Основні методи науково-педагогічних досліджень

Метод наукового пізнання – спосіб здобуття, виявлення достовірних, переконливих фактів про реальну дійсність, знань про існуючі між явищами зв’язки та залежності, про закономірні тенденції їх розвитку, спосіб узагальнення здобутих відомостей і їх оцінки.

Методи педагогічного дослідження – сукупність прийомів, способів, операцій, дій, за допомогою яких вирішуються завдання дослідження (перевіряється гіпотеза, отримуються науково достовірні факти, робляться узагальнення та висновки).

Спостереження – спеціально організоване безпосереднє сприйняття явищ та процесів у їх цільності та динаміці в природних умовах їх існування. Ознаки: а) визначення мети, виділення об’єкту, розробка схеми спостереження; б) фіксація результатів; в) обробка отриманих даних; г) результати зіставляються з відомими та перевіряються іншими методами

Для підвищення ефективності спостереження повинно бути тривалим, систематичним, різнобічним, об’єктивним та масовим.

Може бути відстороненим (коли спостерігач не включається в дію) і включеним (коли спостерігач включений в групу члени якої не знають, що за ними ведеться спостереження).

Недоліки: не викриває внутрішніх сторін педагогічних явищ, не дає змоги забезпечити повну об’єктивність інформації.

Вивчення досвіду – в широкому розумінні це організована пізнавальна діяльність, спрямована на встановлення історичних зв’язків виховання, виділення загального, стійкого в навчально-виховних системах. В вузькому розумінні – це вивчення досвіду творчо працюючих педагогічних колективів або окремих вчителів.

Вивчення шкільної документації – класних журналів, книги протоколів зборів і засідань, розкладу навчальних занять, правил внутрішнього розпорядку, календарних і поурочних планів вчителів, конспектів і стенограм уроків тощо.

Вивчення продуктів творчості учнів – домашніх і класних робот з усіх навчальних предметів, творів, рефератів, звітів, результатів естетичної і технічної творчості, продуктів вільного часу

Узагальнення незалежних характеристик – обробка інформації, що поступає з різних джерел (вчителів, батьків, однолітків, сусідів тощо).

Анкетування – метод масового збору матеріалу за допомогою спеціально розроблених опитувальників, що називають анкетами.

1. Доповнення питань, формулювання в іншій формі, варіювання категорії для відповіді (згода чи незгода, оціните, вирішите тощо)).

2. Контактні питання (перші) повинні бути дуже простими (вік, ім’я тощо), повинні бути дуже загальними тобто торкатися усіх, зовсім не обов’язково аби вони містили потрібну інформацію.

Моделювання – матеріальне чи мислене імітування реально існуючої педагогічної системи шляхом створення спеціальних аналогів (моделей), у яких відтворюються принципи організації і функціонування цієї системи.

Бесіда – цілеспрямовані намагання проникнути до внутрішнього світу співбесідника, виявити причини тих чи інших його вчинків. Частіше за все застосовується як допоміжний метод. Різновид – інтерв’ю (бесіда за заздалегідь підготовленими питаннями).

Педагогічний експеримент – науково поставлений дослід перетворення педагогічного процесу у точно врахованих умовах. По суті це суворо контрольоване спостереження, з тією різницею, що експериментатор спостерігає процес, який він сам доцільно і планомірно здійснює. Також це перевірка наукових припущень, гіпотез відносно розв’язання виховних протиріч, сформульованих проблем.