МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ, НАУКИ

МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

«ХАРКІВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ»

Кафедра фінансів

Розрахункове завдання по курсу

«Фінансова звітність на міжнародними стандартами»

Виконала:

ст. гр.БФ-27а

Крисенко А.В.

Перевірив:

Юшко С.В.

Х арків 2012

ЗМІСТ

Вступ……………………………………………………………………………..3

Розділ 1 Теоретична частина…………………………………………………..4

1.1 Переоцінка нематеріальних активів………………………….…………4

1.2 Методи визначення собівартості запасів…………………………….…10

Розділ 2 Практична частина………………………………….…………………16

Висновки…………………………………………………………………………20

Список використаної літератури…………………………………………….…21

ВСТУП

Для залучення інвестицій компанії стикаються з необхідністю представляти фінансові результати своєї діяльності згідно міжнародним стандартам фінансової звітності (МСФЗ). Аналізуючи фінансову звітність відповідно до міжнародних стандартів іноземні інвестори адекватно оцінюють свої вигоди від капіталовкладень в компанію. Адже застосування міжнародних стандартів на підприємстві забезпечує прозорість фінансової звітності, показує правдивість картини фінансового становища і результатів діяльності компаній.

Ведення обліку за міжнародними стандартами в компанії вимагає абсолютно нових знань і практичних навичок роботи бухгалтерів та працівників фінансових служб. Виникає необхідність у навчанні та підвищенні кваліфікації співробітників компанії.

Актуальність вивчення міжнародних стандартів фінансової звітності визначається необхідністю підготовки фахівців до переходу на міжнародні стандарти фінансової звітності та передачі накопиченого досвіду. Отримані знання дозволять фахівцям ефективно проводити фінансовий аналіз діяльності організації для прийняття обгрунтованих та об'єктивних управлінських рішень, визначати оптимальну балансову політику компанії, трансформувати українську звітність і формувати міжнародну звітність для закордонних інвесторів. В результаті компанії підвищать конкурентоспроможність на вітчизняному ринку і створять сприятливий інвестиційний клімат на міжнародному ринку.

Метою даного індивідуального завдання є закріплення навчального матеріалу, розвиток логічного мислення та набуття практичних навиків із дисципліни.

Розділ 1 теоретична частина

1.1 Переоцінка нематеріальних активів

Після первісного визнання нематеріальний актив відображають у балансі:

• за його собівартістю за вирахуванням накопиченої амортизації та накопичених збитків від зменшення корисності;

• за первісною сумою (справедливою вартістю) за вирахуванням подальшої амортизації та подальших накопичених збитків від зменшення корисності.

У разі переоцінки нематеріальних активів їх справедливу вартість визначають на дату переоцінки посиланням на ціни активного ринку.

Активним вважають ринок, на якому існують наступні умови:

• об‘єкти, що продаються та купуються на цьому ринку, є однорідними;

• у будь-який час можна знайти зацікавлених продавців і покупців;

• інформація про ринкові ціни є загальнодоступною.

Отже, об’єктом переоцінки можуть бути лише ті нематеріальні активи, для яких існує активний ринок. На практиці коло таких активів є дуже обмеженим. Прикладом подібних активів можуть бути біржові квоти та ліцензії на таксі в країнах, де вони вільно передаються шляхом купівлі-продажу. Водночас немає активного ринку для авторських прав, торговельних марок та аналогічних унікальних нематеріальних активів. Безумовно, такі активи також продаються та купуються, але операції з ними здійснюються нерегулярно, а ціни в кожному конкретному випадку враховують індивідуальні характеристики об‘єкта.

У разі обліку нематеріальних активів за переоціненою сумою їх переоцінку необхідно проводити регулярно, для того, щоб балансова вартість суттєво не відрізнялася від справедливої вартості цих активів на дату балансу.

При переоцінці окремого нематеріального активу необхідно переоцінювати всі інші активи ( крім тих, для яких немає активного ринку)

класу, до якого він належить.

Клас нематеріальних активів (Class of Intangible Assets) – це група нематеріальних активів, подібних за характером і використанням у діяльності

підприємства.

Прикладом класів нематеріальних активів є такі:

• торговельні марки;

• заголовки та назви видань;

• комп’ютерне програмне забезпечення;

• ліцензії та привілеї;

• авторські права, патенти та інші права щодо промислової власності;

• ноу-хау;

• нематеріальні активи в процесі розробки.

