- •2. Міжнародне економічне право як галузь міжнародного права.
- •3. Міжнародне економічне право в системі міжнародного права.
- •9. Співвідношення меп і мп.
- •14. Гармонізація законодавства України з правом Європейського Союзу.
- •19. Міжнародно-правові звичаї, судові прецеденти, як джерела міжнародного економічного права.
- •20. Рішення м/економічних організацій як джерела меп.
- •29. Принцип співробітництва держав – основа побудови і розвитку міжнародних відносин.
- •47. Поняття правоздатності держави як суб"єкта м/н відносин мп.
- •41. Держава як суб"єкта мп.
- •42. Організаційні форми м/співробітництва
- •46. Сутність, ознаки та заг хар-ка держави як суб"єкта мп.
- •43. Україна – рівноправний учасник м/н спілкув, суб"єкт мп.
- •48. Принцип розподільної майнової відповідальності між державою і юрид особами при наявності імунітету дер-ви.
- •51. Імунітет держави та його значення в мев.
- •63. Україна - рівноправний член оон.
- •64. Вступ України до Ради Європи: організаційно-правові аспекти.
- •66. Міжнародний суд оон - один з основних органів Організації Об'єднаних Націй.
- •Суд при розв"язанні переданих йому спорів застосовує :
- •67. Міжнародний фонд сільськогосподарського розвитку (ifad) - міжнародна міжурядова організація.
- •186. Міжнародний фонд сільськогосподарського розвитку (іфад). Загальна характеристика
- •68. Світова організація торгівлі - як міжнародна організація.
- •72. Організація з безпеки і співробітництва в Європі (обсс)
- •73. Генеральна Асамблея оон
- •74. Економ і соц рада (екосор)
- •75. Економ комісія оон для Європи (еек)
- •76. Конфер оон з торг і розв.
- •92. Міжнародно-правове регулювання тнк
- •81. Загальна характеристика регіональних економічних організацій на пострадянському просторі.
- •84. Євразійське економічне співтовариство (ЄврАзЕс). Загальна характеристика.
- •85. Регіональне об'єднання гууам. Загальна характеристика.
- •99. Види м.Е.Договорів.
- •110. Оприлюднення, реєстрація та зберігання текстів міжнародних договорів України.
- •102.Віденська конвенція про право м/н договорів.
- •111. Припинення та зупинення дії міжнародних договорів України.
- •113. Набуття чинності міжнародними договорами на території України.
- •127. Джерела міжнародного митного права.
- •128. Міжнародні договори як джерела міжнародного права.
- •126. Міжнародне митне право як складова міжнародного економічного права.
- •129. Митна справа в Україні, митна діяльність та законодавство про неї.
- •138. Загальна характеристика Закону України "Про Єдиний митний тариф".
- •130. Значення митної діяльності та законодавство про неї.
- •133. Принципи митного регулювання.
- •136. Організаційно-правові форми міжнародного митного співробітництва.
- •132. Митний кодекс України – основа правового регулювання митної справи в Україні.
- •137. Митний Союз-одна з форм співробітництва держав.
- •140. Спеціальні митні зони.
- •141. Загальна характеристика Міжнародної конвенції про спрощення і гармонізацію митних процедур.
- •146. Поняття валютних операцій.
- •167. Значення іноземних інвестицій та їх правове регулювання відповідно до законодавства України.
- •165. Особливості правового режиму іноземних інвестицій на території України.
- •156. Євро - єдина європейська валюта: умови використання в безготівковому та готівковому
- •157. Роль державних органів у сфері валютного регулювання і валютного контролю.
- •158. Кабінет Міністрів України як один із органів регулювання валютних відносин.
- •159. Національний банк України - як головний орган валютного контролю.
- •168. Сутність Державної програми заохочення іноземних інвестицій в Україні.
