1.2. Різне між словом і фразеологізмом:

1. лексичне значення виражається сполученням кількох слів;

2. компоненти фразеологізму не можуть вільно сполучатися з усіма словами ( дуже обмежене коло слів), напр., значення «переживати за когось» можна передати фразеологізмами болить голова , болить душа, болить серце за когось, але сполучення болить нога ‑ це вільне словосполучення.

3. фразеологізм характеризується стійкістю граматичної форми й усталеністю порядку слів ( не можна: У нього грошей не клюють кури, замість: У нього грошей кури не клюють).

4. Слова у складі фразеологізму часто мають переносне значення : дуба врізати .

1.3. Різниця між вільним словосполученням та фразеологізмом

1) фразеологізм відтворюється як цілісна структура, а не будується щоразу за певними синтаксичними моделями;

2) функціонує як один член речення на відміну від вільного словосполучення.

Отже, фразеологізми характеризуються відтворюваністю, цілісністю значення, стійкістю, непроникністю.

1.4. Як виникають фразеологізми

Фразеологізми є знаками вторинної номінації, де образ словосполучення, його первинна мотивація переносяться на нову (іншу) ситуацію. Через те фразеологізмам притаманна образність : Йому цей капелюх не потрібен і Йому цей капелюх так потрібен, як рибі зонтик ( як корові сідло, як п’яте колесо до воза).

Очевидно, колись усі фразеологізми були вільними словосполученнями. Вільне словосполучення, потрапляючи в інший, не характерний для нього контекст, набуває переносного значення (пор. грати першу скрипку в симфонічному оркестрі і грати першу скрипку в компанії бізнесменів)

1.5. Українська фразеологія відображає національну картину світу

Кожна мова відзначається своєю оригінальною фразеологією, що пов’язано з неповторністю побуту, звичаїв, культури та загалом ментальності народу. Фразеологізми з одним і тим значенням у різних мовах мають неоднакову внутрішню форму (мотивацію): Пор.: укр. коли рак свисне, рос. после дождика в четверг, англ. when the pigs fly ( коли свині літатимуть).

В українській фразеології зафіксовано реалії життя народу, його історію: на рушник стати, дістати гарбуза, передати куті меду, наче набігла татарська орда, язик до Києва доведе.

Фразеологія пов'язана з політичними, соціально-економічними й іншими умовами життя народу. Зміни цих умов ведуть і до змін у фразеології. Так, частина фразеологізмів, яка не відповідає новому часу, випадає з мови, перестає вживатися (наприклад: іду на ви; жіноча річ коло припічка; жіночий волос довгий, а розум короткий; люби жінку як душу, а тряси як грушу тощо), інша частина фразеологізмів, що відображає нові умови життя, з'являється й закріплюється у мовному вжитку. (за себе і за того хлопця (патетично або з іронічним відтінком); оксамитова революція, холодна війна, процес пішов) Особливо активно поповнився фразеологічний фонд української мови термінологічними словосполученнями з різних галузей наук, зокрема з економічної сфери, що пов'язано з упровадженням в Україні ринкової економіки, наприклад: банківська позика, довгостроковий кредит, акціонерне товариство, орендне підприємство, валютне регулювання, конвертована валюта, біржа праці, інвестиційні банки та ін.