Переоцінка нематеріальних активів не є обов’язковим заходом і здійснюється вона тільки тими підприємствами, які бажають показати своїм партнерам, кредиторам й інвесторам реальний стан нематеріальних активів підприємства.

Якщо підприємством проведена переоцінка об’єктів групи нематеріальних активів, то надалі вони підлягають щорічній переоцінці.

Розглянемо процедуру проведення переоцінок на прикладі.

Приклад. Підприємство займається розведенням і продажем квітів. На балансі підприємства є патент на сорт троянди «Помаранчевий ранок». В 2012 році продажі троянд сорту «Помаранчевий ранок» різко зросли, що призвело до збільшення справедливої вартості патенту.

Умови прикладу. Первісна вартість патенту - 25000,00 грн.; щорічна амортизація - 2500,00 грн.; сума накопиченої амортизації - 5000,00 грн.; залишкова вартість - 20000,00 грн.; справедлива вартість патенту - 50000,00 грн.

Тому що підприємство мало намір співпрацювати з великим інвестором, то воно вирішило зробити переоцінку патенту на сорт троянди «Помаранчевий ранок» й, відповідно, всієї групи нематеріальних активів.

Відповідно до п. 21 П(С)БО 8 переоцінена первісна вартість і накопичена амортизація об’єкта нематеріального активу визначаються як добуток, відповідно, первісної вартості або накопиченої амортизації й індексу переоцінки. Індекс переоцінки визначається діленням справедливої вартості об’єкта, що переоцінюється, на його залишкову вартість.

Отже, індекс переоцінки патенту на троянду «Помаранчевий ранок» складе 2,5 (50000,00 / 20000,00). Вартість патенту після переоцінки розрахована та приведена в таблиці 1.1

Таблиця 1.1 – Вартість патенту після переоцінки

Первісна вартість патенту	-	62500,00 грн.
Сума накопиченої амортизації	-	12500,00 грн.
Залишкова вартість	-	50000,00 грн.

Сума дооцінки залишкової вартості об’єкта нематеріальних активів відображається в складі додаткового капіталу (таблиця 1.2)

Таблиця 1.2 - Сума дооцінки залишкової вартості об’єкта нематеріальних активів

№ з/п	Зміст операції	Бухгалтерський облік		Сума, грн.		Податковий облік
		Дт	Кт			ВД		ВВ
1	Придбаний патент на сорт троянди "Помаранчевий ранок" став придатним до використання	124	154	25000,00		-		-
2	Сума накопиченої амортизації	23	133	5000,00		-		-
3	Дооцінка первісної вартості патенту з одночасним збільшенням накопиченої амортизації	124	133	7500,00		-		-
4	Збільшення додаткового капіталу на суму дооцінки патенту до справедливої вартості	124	423	30000,00	-		-

Таким чином нематеріальні активи дооцінюваються щорічно. Якщо ж виявиться, що в якийсь період часу знадобиться уцінити нематеріальний об’єкт, то в цьому випадку розмір додаткового капіталу зменшується в межах кредитового залишку рахунку 423 "Дооцінка активів".

Приклад 1 (продовження). При черговій переоцінці виявилося, що справедлива вартість патенту становить 5000,00 грн. До цього часу картина в бухгалтерському обліку виглядала таким чином.

Первісна вартість патенту - 32500,00 грн.

Сума накопиченої амортизації - 19500,00 грн.

Залишкова вартість - 13000,00 грн.

Кредитовий залишок на рахунку 423 - 4500,00 грн.

Справедлива вартість патенту - 5000,00 грн.

Процедура здійснення бухгалтером переоцінки нам вже знайома. Індекс переоцінки патенту на троянду "Помаранчевий ранок" становить 0,3846 (5000,00 / 13000,00). Показники вартості патенту після переоцінки:

Первісна вартість патенту - 12500,00 грн.

Сума накопиченої амортизації - 7500,00 грн.

Залишкова вартість - 5000,00 грн.

