнів еталони поведінки відповідно до чинних професійних норм. При цьому професійні норми трактуються як історично склались чи встановлені стандарти професійної поведінки та діяльності [31].

Оскільки особистість, стаючи суб’єктом діяльності, «початково виступає цілісним образом, є організатором, формує свою здатність до діяльності, свою активність» [1], то у разі організації вузівського процесу навчання мова йде про особистісному рівні управління, саморегуляції, регулювання здібностей, потреб, почуттів у процесі педагогічно організованої діяльності.

Згідно О. Леонтьєву, особистість постає в психічних внутрішніх (мотиви) і поведінкових зовнішніх (діяльність) сферах свого прояву в їх єдності. При цьому за головною внутрішньою характеристикою особистості виступає мотиваційна сфера особистості. З її «особистісним змістом», що виражає відношення цілей діяльності людини до її мотивів. Чим ширше і різноманітніше види діяльності людини, тим внутрішньо багатшими сама особистість. Важливим для опису становлення особистості є поняття, що характеризує внутрішні властивості і особливості людини, його «внутрішня позиція», яка розуміється як сукупність ведучих мотивів діяльності.

Особистість, реалізуючись у діяльності, обов’язково включається в процес пізнання і спілкування, який актуалізується у встановленні взаємозалежності між: а) інформацією про людей і міжособистісних відносинах; б) комунікацією і саморегуляцією вчинків людини в процесі спілкування; в) перетвореннями внутрішнього світу самої особистості [34]. Складаючи найважливішу характеристику особистості як суб’єкта діяльності, ці процеси виявляють особистісний спосіб регуляції діяльності, рівень прояву психологічних якостей, необхідних для її здійснення [2].

Виходячи з проведеного аналізу випливає, що, по-перше, особистість є носієм соціального, по-друге, людина стає особистістю в процесі набуття соціального досвіду у свідомій активній діяльності та спілкуванні, і по-третє, цей досвід накопичується в процесі спільної діяльності при вступ людини в певні суспільні відносини, які визначають життєдіяльність індивіда, формуючи її як особистість. Пізнання інших людей, ставлення до них, поводження з ними для більшості людей - це той «стрижень, який утворює особистість», визначає її «комунікативне ядро». Під «комунікативним ядром» розуміється характерне для особистості єдність відображення, ставлення та поведінки [34].

Педагогічний розгляд особистості в руслі системно-динамічної концепції (К. Платонов) дозволяє бачити багатовимірність і багаторівневість розвитку особистості, особливо в умовах професійного навчання. Безліч властивостей і зв’язок їх з ієрархізованою підсистемою видів життєдіяльності, в яких ці властивості виявляються, роблять особистість багатовимірної підсистемою. Основою багаторівневості особистості є рівні, пов’язані з узагальненням життєвого досвіду і відповідно з різноманітністю прояву особистісних властивостей у ситуаціях цілеспрямованого навчання.

У сучасній психології особистість трактується з позицій розгляду людини як представника певного суспільства і з позицій колективу як суб’єкта, що усвідомлює своє ставлення до навколишнього, що займається певною діяльністю та має індивідуально-психологічні особливості. Особистість вчителя технології і підприємництва досліджується в єдності типового та індивідуального, у процесах формування, соціалізації, системно-цілісного навчання і виховання [10, 13, 17]. При цьому аналіз динаміки особистості припускає постійний облік змін властивостей, якостей людини, процесів його становлення і розвитку. Такий підхід видається нам особливо важливим, так як, з одного боку, розвиток пов’язаний з визначенням і самовизначенням особистості, а з іншого – з типом і способом розв’язання суперечностей між особистістю та соціальною дійсністю, власним життям, оточуючими [1].

Таким чином, проведений аналіз наявних психологічних підходів до розуміння особистості людини дозволяє виділити наступні, найбільш загальні положення, облік яких, на нашу думку, важливий при організації процесу професійного навчання у вузі.

Особистість являє собою особливий рівень соціального розвитку людини;

Особистість людини розвивається в процесі його власної діяльності, в процесі пізнання і спілкування.

Особистість – це цілісна структура, що володіє унікальним, динамічним співвідношенням просторово-часових орієнтацій, потребностно-вольових переживань, змістовних спрямованостей, рівнів освоєння і форм реалізації діяльності, які забезпечують свободу самовизначення у вчинках і міру відповідальності за їх наслідки.

