- •Вступ до курсу «Історія педагогіки»
- •1.1. Значення, предмет, завдання та структура навчального курсу «Історія педагогіки»
- •Навчальні заклади до 18 ст в європі та росії
- •3Джерела історії педагогіки
- •4.Особливості виховання на різних етапах розвитку первісного суспільства
- •5.Педагогічна думка в рабовласницькому суспільстві
- •6.Особливості освітньо-виховної практики та педагогічної думки в епоху Середньовіччя
- •18Розвиток університетської освіти в епоху середньовіччя
- •52 Освіта за часів гетьманату та дирикторії
- •55 Система шкільної освіти до 1930
- •57 Структура систеит шк осв запров в 1934
- •59. Перебудова навчально-виховної роботи в школах України 1931- 1941з
- •61 Особливості роботи під час великої вітчизняної війни в 41 -45
- •60 Основні напрперебуд навч вих. Роб в школах 43-45
- •62 Відбудова і розвиток шк.І пед укр. В 45-58
- •63. Запровадження системи платного навчання в укр. 40-50 рр.
- •64.Розвиток педагогіки в контексті закону про зміцнення звязку школи з життям
- •65. Характерні риси радянської тоталітарної школи
- •65. Проблеми розвитку пед. В 60 – 90 рр.
- •67.Освітня та педагогічна діяльність сковороди
- •63.Педагогічні погляди та освітня діяльність ломоносова
- •71. Освітня та педагогічна діяльність Пирогова
- •68.Педагогічні ідеї о.В. Духновича
- •70.Педагогічні погляди т.Г. Шевченка
- •77. Освітня та педагогічна діяльність Толстого
- •78.Педагогічні ідеї м.Корфа
- •72. Загалгогічні ідеї Ушинський к.Д.
- •73. Ідея народного виховання ушин
- •74. Про моральне виховання як складову частину гармонійного розвиткуУшинський
- •75. Дидактичні погляди і вказівки Ушинський
- •76. Проблема вчителя та підготовки в працях Ушинський
- •81.Педагогічне значення творів п. А.Грабовського
- •82.Пантелеймон куліш на ниві освіти України
- •83.Педагогічна діяльність драгоманова
- •84.Педагогічна діяльність с. Ф. Русової
- •85. Проблема освіти, школи та педагогічної думки в творч спад Франка
- •86. Педагогічні ідеї грінченка
- •88. Педагогічні ідеї лесі українки
- •89. Педагогічна діяльність с. В. Васильченка
- •90.Творець проекту української радянської системи освіти григогій гринько
- •91.Новаторська педагогічна діяльність макаренка
- •92.Трудове виховання молоді в педагогічній спадщині
- •93.Освітнє і виховне значення естетичного виховання
- •94.Проблема –сімя школа
- •95.Проблема морального виховання
- •96.Суперечності в педагогічних поглядах макаренка, сучасні погляди на його творчу спадщину
- •97.Педагогічна діяльність і.Огієнка
- •98. Педагогічні погляли блонського та с. Т. Шацького
- •99. Педагогічна діяльність і теоретична спадщина в.Сухомлинського
- •100. Народна педагогіка – основа творчої спадщини в. О. Сухомлинського
- •101. Педагогічна діяльність григорія ващенка
61 Особливості роботи під час великої вітчизняної війни в 41 -45
У роки війни (1941 —1945) радянське шкільництво в Україні спрямовувало зусилля передусім на збереження школи і перебудову її роботи відповідно до умов воєнного часу. Вже на початку війни було евакуйовано у східні райони дітей, вчителів, дитячі будинки, технікуми, вищі навчальні заклади разом зі студентами і викладачами. Партизани відкривали «лісові школи», що працювали в надзвичайно складних умовах. З визволенням території України від окупантів почалася відбудова шкіл. Здійснювалася вона в умовах розрухи, зростання кількості безпритульних дітей, відсутності вчительських кадрів, приміщень для занять.
