47. Особливості сегментування промислових та споживчимх ринків.

При сегментуванні промислового ринку використовують кілька груп факторів. Спочатку організації поділяють на сегменти залежно від: розмірів фірми; галузі, в якій діє підприємство; географічного розташування.

Далі для сегментування використовуються такі ознаки:

Очікувані вигоди,

Процес прийняття рішень,

Статус користувача,

Інтенсивність споживання,

Технологічні характеристики,

Індивідуальні характеристики.

Сегментування споживчих ринків може бути здійснено з використанням характеристик та особливостей поведінки споживачів, а саме:

Географічні ознаки – країна, регіон, населений пункт (тип, чисельність населення), клімат, густота населення.

Демографічні ознаки – вік, стать, родинний стан, кількість сленів сімї, освіта, релігія, раса, національність, покоління.

Психографічні ознаки - спосіб життя (консервативність, життєлюби, естети), стиль життя (молодіжний, спортивний, елітарний, богемний, діловий), особистість (обовязкова, суспільна, авторитарна, честолюбна),

Соціально – економічні ознаки – вид занять (спеціалісти, техніки, менеджери, клерки, торгові агенти ), доходи, житлові умови, структура витрат, форми заощаджень, соціальний клас,

Культурні фактори – звичка читати, спосіб проведення вільного часу, традиції, цінності,

Параметри поведінки – причини купівлі, статус користувача, частота користування продукцією, міра випадковості купівлі, міра лояльності, міра потреби у продукції, готовність до купівлі, емоційне ставлення до продукту, міра обізнаності споживача.

48. Цільовий ринок підприємства та критерії його відбору.

Цільовий ринок – частина кваліфіковано доступного ринкуобрана підприємством для подальшої роботи.

49. П’ять типів цільових ринків підприємства.

При виборі цільових ринків підприємство може обрати один з п’яти його типів:

Один сегмент,

Вибіркова спеціалізація (декілька сегментів – декілька товарів декільком групам споживачів),

Товарна спеціалізація (один товар декільком сегментам),

Ринкова спеціалізація (декілька товарів одній групі споживачів),

Повне охоплення ринку (недиференційований маркетинг).

50. Головні вимоги до методики ефективного сегментування ринку.

Ефективна методика сегментування повинна відповідати таким вимогам:

Дійсність (виявлені сегменти повинні складатись із споживачів, які мають однакові запити),

Можливість кількісної оцінки критеріїв (показників) споживачів визначених сегментів,

Прибутковість виявлених сегментів,

Доступність сегментів (можливість досягнення сегментів товарами, інформацією),

Активність (можливість охвату виявлених сегментів).

52. Сутність кон юктури ринку та основні чинники впливу на неї

Найголовнішим напрямком дослідження ринку є вивчення та прогнозування кон’юнктури ринку – стану економіки в цілому, окремої галузі або конкретного товарного ринку, що формується певними факторами і виражається в кон’юнктурних показниках.

У сучасном урозумінні кон’юнктура характеризується сукупністю обставин, виявлених завдяки ринку, від яких залежать процеси піднесення або спаду напруги економічного розвитку і які відображають їх. Кон’юнктура – це по суті ринкова ситуація, яка відображає збіг обставин, від яких залежить і завдяки яким виявляється успіх господарської діяльності.

Кон’юнктура ринку – це існуюча на ринку економічна ситуація, яку характеризують співвідношення між попитом та пропозицією, рівень та динаміка цін, товарних запасів та інші показники.

Ринкову конюк тюрк ринку загалом можна визначити як сукупність сил або чинників, які на певний проміжок часу формують конкретну ситуацію на ринку. Така ситуація характерна певним співвідношенням базових економічних показників попиту і пропозиції.

-функціонування на самому ринку(ринок являеться непередбачуваним, і динамічно розвивающимся, стосовно як макто так мікро середовища під-ства)