Особистість може бути представлена в термінах її якостей і в термінах її основних типів. Вихідною для педагогічного розуміння особистості та розвитку її основних складових якостей у навчанні є теорія С. Рубінштейна, згідно з якою в психічному образі особистості виділяються різні сфери чи області рис, що характеризують різні сторони особистості, які взаємодіють один з одним в конкретній діяльності людини, взаємопроникні один в одного і змикаються в реальному єдності особистості [18].

Особистість, інтерпретируєму через систему певних якостей, складають ті якості, які людина знаходить в процесі соціальної взаємодії, пізнання, відносин, діяльності та спілкування на основі власної активності і самостійного творення себе. При цьому, в педагогічному плані якості характеризуються:

а) як «сформовані риси особистості, стійко проявляються в поведінці, як органічний сплав реальних дій, внутрішніх відносин і переживань» [54, c. 48],

б) як «довгостроково існуючі характеристики, які проявляються в поведінці індивіда в різних ситуаціях» [31, с. 33-34],

в) як «сталий властивість особистості в тій чи іншій сфері життєдіяльності, яке виражається в органічній єдності її потреб, свідомості, емоційно-вольової сфери та практичних дій» [29, c. 36].

Для проектування педагогічного процесу розвитку особистості важливо присутність двох сторін якості - мотиваційно-ціннісної, визначальною спрямованість на здійснення діяльності деякого виду, та інструментальної, охоплює ті кошти (включаючи знання, вміння, навички, фізичні та вольові можливості), за допомогою яких особистість реалізує цю спрямованість [3].

Отже, в наявності дві стратегії формування особистісних якостей: інструментальні властивості формуються відповідно до заздалегідь складеної програмою, а розвиток мотиваційних – лише стимулюється. Основний шлях педагогічної стимуляції розвитку якостей полягає в тому, щоб, спираючись на мотиви, що вже є у виховуваних, залучати їх до діяльності, яка сприяє становленню необхідних якостей. У результаті складаються стійко проявляються індивідуальні особливості особистості, які утворюють цілісний склад «душевної» життя особистості, її тип, що виявляється в манерах, звичках, складі розуму, емоційної «забарвленні», ніж регулюються міжособистісні відносини, у своїй сукупності складають характер особистості, який проявляється у типових для нього способах діяльності [3, c. 4].

Якості особистості виступають і як умова, і як результат виконання людиною будь-якого виду діяльності, причому, успішне виконання певного виду діяльності закріплює і розвиває в її процесі якості певного рівня. Структурно в якості особистості присутні як мотиваційні елементи (спрямованість на здійснення діяльності), так і інструментальні (знання, вміння, навички, за допомогою яких особистість реалізує цю спрямованість). Поняття професійно значущих якостей (далі – ПЗЯ) як відношення особистості до своєї професії, праці і людей, що включають в себе стійкий сплав мотивів, форм і способів професійно-рольової поведінки, в якому ці відносини втілюються, є вельми важливим для проектування і педагогічної організації системи навчання у ВНЗ з метою професійного становлення особистості.

Виходячи з теорії системогенезу професійної діяльності (В. Шадриков), професійно значущі якості особистості можна уявити як систему, яка формується в процесі життєдіяльності і виявляється в кожному поведінковому акті своєю певною стороною, своїми поєднаннями [23]. При цьому, аналізуючи якості особистості в контексті з діяльністю, згідно К. Платонову, важливо ділити їх на більш-менш «професійно значущі», а вже потім на «позитивно значущі» і «негативно значущі» для особистості [18, c. 154].

Професійно значимі якості визначаються К. Платоновим як «властивості особистості, сукупність яких є потенційними або актуальними здібностями до даної діяльності, ослаблення яких призводить до стійких помилкових дій при професійному навчанні і знижує ефективність певної професійної діяльності» [17, c. 106].

Аналіз наявних у психолого-педагогічній літературі підходів до класифікації та розвитку ПЗЯ особистості свідчить, що вони (ПЗЯ), по-перше, співвідносяться і формуються в певній діяльності, по-друге, характеризуються як здатність до конкретної діяльності, які в цій же діяльності й розвиваються.

Отже, професійно значущі якості особистості вчителя технології і підприємництва включають в себе сукупність істотних і найбільш стійких особистісних властивостей, умінь і здібностей, які необхідні для виконання професійних функцій і реалізації в професійній діяльності вчителя технології і підприємництва.

