- •3. Техніка орг-ції консульт зустрічі клієнта з п-к.
- •4.Психологическое консультирование и психотерапия
- •7. Організація та проведення психологічного консультування.
- •31.Термінологічна «кухня» консультування
- •32. Дослідження проблеми – збір інфо.
- •33. Первинна діагностика проблеми.
- •34. Ідентифікація проблеми
- •35. Постановка та розв'язання терапевтичного завдання
- •36.Результативність консультативної роботи
- •37. Технологія консультативної взаємодії
- •38. Налагодження ефективного контакту
- •39.Поняття про рапорт
- •40. Приєднання-фокус уваги та калібрування.
- •41. Сутність підлаштування.
- •42. Робота з сенсорними модальностями
- •43. Нетестова діагностика: поняття про психологічні ключі
- •44 Навички ведення консультативного інтерв’ю
- •2) Техніки відображення
- •3) Відображення значень
- •45. Техніки прояснення інформації.
- •46. Рефлексивне слухання
- •47.Навички заохочення мовлення
- •48. Поняття про парафразу (д. Трунов)
- •49. Мікронавички зясування та уточнення інформації.
- •50. Мікронавички розпізнавання емоційних переживань.
- •51. Техніки відображ почуттів.
- •52 Техніки фокусування.
- •53. Поняття про емпатійну відповідь
- •54. Техніки відображення значень
- •55.Мовлення як інструмент терапевтичного впливу
- •56. Поняття про метамодель комунікації
- •4) Робота з образом і символом
- •5) Терапевтична метафора
- •6) Трансформація емоційних переживань
- •7) Усвідомлення: «карта не територія»
- •8) Життєві навички
- •58. Поняття про психотерапевтичний дискурс
- •59. Тіло та тілесний симптом як індикатори псих. Проблем
- •60. Використання активізації несвідомих процесів в проц. Конс.
- •61. Робота з образом і символом в процесі консультування.
- •62. Інтерпретація сновидіння як ключ до розв'язання психологічних проблем
- •63.Терапевтична метафора та її значення в консультуванні
- •65. Засоби впливу на клієнта: терапевтичний аспект консультування
- •66. Техніки зв’язування в псхл консулат ( питання 67-75)
- •67. Фокусування інформації в психологічному консультуванні
- •68 Неконгруентність та робота з нею
- •69. Зворотній зв'язок в процесі консультування
- •70. Інтерпретація в процесі консультування
- •71.Конфронтація в процесі консультування
- •72. Робота з опором та переносом
- •73. Навіювання як основа інтервенції в процесі консультування
- •74. Психологічна інформація як чинник впливу в консульт
- •75. Визначення пріоритетів в процесі консультування
- •76 Маєвтика або сократичний діалог в процесі консультування
- •78. Директиви
- •79.Переформування (рефреймінг) в процесі консультування
- •80.Актуалізація ресурсів людини
- •81. Поняття про інсайт в консультативній роботі. Привести приклади з літератури і власного життя
- •82. Метафора: види,застосування,приклади
- •83. Психосоматичний симптом як індикатор психологічних проблем
- •84. Поняття про психосоматику: сутність, концепції, приклади.
- •85. Трансове навіювання в консультуванні
- •87.Прийоми зняття психологічного напруження клієнта
- •88. Робота психолога-консультанта в ситуації посттравматичного стресу
- •91. Принципи, етапи, загальні правила психологічної діагностики в процесі консультування
- •94. Віково-псих. Проблеми в практиці псих. Консультування.
- •95.Проблеми консультування літніх та старих людей
- •96. Нормативно-правові основи психологічного консультування
- •97. Предоставление консультации работникам детских учреждений.
- •98. Тілесність як індикатор психологічних проблем.
- •99 Проблемна анатомія як допоміжний інструмент побудови психологічних гіпотез.
- •100. Біосинтез, біодинаміка та їх використання в консультативній практиці.
- •101. Психосоматика та її місце в психологічному консультуванні.
- •103.Принципи і методи клієнт-центрованого підходу
- •104. Основи психодрами та її використання в консультуванні
- •4 Етап. Формулювання консультативного завдання:
- •5 Етап. Розв'язання консультативного завдання:
- •109.Захист прав споживача психологічних послуг.