- •201. Законодавство України про правовий регулювання вирішення спорів, які виникли у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
- •202. Основні положення Закону України “Про міжнародний комерційний арбітраж”.
- •117. М/н торгове право як складова меп
- •118. Джерела міжнародного торгового права і Система міжнародного торгового права.
- •119. Принципи м/н торгівлі
- •149. Організ-правовий механізм м/н вал сис-ми.
- •160. Конференція оон про договори міжнародної купівлі-продажу (10 берез. - 11 ківіт. 1980р. Відень)
- •162. Загальна характеристика Угоди про поставки товарів на компенсаційних засадах (компенсаційні кредитні угоди).
- •166. Міжнародні договори як джерело інвестиційного права.
- •152. Міжнародні кредитні організації і фонди, їх функціонування і міжнародно правове регулювання ( На прикладі мвф та мбрр).
- •163. Сутність міжнародного інвестиційного права та його джерел.
- •170. Загальна характеристика Угоди щодо торговельних аспектів іноземних інвестицій (трімс).
- •164. Міжнародно-правове регулювання іноземних інвестицій.
- •171. Поняття та джерела міжнародного транспортного права.
- •153. Співробітництво України з міжнародними фінансовими організаціями
- •174. Правове регулювання міжнар. Морських перевезень.
- •176. Міжнародна морська організація
- •181. Правове регулювання міжнар. Річкових перевезень.
- •177. Правове регулювання міжнар. Залізничних перевезень.
- •178. Правове регулювання міжнар. Автомобільних перевезень.
- •179(180). Правове регулювання міжнар. Повітряних перевезень.
- •187. Значення і правове регул нт співроб.
- •188. Міжуряд орг-я оон з пит освіти, науки і культури (юнеско): її осн цілі та внесок.
- •189. Загальна характеристика Програми розвитку оон (проон).
- •192. Правові основи зовнішньоекономічної діяльності в Україні.
- •193. Укладення зовнішньоекономічних контрактів у відповідності до Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність".
- •196. Принципи зовнішньоекономічної діяльності
- •195.Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності
- •198. Органи держрегулювання зовнішньоекономічної діяльності.
- •197. Державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності
- •199. Національний банк України - один із органів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.
- •200. Міністерство економіки та з питань європейської інтеграції як орган державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності
- •203. Арбітраж як один із засобів розв'язання спорів.
- •110. Реєстрація міжн. Договорів.
- •175. Загальна характеристика міжнародного морського права
- •2. Міжнародне економічне право як галузь міжнародного права.
1. Поняття міжнародного економічного права. Існує декілька концепцій міжнародного економічного права, серед яких особливо чітко виділяють дві. Перша концепція (Шварценбергер): МЕП — галузь міжнародного публічного права. Воно включає в себе такі компоненти: 1) володіння природними ресурсами та їх експлуатація; 2) виробництво та розподіл товарів; 3) невидимі міжнародні угоди господарського або фінансового характеру; 4) кредити та фінанси; 5) відповідні послуги; 6) статус і організація суб'єктів, які здійснюють таку діяльність. Отже, основний висновок першої концепції полягає в тому, що норми МЕП – це частина м/публічного права. Вони створюються суб’єктами МП і використовуються для врегулювання відносин, що виникають між ними. Також існує друга концепція, відповідно до якої в систему МЕП включаються не лише норми м/публічного, а й м/приватного права, національні норми, які регулюють МЕВ. . 3) існувала свого часу і вітчизняна концепція. Вперше вона була розроблена і обґрунтована наприкінці 20-х років українським академіком Корецьким, який розглядав Мгосподарське(Е)П як комплексну міжгалузеву дисципліну, яка регулювала м/публічно-правові та цивільно-правові відносини. Він наголошував, що систему норм, якими регулюються світові господарські відносини, має дати м/господарське право.
Отже, МЕП – це система норм і принципів, які регулюють відносини між державами і м/організаціями, між м/організаціями в процесі м/економічного співробітництва, що є самостійною галуззю м/публічного права.