Процес підготовки вчителів технології та підприємництва у ВУЗі являє собою багатокомпонентну систему високого ступеня складності, де кожна навчальна дисципліна, в тому числі Підприємництво і Менеджмент, виконують виховну, розвиваючу і навчальну функції. У процесі навчання цих дисциплін часто важко поглиблювати спеціально-професійні знання та вміння, особливо це відноситься до спеціалізаціями, коли студенти отримують додаткову підготовку.

Таким чином, виходячи з багатофункціональності професійної діяльності студента, що включає гносеологічний, організаторський, конструктивний, комунікативний аспекти та можливостей навчальної дисципліни Підприємництво і Менеджмент вузівському викладачеві важливо представити загальний план розвитку соціально-комунікативних якостей, реалізованих у системі "людина-людина". Тут об’єктивно виділяються п’ять груп професійно значущих якостей особистості вчителя технології і підприємництва, що розвиваються в процесі навчально-пізнавальної діяльності та спілкування на заняттях Підприємниства та Менеджмнту.

Проектувально-конструктивні якості – професійні якості, необхідні вчителю технології та підприємництва для планування виховної діяльності, передбачення труднощів, особливостей роботи з колективом.

Організаторські якості – якості, наявність яких дає можливість студенту керувати діяльністю колективу і своєю діяльністю з метою виконання поставлених завдань.

Комунікативні якості – група якостей, що дозволяють студентові встановлювати і підтримувати відносини і сприятливий соціально-психологічний клімат у колективі.

Гностичні якості – якості, необхідні студенту для пізнання психічного стану підлеглих, вибору необхідних методів впливу, вивчення себе і своєї діяльності з метою самовдосконалення.

Моральні якості – група якостей, що виражають суспільну спрямованість студента.

Більше наочне уявлення про характеристику якостей особистості студента та показники цих якостей містить таблиця 1.1.

Таблиця 1.1

Характеристика якостей особистості вчителя технології і підприємництва, актуальних для майбутньої професійної діяльності

Професійно-значущі якості студента	Показники прояву якостей у навчальній діяльності
1	2
Проектувально-конструктивні якості Цілеспрямованість у постановці і вирішенні завдань Здатність до перебудови діяльності своєї і колективу в новій ситуації Уміння передбачити перспективу діяльності своєї і колективу Уміння планувати відносини з людьми Уміння передбачити можливі труднощі у відносинах і вчинках	Виявляються в розумному плануванні і впорядкованості пізнавальної діяльності, виборі оптимальних прийомів роботи, вмінні передбачити можливі труднощі, визначенні характеру керівництва роботою, в умінні і здатності до передбачення можливих змін конкретної діяльності, у прагненні і бажанні налаштуватися на конструктивний діалог, не критикувати іншого за те, що він інший, поважати його точку зору, позицію.
Організаторські якості Організованість Розпорядливість Ініціативність Самостійність у вчинках і відносинах Справедливість у взаєминах з підлеглими	Виявляються в умінні керувати діяльністю колективу з урахуванням динаміки його розвитку, в організації своєї діяльності та діяльності колективу, здатності застосовувати нові виховні прийоми, в умінні свідомо підпорядковувати свою поведінку правилам і нормам, у вимогливості і справедливості у взаєминах, вумінні неупереджено і об’єктивно будувати відносини з іншими людьми.
Комунікативні якості Товариськість Уміння запобігати та розв’язувати конфлікти Здатність до співтворчості та діалогу з людьми Доброзичливість у відносинах з людьми Почуття гумору	Виявляються у встановленні контактів «начальник - підлеглий », «підлеглий - підлеглі», в знаходженні у підлеглих найбільш сильних сторін їх особистості, у вселенні їм впевненості у собі, у запобіганні та розв’язанні конфліктів, в умінніпозитивно оцінювати здібності іншого, самокритично ставитися до власних промахів.
Гностичні якості Спостережливість Здатність до самоаналізу, рефлексії Здатність відмовитися від стереотипів у діяльності, подолати інерцію мисленняконцентрації та перерозподілу уваги Об’єктивність в своїх оцінках	Виявляються в плануванні спілкування з підлеглими з урахуванням психологічних закономірностей, у виборі найбільш ефективних методів і прийомів роботи з підлеглими, в діях згідно ситуації, у швидкій реакції на зміни, у виділенні головного та узагальненні, в баченні в явищах і фактах не помічають іншими деталей, в гнучкості мислення.
Моральні якості Відповідальність за виконувану справу Почуття власної гідності	Виявляються в спокої і стійкості у всіх ситуаціях, у відповідальному ставленні до здійснюваної діяльності, гідному поведінці в суспільстві, в самоповазі, у свідомому поведінці, вмінні володіти собою, здатність зберігати оптимізм і життєлюбність.