П(С)БО 8 встановлює, що у випадку наявності (на дату проведення чергової (останньої) уцінки об’єкта нематеріальних активів) перевищення суми попередніх дооцінок об’єкта та відновлення його корисності над сумою попередніх уцінок залишкової вартості цього об’єкта та втрат від зменшення його корисності сума чергової (останньої) уцінки (але не більше зазначеного перевищення) направляється на зменшення іншого додаткового капіталу, а різниця (якщо сума чергової (останньої) уцінки більше зазначеного перевищення) включається до витрат звітного періоду.

Таким чином, сума уцінки залишкової вартості патенту дорівнює 7500,00 грн. Тому що сума попередніх дооцінок склала тільки 4500,00 грн. (кредитовий залишок рахунку 423 "Додатковий капітал"), то різницю в 3000,00 грн. (7500,00 - 4500,00) списуємо на витрати підприємства (таблиця 1.3)

Таблиця 1.3 – Розрахунок суми уцінки залишкової вартості патенту

№ з/п	Зміст операції	Бухгалтерський облік		Сума, грн.	Податковий облік
		Дт	Кт		ВД	ВВ
1	Зменшення суми накопиченої амортизації	133	124	12000,00	-	-
2	Зменшення додаткового капіталу в межах сум попередніх дооцінок	423	124	4500,00	-	-
3	Перевищення суми попередніх дооцінок над сумою уцінки	975	124	3500,00	-	-

Згідно П(С)БО № 8 «Нематеріальні активи»:

21. Переоцінена первісна вартість та накопичена амортизація об'єкта нематеріального активу визначаються як добуток відповідно первісної вартості або накопиченої амортизації та індексу переоцінки. Індекс переоцінки визначається діленням справедливої вартості об'єкта, який переоцінюється, на його залишкову вартість.

Якщо залишкова вартість об'єкта нематеріальних активів дорівнює нулю, то його переоцінена залишкова вартість визначається додаванням справедливої вартості цього об'єкта до його первісної (переоціненої) вартості без зміни суми накопиченої амортизації об'єкта.

Відомості про зміни первісної вартості та суми накопиченої амортизації нематеріальних активів заносяться до регістрів їх аналітичного обліку.

22. Сума дооцінки залишкової вартості об'єкта нематеріальних активів відображається у складі додаткового капіталу, а сума уцінки - у складі витрат звітного періоду, крім випадків, що наведені у п. 23 цього Положення (стандарту).

23. У разі наявності (на дату проведення чергової (останньої) дооцінки об'єкта нематеріальних активів) перевищення суми попередніх уцінок об'єкта і втрат від зменшення його корисності над сумою попередніх дооцінок залишкової вартості цього об'єкта і вигід від відновлення його корисності сума чергової (останньої) дооцінки, але не більше зазначеного перевищення, включається до складу доходів звітного періоду, а різниця (якщо сума чергової (останньої) дооцінки більше зазначеного перевищення) спрямовується на збільшення іншого додаткового капіталу.

У разі наявності (на дату проведення чергової (останньої) уцінки об'єкта нематеріальних активів) перевищення суми попередніх дооцінок об'єкта і вигід від відновлення його корисності над сумою попередніх уцінок залишкової вартості цього об'єкта і втрат від зменшення його корисності сума чергової (останньої) уцінки, але не більше зазначеного перевищення, спрямовується на зменшення іншого додаткового капіталу, а різниця (якщо сума чергової (останньої) уцінки більше зазначеного перевищення) включається до витрат звітного періоду.

24. При вибутті об'єктів нематеріальних активів, які раніше були переоцінені, перевищення сум попередніх дооцінок над сумою попередніх уцінок залишкової вартості цього об'єкта нематеріальних активів включається до складу нерозподіленого прибутку з одночасним зменшенням додаткового капіталу. Перевищення сум попередніх дооцінок об'єкта нематеріальних активів над сумою попередніх уцінок залишкової вартості цього об'єкта нематеріальних активів може щомісяця (щокварталу, раз на рік) у сумі, пропорційній нарахуванню амортизації, включатися до складу нерозподіленого прибутку з одночасним зменшенням додаткового капіталу. При цьому до складу нерозподіленого прибутку при вибутті цього об'єкта включається залишок перевищення сум попередніх дооцінок над сумою попередніх уцінок такого об'єкта, що відображений у складі додаткового капіталу. Відомості про суму перевищення попередніх дооцінок над сумою попередніх уцінок об'єкта, що включені до складу нерозподіленого прибутку, заносяться до регістрів аналітичного обліку нематеріальних активів.