2. Міжнародне економічне право як галузь міжнародного права.
Розглядаючи співвідношення МЕП з МП, слід зазначити, що перше базується на нормах і принципах останнього. Саме МП є основою МЕП. Тому необхідно звернути увагу на те, що суб’єктами міжнародного публічного права є держави, їх угрупування і м/організації, які виступають одночасно і відповідними суб’єктами МЕВ. Система м/норм і принципів, які регулюють відносини між державами і м/організаціями, процес організації і здійснення м/економічного співробітництва, становить самостійну галузь м/публічного права – МЕП.
Як складова МП МЕП може і повинно розглядатись як самостійна правова система, галузь права. Водночас слід мати на увазі і те, що МЕП не є та і не може бути абсолютно відособленою галуззю МП. Воно перебуває у функціонально-структурних і взаємно обумовлених зв’язках з ін. галузями МП – правом зовнішніх зносин, правом м/договорів, правом м/організацій, м/повітряним, морським, екологічним, авторським, космічним правом та ін.
3. Міжнародне економічне право в системі міжнародного права.
Розглядаючи співвідношення МЕП з МП, слід зазначити, що перше базується на нормах і принципах останнього. Саме МП є основою МЕП. Тому необхідно звернути увагу на те, що суб’єктами міжнародного публічного права є держави, їх угрупування і м/організації, які виступають одночасно і відповідними суб’єктами МЕВ. Система м/норм і принципів, які регулюють відносини між державами і м/організаціями, процес організації і здійснення м/економічного співробітництва, становить самостійну галузь м/публічного права – МЕП.
Як складова МП МЕП може і повинно розглядатись як самостійна правова система, галузь права. Водночас слід мати на увазі і те, що МЕП не є та і не може бути абсолютно відособленою галуззю МП. Воно перебуває у функціонально-структурних і взаємно обумовлених зв’язках з ін. галузями МП – правом зовнішніх зносин, правом м/договорів, правом м/організацій, м/повітряним, морським, екологічним, авторським, космічним правом та ін
4. Характеристика концепцій міжнародного економічного права.
Концепція це – спосіб розуміння, трактування яких-небудь явищ, основна точка зору.
Існує декілька концепцій міжнародного економічного права, серед яких особливо чітко виділяють дві. Перша концепція (Шварценбергер): МЕП — галузь міжнародного публічного права. Воно включає в себе такі компоненти: 1) володіння природними ресурсами та їх експлуатація; 2) виробництво та розподіл товарів; 3) невидимі міжнародні угоди господарського або фінансового характеру; 4) кредити та фінанси; 5) відповідні послуги; 6) статус і організація суб'єктів, які здійснюють таку діяльність. Отже, основний висновок першої концепції полягає в тому, що норми МЕП – це частина м/публічного права. Вони створюються суб’єктами МП і використовуються для врегулювання відносин, що виникають між ними. Також існує друга концепція, відповідно до якої в систему МЕП включаються не лише норми м/публічного, а й м/приватного права, національні норми, які регулюють МЕВ. . 3) існувала свого часу і вітчизняна концепція. Вперше вона була розроблена і обґрунтована наприкінці 20-х років українським академіком Корецьким, який розглядав Мгосподарське(Е)П як комплексну міжгалузеву дисципліну, яка регулювала м/публічно-правові та цивільно-правові відносини. Він наголошував, що систему норм, якими регулюються світові господарські відносини, має дати м/господарське право.