- •110. Проблемна анатомія як допоміжний інструмент побудови псих. Гіпотез
- •111.Методи інтерпретації сновидінь
- •112. Способи роботи з образами в консультативній практиці
- •113. Особистісні зміни в консультативному процесі ( Ягнюк – журнал «Пси» )
- •114. Способи побудови продуктивного діалогу (Фанч)
- •115. Цілеспрямоване консультування та інтерв’ювання (а. Айві)
- •117. Погодин:
- •4 Етап. Формулювання консультативного завдання:
- •5 Етап. Розв'язання консультативного завдання:
65. Засоби впливу на клієнта: терапевтичний аспект консультування
"Навички впливу" - це такі мовленнєві реакції консультанта, в яких він говорить більше і скеровує інтерв'ю сильніше, ніж під час вислуховування. Поділ навичок ведення консультативного інтерв'ю на навички вислуховування та навички впливу зовсім умовний. Адже навичок вислуховування при високій майстерності консультанта може бути цілком достатньо для ефективного перебігу інтерв'ю, а доцільне використання відображення почуттів чи влучного парафразу спричиняє не менший вплив, ніж директива, інструкція чи інтерпретація.
техніки зв’язування: фокусування інформації, неконгруентність та робота з нею, зворотній зв'язок, інтерпретація, конфронтація, робота з опором та переносом, навіювання, психологічна інформація як чинник впливу, визначення пріоритетів.
техніки трансформації: інсайт, маєвтика (сакральний діалог), позиції віддзеркалення, директиви, рефреймінг, актуалізація ресурсів людини.
66. Техніки зв’язування в псхл консулат ( питання 67-75)
фокусування інформації, неконгруентність та робота з нею, зворотній зв'язок, інтерпретація, конфронтація, робота з опором та переносом, навіювання, психологічна інформація як чинник впливу, визначення пріоритетів.
67. Фокусування інформації в психологічному консультуванні
Гарантією плідної співпраці з клієнтом виступає послідовне і неухильне дотримання вибраної теми бесіди. Найпростішим прийомом, що його забезпечує, є концентрування, або фокусування - навичка, яка дозволяє розвивати усвідомлення багатьох чинників, пов'язаних з проблемою, організовувати мислення в конкретно визначеному напрямку. Концентрування використовується здебільшого на третьому-четвертому етапах консультативного процесу для того, щоб почати обговорення, або для підбиття підсумків
А.Айві виділяє 6типів фокусу.
1. Фокус на клієнтові: через вживання власного імені клієнта. Вживаючи ім'я, можна виділити та наголосити найбільш важливі фрагменти розмови, фокусуватися на них. Звертання по імені є засобом управління увагою клієнта
2. Фокус на головній темі або проблемі: використовується переважно тоді, коли, маючи сприятливий прогноз щодо рівня розвитку особистості клієнта, консультант допомагає йому прояснити досить складну життєву колізію, в розумінні якої той відчуває труднощі У проблемно-орієнтованому консультуванні.
3. Фокус на інших людях: Подібний фокус виникає в інтерв'ю не тільки на етапі прояснення проблемної ситуації, але й далі в процесі роботи, особливо коли йдеться про конфліктні взаємини з іншими людьми.
4. Фокус на психотерапевтичних стосунках консультанта з клієнтом, на спільноті: оживляє інтерв'ю, тримає співпрацю в ситуації „тут і тепер".
5. Фокус на консультанті: на особ. чи проф. досвіді. Як правило, такий хід зумовлений необхідністю дати непряму пораду чи зразок переживань, котрий стане у пригоді.
6. Культурно-контекстний фокус: Спроба вписати в культурний контекст те, про що йде мова, корисна з багатьох міркувань: 1) звернення до культурного контексту може багато чого прояснити в тому, що і як переживається людиною,2)в культурному контексті є найрізноманітніші зразки розв'язку життєвих негараздів, яким можна повчитися, 3) відчуття „типовості" унікальних переживань зменшує їх болючий тиск, додає наснаги в пошуку виходу тощо.
Допоміжними навичками, що забезпечують здійснення концентрування, є відкриті та закриті запитання, вміння селекціонувати інформацію для консультативних цілей. Загалом фокусування дозволяє активно "вести" клієнта, спрямовувати хід бесіди.