60 Основні напрперебуд навч вих. Роб в школах 43-45
Ще під час війни було ухвалено низку важливих для розвитку шкільництва рішень: дітей до школи приймали з 7-річного віку; запроваджувалося роздільне навчання хлопчиків і дівчаток (проіснувало до 1954 р.); з'явилися нові типи навчально-виховних закладів (школи робітничої і селянської молоді, суворовські та нахімовські училища); відкривалися дитячі будинки для дітей-сиріт; запроваджувалися обов'язкові випускні екзамени, нагородження випускників-відмінників золотою і срібною медалями тощо.
62 Відбудова і розвиток шк.І пед укр. В 45-58
Після війни розгорнулася активна робота з відновлення роботи школи на всіх територіях України. 1949 року відбувся перехід до загальної обов’язкової семирічної освіти. З 1956 р. створюється новий тип школи – школа-інтернат, куди приймалися діти одиноких матерів, інвалідів, сироти.
24 грудня 1958 р. було видано закон "Про зміцнення зв’язку школи з життям та про дальший розвиток системи народної освіти в СРСР". Цей закон визначав:
– перехід до обов’язкової 8-річної освіти для дітей віком від 7 до 15-16 років;
– організацію виробничого навчання і виробничої практики з метою поєднання навчання з продуктивною працею дітей (вся молодь віком 15-16 років повинна була включатися у посильну суспільно-корисну працю);
– структуру основних типів шкіл:
а) школи робітничої і селянської молоді (вечірні і заочні середні загальноосвітні школи), де працююча молодь, яка має 8 класів, отримує середню освіту і підвищує професійну кваліфікацію протягом 3-х років;
б) середні загальноосвітні трудові політехнічні школи з виробничим навчанням (11-річні: 8 класів + 3 роки для отримання повної середньої освіти та професійної підготовки в одній із галузей народного господарства);
в) технікуми й інші середні спеціальні учбові заклади, де на базі 8-річної освіти отримується загальна середня і середня спеціальна ос
елике шкільне будівництво розгорнулось у Західній Україні За п'ять років там було побудовано 1087 шкіл. У перші повоєнні роки тут працювало майже чотири тисячі шкіл. Чисельність учнів середніх шкіл зросла з 61 тис. у 1939р. до 285 тис. у 1950/51 навчальному році. Вирішено було й ще одне завдання — ліквідувати серед населення неписьменність та малописьменність. Для цього було створено 12 тис. гуртків. У 1945—1948 рр. майже 300 тис. чол, в основному жінок, навчилися грамоті (Там само — С 20).
Помітною віхою у культурному житті було відновлення зруйнованих у роки війни Київського, Харківського, Одеського університетів та інших вищих навчальних закладів. У другій половині 40-х років відновили роботу всі вузи, які діяли перед війною. Крім того, було створено 16 нових (гірничий у Харкові, автодорожний, інститут іноземних мов у Києві та ін.). У вищих навчальних закладах відкривалися факультети з нових напрямів науки та техніки. Так, у Дніпропетровському університеті у 1952 р. було організовано фізико — технічний факультет для підготовки фахівців з ракетної техніки.
Особливо швидко зростала мережа вищих навчальних закладів у Західній Україні їх кількість за п'ять повоєнних років збільшилась з 5 до 25. Зокрема, було відкрито Ужгородський державний університет У 1950/51 навчальному році у вищих навчальних закладах Західної України навчалося 24 тис. студентів. У наступні роки кількість навчальних закладів та чисельність студентів продовжували зростати. В 1952 р. було відкрито перший на Волині педагогічний інститут.
Усього в Україні наприкінці четвертої п'ятирічки діяло 160 вищих навчальних закладів і 500 технікумів. У них відповідно навчалося 20 тис. студентів і 265 тис. учнів.
Майже половина студентів навчалася на заочних та вечірніх відділеннях, що в цілому негативно впливало на рівень фахової підготовки. Недоліком навчально-виховного процесу була його надмірна заідеологізованість.