У результаті аналізу психолого-педагогічної літератури з проблеми розвитку ПЗЯ вчителя технології і підприємництва можна зробити наступні висновки.

Становлення особистості відбувається в процесі діяльності, пізнання і спілкування, де особистість виступає суб’єктом діяльності у процесі оволодіння як суспільно-історичними формами діяльності, так і при організації своєї активності. Особистість складається в процесі засвоєння людиною досвіду суспільного життя, норм, необхідних для ефективної взаємодії з різними людьми, здійснення різних видів діяльності, і теоретично може бути описана як система найбільш істотних якостей, які проявляються в реальній діяльності, спілкуванні, пізнанні людей.

Якості, утворюючи особистість як соціальну систему, перебувають у взаємозв’язку, впливають один на одного, характеризуються відносною стійкістю і взаємодією один з одним. У сучасній психології особистість розглядається і як представник певного суспільства, і як суб’єкт колективу, що має індивідуальні особливості і займається певною діяльністю. Для ефективного розвитку особистості майбутнього вчителя технології і підприємництва у вузівському навчальному процесі, слід дотримуватись таких умов.

По-перше, це усвідомлення і розуміння учнями вимог, що пред’являються майбутньою професією до їх здібностей, умінням, якостям особистості.

По-друге, - узгодженість педагогічних вимог до організації навчальної діяльності з конкретних дисциплін з потребами самої особистості в її саморозвитку.

По-третє, - необхідність педагогічного проектування процесу організації навчання на основі системного та послідовного педагогічного аналізу шляхів та умов формування у особистості нормативних еталонів її професійної діяльності, закріплених, з одного боку, у статутах, директивах, інструкціях, представлених у вигляді культурних виховних і навчальних традицій, зберігаються і розвиваються в російських навчальних закладах - з іншого.

Педагогічна розробка нормативно-функціональної моделі особистості майбутнього вчителя технології і підприємництва являє собою моделювання майбутньої практичної діяльності випускника вузу в її основних функціях і ролях особистості. Нормативно-функціональна модель відображає найбільш загальні тенденції формування вчителя технології і підприємництва в навчальному закладі, включає опис і внесення в навчальний процес функціональних особливостей професійної діяльності та відповідної їй структури основних ПЗЯ особистості. Необхідні для успішного оволодіння даною професійною діяльністю особистісні якості на різних етапах професійного становлення вчитель технології та підприємництва цілеспрямовано і послідовно розвиваються в період його навчання у ВНЗ. Для цього плануються такі форми навчальних завдань, в яких студенти включаються в основні види навчально-пізнавальної та комунікативної діяльності на навчальних заняттях.

Під професійно значущими якостями особистості вчителя технології і підприємництва розуміється сукупність істотних і найбільш стійких особистісних властивостей, умінь і здібностей, які необхідні для виконання професійних функцій і успішної реалізації особистості у професійній діяльності. Оскільки в змістовному плані процес розвитку ПЗЯ вчителя технології і підприємництва здійснюється в процесах діяльності, спілкування та пізнання (теорії Л. Виготського, С. Рубінштейна та Б. Ананьєва про взаємопроникнення і взаємодії властивостей особистості і прояві їх у конкретній діяльності людини), то при організації педагогічної діяльності з розвитку ПЗЯ вчителя технології і підприємництва в процесі навчання важливо брати до уваги багату функціональність професійної діяльності вчителя технології і підприємництва.

З урахуванням широких можливостей предметів Підприємництво і Педагогічний менеджмент в плані розвитку соціально-комунікативних якостей особистості, що реалізовуються і розвиваються у навчальній діяльності, пізнанні і спілкуванні, виділяється п’ять груп якостей, які найбільш оптимально відповідають діяльності майбутнього вчителя технології і підприємництва. Серед них проектувально-конструктивні, організаторські, комунікативні, гностичні та моральні якості, складові п’яту групу, які як би пронизують в ціннісному плані всю діяльність людини. Без них немає і не може бути ціннісно-орієнтованої особистості, здатної в сучасних умовах реалізувати себе як у професійній діяльності, так і в соціальній взаємодії з людьми взагалі.