5.Система МЕП.Системний підхід до будь-яких явищ, понять, наук тощо має велике значення. Саме він дає змогу всебічно і глибоко їх вивчити і зрозуміти. Систему курсу міжнародного економічного права можна розділити на Загальну й Особливу частини. У Загальній частині об'єднані норми, які визначають сам предмет правового регулювання міжнародного економічного права, його джерела і принципи, дають уявлення про суб'єкти міжнародно-економічних відносин і, зокрема, про державу як основний суб'єкт міжнародного права У Загальній частині також розглядаються правовий статус міжнародних економічних організацій; питання правового регулювання діяльності транснаціональних корпорацій (ТНК), міжнародних економічних договорів та забезпечення їх виконання. Особлива частина міжнародного економічного права, зводиться до характеристики правових норм і особливостей правового регулювання міжнародної торгівлі, міжнародних валютних відносин, міжнародних перевезень та інших напрямів міжнародного співробітництва. Виходячи з цього, в межах Особливої частини має вивчатися міжнародне торгове право, міжнародне валютне право, міжнародне транспортне право, питання міжнародно-правового регулювання промислового, сільськогосподарського і науково-технічного співробітництва.
8. Причини, що обумовлюють необхідність м/економічного співробітництва. В умовах зростання розвитку світового господарства економіка окремої країни багато в чому залежить від рівня розвитку економіки ін. держав. Будучи складовою світової економіки, вона не може успішно розвиватись у відриві від неї, тому виникає потреба в узгодженні зовнішньоекономічної політики різних країн і стратегії щодо її реалізації. Розвиток м/економічного співробітництва сприяє не лише функціонуванню національного господарського механізму. Таке співробітництво, а це підтверджує і практика м/життя, дає змогу підтримувати і зміцнювати мир на Землі, створювати систему м\економічної безпеки, уникати певною мірою військових конфліктів під час розв’язання спірних питань. М/економічне співробітництво є реальною матеріальною основою зміцнення миру. Отже, можна зробити висновок, що нині важливою передумовою реалізації економічного потенціалу будь-якої держави, а також найголовнішою гарантією забезпечення її національної безпеки стає активна участь цієї держави у м/економічному співробітництві на основі належного дотримання принципів і норм м/права, всебічного розвитку передусім міждержавних торговельних зв’язків та взаємопроникнення економік. Цілком зрозуміло, що м/економічне співробітництво з країнами світу, м/організаціями є вагомою умовою успішного розв’язання багатьох проблем не лише зовнішньополітичного, зовнішньоекономічного характеру, а й внутрішнього.
6. СутністьМЕВ. МЕВ є складовою системи існуючих м/відносин. Поняття м/в досить широке. Включає в себе міждержавні відносини, в яких суб’єктами виступають держави та їх об’єднання як носії публічної влади. Суб’єктами цих відносин можуть бути також і м/організації, зокрема економічні та ін. М/відносини є відносинами надбудовного характеру. Під М(міждержавними)ЕВ слід розуміти відносини, які виходять за межі держав і виникають між ними. Ці відносини регламентуються нормами МП. Міждержавні економічні відносини виникають і встановлюються між державами як політичними формами організації суспільства, що виражають обумовлену економічним ладом певну політичну владу економічно пануючого класу або всього народу. Вони можуть виникати також між державами та м/організаціями, між м/організаціями. Отже, МЕВ – особлива форма суспільно-виробничих зв’язків між окремим державами, між державами та м/організаціями, між м/організаціями. За своїм змістом МЕВ є складними. Це обумовлено значною к-стю країн, їх угрупувань і м/організацій, які є суб’єктами МЕВ. На складність і х-р цих відносин істотно впливає і суспільно-політичний устрій країн або їх угрупувань. Певні особливості в економічних відносинах існували і існують між країнами з різним соціально-економічним устроєм. Незважаючи на рівень розвитку держав, кожна з них, вирішуючи свої внутрішні, а тим більше зовнішні проблеми, вступає в економічні відносини з іншими державами та м/економічними організаціями. Це зумовлюється значною к-стю чинників, серед яких, окрім рівня розвитку економіки, можна виділити м/поділ праці, природна та кліматичні умови, географічне положення, доступ до морських шляхів, наявність трудових ресурсів тощо.