3. До найбільш раціональних методів формування звички до застосування фізичних вправ спеціалісти (Ареф”єв в.Г., 1995) відносяться наступні методи:

• що забезпечують усвідомлене засвоєння знань, вмінь, навичок;

• що розвивають інтерес до занять ФК;

• що сприяють розвитку самооцінки рухів;

• що забезпечують урахування індивідуальних особливостей учнів під час самостійного виконання домашніх завдань з ФК;

• що виховують звичку до активного відпочинку в режимі дня.

Під поняттям “звичка” розуміють сформовану дію, виконання якої за деяких обставин стає потребою людини.

“Потреба” у свою чергу – необхідність у чому-небудь, об’єктивно необхідному для підтримання життєдіяльності та розвитку організму, людської особистості, соціальної групи, суспільства загалом, внутрішній збудник активності.

4. На уроці навчання загально розвиваючих вправ слід проводити у наступній послідовності: спочатку всьому класу пропонують виконати 4-5 вправ, у подальшому слід виконувати вправи, які кожний учень підготував вдома для розвитку рухових якостей. Вчителю, у цьому випадку, слід вибірково оцінювати виконання, з урахуванням новизни вправи, допомогти уникати тих або інших помилок. Необхідно добиватись, щоб учні під час виконання ранкової зарядки вдома паралельно із засвоєнням рухових дій запам’ятовували порядок їх виконання, вірно визначали дозування.

Ряд вправ для розвитку рівноваги, спритності, гнучкості викликають у цілого ряду учнів страху, що заважає їх подальшому застосуванню у побуті школяра. Розсіяти цей страх допомагають прийоми роз’яснення, що сприяють вихованню наполегливості, сили волі, сміливості. Важливо також при цьому дотримуватись принципу посильності виконання вправ, дотримання поступового переходу від простих вправ до більш складних. Порушення такої послідовності, включення на перших порах складних вправ може призвести до невиконання їх і навіяти невпевненість у власних (учнів) силах, пригасити інтерес до занять ФК.

Дуже добрий результат дає включення до занять елементів гри, романтики, створення ситуації, які потребують прояву вольових якостей. Після виконання таких завдань (дій) учителю слід вказати кожному учню на помилки і дати домашнє завдання для оволодіння діями ( де допускались помилки). Для одних учнів таке завдання буде тижневим, а для інших – місячним, але воно буде сприяти виробленню звички включати до своїх домашніх занять фізичні вправи.

У ході формування звички займатися ФК слід використовувати розмітку спортивного залу і майданчиків, роз’яснюючи учням можливості її використання під час самостійних занять.

Викликає підвищений інтерес і сприяє закріпленню звички раціонально застосовувати фізичні вправи елемент новизни. Наприклад, з метою закріплення техніки виконання вже відомої вправи, її можна виконувати в різному темпі, з різних положень і т.п., рекомендується виконувати ці вправи у різних умовах – на відпочинку в лісі, під час туристичного походу і таке інше. Джерелами його можуть бути:

• завчасна (до початку уроку) підготовка спортивного залу, майданчика, необхідного інвентаря згідно з метою уроку і з конкретними завданнями формування звички;

• економне використання часу на підготовку учнів до уроку;

• короткі пояснення вчителем нового матеріалу;

• збільшення моторної щільності уроку за рахунок поділу класу на 10-12 груп (за рахунок зменшення кількості учнів у підгрупі);

Встановлено, що обов’язковою складовою успіху у формуванні вказаної звички є відповідна спрямованість у використанні засобів виховання. Так, метод прикладу можна використовувати як у навчальній, так і у позакласній роботі для конкретизації мети занять ФК, постановки перед учнями близької та далекої перспективи. Методи коригування і стимулювання, інструкції, заохочення і покарання активізують мислення та дії учнів. Громадська думка сприяє виконанню навчальних і виховних завдань.

В оцінюючих судженнях учнів провідне місце посідають такі якості підлітка і юнака, як сила, спритність, витримка і т.п. Володіючи такими якостями, вони розцінюють це як шлях до самоутвердження в класі. Вчитель повинен використовувати це як стимул до фізичного вдосконалення, орієнтуючи учнів на позитивні приклади товаришів, батьків і вказуючи шляхи досягнення мети – заняття у спортивних секціях, планування рухового режиму дня і таке інше. Тут повинен обов’язково бути суто індивідуальний підхід. Одних школярів можна зацікавити виконанням обов’язків судді або інструктора на заняттях груп ЗФП (загальної фізичної підготовки), інших – туристичними походами, третіх слід включати в організацію фізкультурних свят, зустрічей з ветеранами спорту і т.п. Потрібно пам’ятати, що школярі охоче займаються тими видами ФК, які їм доступні, де вони з успіхом можуть докласти свої здібності.

Для закріплення звички до занять ФК надзвичайно корисні групові завдання. Їх виконання створює сприятливі умови для взаємодопомоги і взаємоконтролю під час виконання ранкової гімнастики (зарядки), під час фізкультурних пауз, виконання домашнього завдання. До того ж діяльністю такої мікрогрупи вчителю легше керувати.

5. Орієнтовні програми на навчальний рік, спрямовані на формування звички учнів займатися ФК, можуть мати кілька варіантів і включати такі питання (за Ареф”євим В.Г., 1995).

І. Варіант:

1. Правила складання та дотримання режиму дня (теми на рік).

2. Фізичні вправи в режимі дня та їх виконання.

3. Чи вмієш ти виконувати ранкову зарядку, домашнє завдання з ФК?

4. Фізкультурник – приклад у виконанні режиму дня і в тренуванні.

5. Як ми боремось за звання “Спортивний клас?” (теми на чверть).

ІІ. Варіант:

1. Організація та проведення самостійних занять ФК (тема на рік).

2. Мій домашній стадіон.

3. Чому я не пропускаю заняття групи ЗФП, спортивної секції?

4. Спортсмен – школярам приклад.

5. Заняття ФК в режимі дня (теми на чверть).

ІІІ. Варіант:

1. План підготовки до змагань і його виконання.

2. Мої самостійні тренування.

3. Як правильно організувати заняття з ФК на час канікул?

4. Мої плани занять з ФК та їх реалізація.

5. Підготовка та проведення змагань (теми на чверть).

Питання про критерії ефективності виховання у школярів звички до занять ФК, належить до найактуальніших. Вони визначають її цілями. Таким чином критеріями ефективності можуть вважатися такі суттєві відмінні ознаки, за якими можна оцінювати рівень знань і вмінь з ФК, тобто:

• знання форм занять ФК та виконання їх в режимі дня;

• вміння правильно виконувати ранкову зарядку;

• ступінь сприйняття набутих вмінь та навичок на уроках ФК;

• показники ФП учнів;

• вміння правильно організовувати та виконувати домашнє завдання з ФК;

• вміння здійснювати самоконтроль за руховою активністю в режимі дня.

Ознаками фізкультурної активності учнів, які опосередковано свідчать про наявність звички до занять ФК, можна вважати:

• стійкий інтерес до самостійних занять ФК;

• відвідування занять груп ЗФП, спортивних секцій;

• участь у змаганнях на першість класу, школи;

• участь у туристичних походах.