МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені ВАДИМА ГЕТЬМАНА

КАФЕДРА ФІЛОСОФІЇ

Затверджую

Проректор з навчальної роботи

_________________А.М. Колот

“___”________________2011 р.

МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ

ЩОДО ПОТОЧНОГО ТА ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ З ДИСЦИПЛІНИ “ФІЛОСОФІЯ”

УХВАЛЕНО

на засіданні кафедри філософії

Протокол № __ від______2011 р.

Завідувач кафедри філософії

___________Ю.М. Вільчинський

КИЇВ КНЕУ 2011

	Зміст	Стор.
1.	Вступ	3
2.	Перелік питань, що охоплюють зміст робочої програми з дисципліни “Філософія”	5
3.	Самостійна робота студентів	13
4.	Система поточного і підсумкового контролю знань	52
5.	Список рекомендованої літератури	56

1. Вступ

Філософія з погляду відношення «людина — світ» є система щонайбільш узагальнених теоретичних поглядів на світ, місце людини у ньому, а також дослідження різноманітних форм взаємовідносин людини й світу. Вона стає основою осмислення реалій сучасної епохи, сприяє більш активному розумінню суперечливого багатоманіття проявів людського буття. Як різновид теоретичного світогляду філософія тісно пов’язана з такими науками, як релігієзнавство і логіка, які сприяють конкретизації й вирішенню її основних проблем (онтологічних, гносеологічних, антропологічних, соціально-філософських).

Загальна мета дисципліни «Філософія»: насамперед надання знань з філософії, що загалом надають можливості людині осмислити саму себе, навколишній світ, суспільну практику, джерела суспільного розвитку й адекватно спланувати своє майбутнє, позитивно переживати «перманентну» кризу особи та суспільства; надання знань з релігієзнавства, що сприяють формуванню системи знань про релігійні феномени, закономірності їх виникнення, функціонування і розвиток релігійних систем; надання знань з логіки з метою формування системи знань про основні форми і закони логічного мислення.

Загальні завдання дисципліни «Філософія»:

У філософії — вивчення основних форм ставлення людини до світу і світу до людини (в онтологічному, гносеологічному, антропологічному, соціологічному значенні); сприяти гуманізації освіти через засвоєння студентами досягнень сучасної філософії; дати поштовх до самостійного аналізу ними складних явищ суспільного життя, вміння пов’язувати загально-філософські проблеми із розв’язанням завдань економічної теорії і практики; вивчення історії всесвітньої філософії та її органічної складової — української філософії;

В релігієзнавстві — вивчення структури, понятійного апарату, основних етапів розвитку релігії та релігієзнавства; засвоєння імен засновників релігійних систем, відомих богословів, релігієзнавців, основного змісту священних писань; набуття вміння застосовувати релігієзнавчі знання для адекватних дій та вчинків у ситуаціях світоглядного вибору;

В логіці — вивчення основних понять і термінів логіки; формування здібностей до логічного мислення, набуття навичок правильно формулювати думки, вміння логічно й аргументовано доводити істину або спростовувати хибні положення.

Предмет дисципліни «Філософія» співпадає з предметом філософії як вищого теоретичного рівня світогляду — світ загалом у щонайбільш узагальнених закономірностях, які характеризуються суб’єктно-об’єктними відношеннями («людина — світ»). Два відносно самостійних модуля дисципліни «Філософія» — «Релігієзнавство» і «Логіка» стосовно сформульованого предмета філософії відповідно вивчають історію виникнення, розвиток і функціонування релігійних систем, а також форми, структуру та закони логічного мислення.

1. Перелік питань, що охоплюють зміст робочої програми з дисципліни “Філософія” Модуль 1. Тема 1: Філософія: предмет, функції та її значення

Світогляд як духовно-практичний феномен. Найвідоміші історичні різновиди світогляду — міф, релігія та філософія. Філософія як найвищий теоретичний рівень світогляду. Предмет філософії. Філософія як метод. Головні питання (проблеми) філософії. Функції філософії. Теоретичне та практичне значення філософії.